Характеристика основних інтуїтивних методів прогнозування

Метод інтерв'ю передбачає бесіду прогнозиста з експертом, у ході якої прогнозист відповідно до заздалегідь розробленої програми ставить перед експертом питання щодо перспектив розвитку прогнозованого об'єкта. Успіх такої оцінки в значній мірі залежить від здатності експерта експромтом давати висновок по різних фундаментальних питаннях. Аналітичні експертні оцінки передбачають тривалу і ретельну самостійну роботу експерта над аналізом тенденцій, оцінкою стану і шляхів розвитку прогнозованого об'єкта. Цей метод дає можливість експерту використовувати всю необхідну йому інформацію про об'єкт прогнозу. Свої розуміння експерт оформляє у вигляді доповідної записки.

Метод колективної експертної оцінки застосовується для розробки прогнозів полягає у досягненні погодженості думок ек-спертів з перспективних напрямків розвитку об'єкта прогно-зування, що сформульовані були раніше окремими фахівця-ми, а також в оцінці аспектів розвитку об'єкта, яка не може бути визначена іншими методами (наприклад, аналітичним роз-рахунком, експериментом і т.д.).

Зміст методу колективної експертної оцінки полягає в на-ступному.

По-перше, для організації проведення експертних оцінок створюються робочі групи, до функцій яких входить прове-дення опитування, обробка матеріалів і аналіз результатів ко-лективної експертної оцінки. Робоча група призначає експертів, які дають відповіді на поставлені питання, що стосуються пер-спектив розвитку даної галузі. Кількість експертів, залучених до розробки прогнозу, може коливатися від 10 до 150 чоловік, у залежності від складності об'єкта.

Використовувати всіх спеціалістів в проведенні експертизи недоцільно та практично неможливо. Тому із загального списку потрібно сформувати репрезентативну вибірку. Відібрані спеціалісти повинні відповідати таким вимогам:

експерт повинен бути визнаним спеціалістом в даній сфері;

експерт має бути обізнаним не тільки в даній сфері, а також в суміжних сферах;

оцінки експерта мають бути відносно стабільні в часі, на всіх етапах експертизи;

експерт повинен мати деякий досвід успішних прогнозів в даній сфері знань або хоча б досвід прогнозування;

експерт повинен мати широкий кругозір, ерудицію, вміння бачити перспективи.

По-друге, перед тим, як організувати опитування експертів, необхідно уточнити основні напрямки розвитку об'єкта, а також скласти матрицю, яка відбиває генеральну мету, підцілі і засоби їх досягнення. При цьому в ході попереднього аналізу разом із групою фахівців визначаються найбільш важливі цілі і підцілі для вирішення поставленого завдання. Під засобами досягнення мети розуміються напрямки наукових досліджень і розробок, результати яких можуть бути використані для до-сягнення мети. При цьому напрямки наукових досліджень і розробок не повинні перетинатися один з одним.

Наступний етап колективної експертної оцінки складаєть-ся з розробки питань, що будуть запропоновані експертам. Фор-ма питання може бути розроблена у вигляді таблиць, але зміст їх має визначатися специфікою прогнозованого об'єкта чи галузі. При цьому питання повинні бути складені за визначе-ною структурно-ієрархічною схемою (від широких питань до вузьких, від складних до простих).

По-третє, при проведенні опитування експертів необхідно забезпечити однозначність розуміння окремих питань, а та-кож незалежність суджень експертів.

По-четверте, ведеться обробка матеріалів колективної екс-пертної оцінки, що характеризують узагальнену думку і ступінь погодженості індивідуальних оцінок експертів. Обробка даних оцінок експертів служить вихідним матеріалом для синтезу прогнозних гіпотез і варіантів розвитку галузі.

Остаточна оцінка визначається або як середнє судження, або як середнє арифметичне значення оцінок всіх експертів, або як середнє нормалізоване зважене значення оцінки.

Методика статистичної обробки матеріалів колективної ек-спертної оцінки для розробки науково-технічних прогнозів яв-ляє собою сукупність оцінок відносної важливості, призначе-них експертами кожному з оцінюваних напрямків наукових досліджень. Оцінки важливості виражаються в балах і можуть набувати значення від 0 до 1, від 0 до 10, від 0 до 100 і т.д.

При обробці матеріалів оцінки важливості з певного пи-тання зводяться в таблицю, рядки якої відповідають напрям-кам досліджень, а стовпці – експертам.

До оцінки відносної важливості можна віднести показни-ки, що характеризують: узагальнену думку групи експертів про відносну важливість розвитку різних напрямків досліджень і розробок, ступінь погодженості експертів; статистичну зна-чущість показника погодженості думок експертів; «активність» експертів (ступінь їхньої участі в оцінці різних напрямків досліджень); компетентність експертів по кожному із запропо-нованих їм питань.

Метод колективної генерації ідей («мозкова атака»). Задачі прогнозування, що розв'язуються за допомогою методів екс-пертних оцінок, включають два формально не зв'язаних між со-бою елемента: визначення можливих варіантів розвитку об'єкта прогнозування і їх оцінку. Аналіз експертних методів показує доцільність застосування «мозкових атак» для визначення мож-ливих варіантів розвитку. Їх використання дозволяє одержати продуктивні результати за короткий період часу і залучити всіх експертів до активного творчого процесу.

Методи «мозкових атак» можна класифікувати за ознакою наявності чи відсутності зворотного зв'язку між керівником і учасниками «мозкової атаки» у процесі рішення певної проблем-ної ситуації. Наявність зворотного зв'язку дозволяє концентру-вати увагу учасників тільки на варіантах, корисних за тими чи іншими критеріями для вирішення проблемної ситуації. Однак, штучно вводячи обмеження, ми позбавляємося можливості по-бачити все різноманіття підходів, отже виникає імовірність про-пустити оригінальні думки, що мають потенційну, але не усві-домлювану в даний момент цінність. Відсутність зворотного зв'яз-ку, тобто максимальна стимуляція висловлювань, припускає про-ведення складної і великої за обсягом роботи на етапі їх оцінки.

Ситуація, що створилася, вимагає розробити метод «моз-кової атаки», здатний якісно і досить швидко проводити оцінку варіантів, не обмежуючи при цьому їх кількості.

Сутність цього методу полягає в актуалізації творчого потен-ціалу фахівців при «мозковій атаці» проблемної ситуації, що