Перший етап – формування групи учасників «мозкової атаки» (за чисельністю і складом). Оптимальна чисельність групи учасників визначається емпіричним шляхом: найбільш продуктивними визнані групи в 10-15 чоловік. Дуже бажано, щоб у групі були фахівці інших галузей знання, що мають високий рівень загальної ерудиції і розуміють суть проблемної ситуації. Відбір експертів здійснюється за тими ж принципами, що і для методу колективної експертної оцінки.

Другий етап – складання проблемної записки учасника моз-кової атаки. Вона складається групою аналізу проблемної ситуації і включає опис методу і проблемної ситуації, опис умов, що забезпечують найбільшу ефективність «мозкової атаки», ав-торство результатів атаки; основні правила проведення атаки.

Опис проблемної ситуації містить: опис причин виникнен-ня проблемної ситуації; аналіз причин і можливі наслідки виниклої проблемної «ситуації (доцільно гіперболізувати на-слідки, для того щоб гостріше відчувалася необхідність розв'я-зання суперечностей); аналіз світового досвіду вирішення подіб-ної проблемної ситуації (якщо він є); класифікацію (систематизацію) існуючих шляхів вирішення проблемної ситуації, фор-мулювання проблемної ситуації у вигляді центрального питання з ієрархією підпитань.

Третій етап – генерація ідей. Вона починається з того, що ведучий розкриває зміст проблемної записки. Передбачаючи опис методу, ведучий концентрує увагу учасників на прави-лах проведення мозкової атаки:

висловлювання учасників повинні бути чіткими і стис-лими;

скептичні зауваження і критика попередніх виступів не допускаються;

кожний з учасників має право виступати багато разів, але не підряд;

не дозволяється зачитувати підряд список ідей, який може бути підготовлений учасниками заздалегідь.

Тривалість мозкового штурму рекомендується не менше 20 хвилин і не більше 1 години в залежності від активності учас-ників. Запис висловлюваних ідей доцільно вести на магніто-фон, щоб не «пропустити» жодної ідеї і мати можливість сис-тематизувати їх для наступного етапу.

Четвертий етап — систематизація ідей, висловлених на етапі генерації. Систематизацію ідей група аналізу проблемної си-туації здійснює в такій послідовності: складається номенкла-турний перелік усіх висловлених ідей; кожна з ідей форму-люється в загальновживаних термінах; визначаються дублю-ючі й доповнюючі ідеї; дублюючі чи доповнюючі ідеї поєдну-ються і формулюються у вигляді однієї комплексної ідеї; виді-ляються ознаки, за якими ідеї можуть бути об'єднані; ідеї по-єднуються в групи відповідно до виділених ознак; складається перелік ідей по групах (у кожній групі ідеї записуються в по-рядку їх спільності: від більш загальних до конкретних, що доповнюють чи розвивають більш загальні ідеї).

П'ятий етап – деструювання (руйнування) систематизова-них ідей (спеціалізована процедура оцінки ідей на практичну реалізованість у процесі мозкової атаки, коли кожна з них зазнає всебічної критики з боку учасників мозкової атаки).

Основне правило етапу деструювання – розглядати кожну із систематизованих ідей тільки з погляду перешкод на шляху до її здійснення, тобто учасники атаки висувають доводи, що спростовують систематизовану ідею. Особливо цінною є та об-ставина, що в процесі деструювання може бути генерована контрідея, що формулює наявні обмеження і висуває припущен-ня про можливість зняття цих обмежень.

Група учасників мозкової атаки цього етапу складається з висококваліфікованих фахівців в обговорюваній галузі, чи-сельність її досягає 20-25 чоловік, а тривалість – 1,5 годи-ни. Процес деструювання триває доти, доки кожна із система-тизованих ідей переліку не зазнає критики. Висловлені кри-тичні зауваження і контрідеї записуються на магнітофон.

Шостий етап – оцінка критичних зауважень і складання списку ідей, що можуть бути практично застосовані. Реаліза-цію етапу здійснює група аналізу проблемної ситуації:

Складається перелік усіх критичних зауважень, отрима-них на етапі деструювання. При необхідності критичні заува-ження уточнюються, відкидаються дублюючі.

Складається зведена таблиця етапів систематизації і де-струювання ідей, а також список показників практичної зас-тосовності ідей.

Оцінюється кожне критичне зауваження і контрідея:

викреслюється з таблиці, якщо спростовується хоча б одним показником практичної застосовності;

не викреслюється, якщо воно не спростовується жодним показником.

Складається остаточний список ідей. Переносяться в спи-сок тільки ті ідеї, що не спростовані критичними зауваження-ми, а також контрідеї.

Метод колективної генерації ідей апробований на практиці і дозволяє знаходити групове рішення при визначенні можли-вих варіантів розвитку об'єкта прогнозування, крім шляху компромісів, коли єдину думку не можна вважати результа-том неупередженого аналізу проблеми.

Сьогодні створені окремі методики, що дозволяють певною мірою організувати статистичну обробку думок експертів-фахівців і досягти більш-менш погодженої думки. Метод «Дельфі» - один з найбільш поширених методів експертної оцінки майбутнього, тобто експертного прогнозування. Цей метод розроблений американською дослідницькою корпорацією РЕНД і слугує для визначення й оцінки імовірності настання тих чи інших подій.

Він побудований на такому принципі: у неточ-них науках думки експертів і суб'єктивних суджень через не-обхідність мають замінити точні закони причинності, що відби-ваються природничими науками.

Метод «Дельфі» характеризується трьома особливостями, що відрізняють його від звичайних методів групової взаємодії експертів. До таких особливостей відносяться:

анонімність експертів;

використання результатів попереднього туру опитування;

статистична характеристика групової відповіді.

Анонімність полягає в тому, що в ході проведення проце-дури – експертної оцінки прогнозованого явища чи об'єкта-учасники експертної групи невідомі один одному. При цьому взаємодія членів групи при заповненні анкет цілком усуваєть-ся. В результаті автор відповіді може змінити свою думку без публічного оголошення про це.

Використання результатів попереднього туру опитування полягає в наступному: оскільки групова взаємодія здійснюється безпосередньо за допомогою відповіді на анкету, фахівець чи організація, що проводять дослідження по методу «Дельфі», бере з анкет тільки ту інформацію, що відноситься до даної проблеми.

Статистична характеристика групової відповіді полягає в тому, що група фахівців складає прогноз, який містить точку зору тільки більшості експертів, тобто таку точку зору, з яким могла б погодитись більшість груп.