визначеність рівня в-ва означало прихильність маржиналізму до ідеї примата (пріоритет) обміну над в-вом. Оскільки продукт вже вироблений і існує в готовому вигляді основної екон. закономірності, виявляється з аналізу процесу обміну. 5) маржиналісти відмовляються від категорії класів. На їх думку власники благ в тому числі і факторів в-ва є принципово однорідними господарськими суб’єктами, між якими існують рівноправні відносини продавця і покупця, або виробника і споживача. 6) суб’єктивно-психологічне пояснення екон. явищ. Відмова маржиналістів від поділу суспільства на класи обумовила зникнення соціальної детермінації господ. суб’єктів. В маржиналістській системі, де усі екон. суб’єкти однорідні та рівноправні, кожен діє виключно у власних інтересах. Внаслідок цього екон. закони є результатом взаємодії індивідуальних рішень, основаних на вільному виборі суб’єктів.
В 70-х роках XIX ст. виникла австрійська школа. Засновником цієї школи був К.Менгер. на думку представників школи предметом п/е є поведінка і суб’єктивні мотиви господарюючого суб’єкта в явищах господ. життя з точки зору такого суб’єкта. Об’єктом дослідження вони вважали окреме гос-во, яке виділялося як найпростіша одиниця буржуазного суспільства.
У цілому можна визначити три методологічні особливості австрійської школи: 1) ідеалістичне відображення екон. процесів і явищ. 2) головним об’єктом дослідження є не суспільне в-во, а індивідуальне гос-во. 3) визнання примату обміну над в-вом. Засновником та главою Кембриджської школи був А. Маршалл. Основною його працею є “Принцип економікс”. В теоретичній системі Маршалла важливе місце поряд з теорією ціни посідає теорія розподілу. Згідно з цією теорією кожен із цих факторів в-ва мають сторону і попиту і пропозиції. Виходячи з цього кожен з цих факторів маю ціну попиту, яка встановлюється його граничною продуктивністю і ціну пропозиції, яка визначається його граничними витратами.
В кінці XIX ст. з’являється своєрідний варіант (американський) теорії граничної корисності. Автором цієї теорії був професор колумбійського університету Джон Бейтс Кларк. Йому належить авторство так званого закону продуктивності праці і капіталу, який покладено в основу його теорії граничної продуктивності. Саме ця теорія є основою серед теорій Кларка. Значення математичної концепції в екон. науці визначається тим специфічним впливом, який спричинило на розвиток екон. теорії застосування математичних методів дослідження. Основними передумовами все більш активного впровадження математичних методів в економічне дослідження були: 1) перетворення капіталізму в розвинену господ. систему з високим ступенем взаємопов’язаності та однорідності усіх її частин елементів. 2) значні досягнення у галузі математики, можливість їх застосування щодо аналізу екон. процесів. Вперше дослідження вищої математики були застосовані у сфері суспільної науки. В працях економістів математиків зроблена перша спроба описати ринок конкуренції товаровласників, як замкнену систему суворих, чітких взаємозалежностей.
9. Наукові новаторства М.І. Туган-Барановського та їх вплив на світову екон. науку.
М. Туган-Барановський – вчений зі світовим ім’ям, суспільний і державний діяч України, міністр фінансів за часів Центральної Ради. Спираючись на теоретичні настанови А.Сміта і Д.Ракардо, теорію К.Маркса, досягнення інших шкіл буржуазної політекономії, він вперше виступив за об’єднання трудової теорії вартості з теорією граничної корисності. Ще у 1890р. Туган-Барановський писав, що вчення про граничну корисність благ не тільки не заперечує теорії Рікардо і Маркса, а навпаки, у правильному розумінні підтверджує ці теорії. Вважаючи, що теорія граничної корисності лише суб’єктивна, він робив висновок про взаємо доповнення двох теорій. Пізніше він обґрунтував закон, згідно з яким граничні корисності вільно відтворюваних господ. благ пропорційні їх трудовим вартостям. Ця політ економічна формула стала основою багатьох досліджень російських, українських, а потім радянських економістів-математиків, а також сприйнята зарубіжними вченими. Це факт ще раз підтверджує, що в екон. теорії мають право на існування всі концепції та погляди, неприпустимим є класовий підхід до досліджуваних явищ.
Туган-Барановський розмежував поняття політичної економії у вузькому і широкому розумінні, зазнаючи, що в основі господарства лежать потреби та інтереси людини. Можливість політичної економії соціалізму він заперечував, хоча конструював різні моделі організації соціалістичного гос-ва. Метою політекономії він вважав встановлення системи екон. категорій, а методологія є не метою науки, а засобом досягнення мети. Вчений чітко розмежовував просте і загальне товарне в-во, розглядаючи основні категорії останнього – капітал, додаткову вартість і робочу силу як товар. Туган-Барановський науково обґрунтував сутність ціни, механізм її коливання навколо вартості і основні закони співвідношення попиту і пропозиції. Аналізуючи с/г в-во, він визнає дію закону “спадної продуктивності грунту” і зауважує, що збільшення витрат праці і капіталу не супроводжується, за певною межею, пропорційним збільшення в-ва.
Великий вплив на сучасну політекономію зробила теорія екон. циклів і криз Туган-Барановського, яка стала панівною на початку XX ст. в Росії. Автор теорії вважав, що класична школа А.Сміта і Д.Рікардо не розкриває справжніх причин криз. Туган-Барановський вбачав причиною кризових явищ те, що метою в-ва є не людина з її потребами, а нагромадження капіталу, розширення в-ва, збільшення прибутків. Він звернув увагу на тісний зв’язок між зміною цін на засоби в-ва і рухом процесу накопичення грошового капіталу, який йде або на збільшення інвестицій, або на утворення фонду заощаджень. Цими ідеями Туган-Барановський передбачив сучасну інвестиційну теорію циклу, центром якої є ідея “заощадження – інвестицій”, як головної пружини циклічних коливань.
10. Екон. вчення західноєвропейських соціалістів-утопістів.
Утопічні ідеї – це втілення мрії про справедливе сус-во. Вони не базуються на пізнанні екон. дійсності, а змальовують умоглядну модель якогось справедливого сус-ва майбутнього. Проте, описуючи цю модель, її автори не можуть ігнорувати екон. лад утопічного суспільства.
Утопічні ідеї мають тисячолітню історію.