“Утопія” – благодатне місце, що його ніде не існує. У пізньому середньовіччі (XVI-XVIII ст.) в екон. думці Західної Європи відбуваються суттєві зміни, породжені розвитком мануфактурного в-ва. Великі географічні відкриття, пограбування колоній прискорили процес нагромадження капіталу, зумовили швидке соціальне розшарування сус-ва. У цю добу особливо актуальним стають ідеї “справедливого” політичного, економічного та соціального устрою сус-ва – соціалістичні утопії.
Одним з найвидатніших представників утопічного соціалізму був Томас Мор (1478-1532). 1516р. Мор опублікував свою знамениту книжку “Утопія”, де виступив як один із перших критиків капіталізму. У процесах первісного нагромадження капіталу він бачив першооснову всіх суспільних суперечностей, майнової нерівності, виступив проти приватної власності. Йому належить модель справедливого сус-ва, побудованого на суспільній власності, зрівняльному розподілі благ за розумними потребами, планово-організованій і обов’язковій для всіх праці, суспільному контролі, рівності. Управління в такому сус-ві здійснюється обраними народом представниками.
Ранні ідеї утопічного соціалізму поділяв італійський мислитель Томмазо Кампанелла. Він написав свій знаменитий твір “Місто Сонця”. У ньому він пропонує проект ідеальної утопічної держави – Міста Сонця. В основі цієї держави він бачить загальнонародну власність на майно (крім індивідуального житла) та гос-во натурального типу. Його сус-во – це конгломерат с/г общин, до роботи в яких залучають всі громадяни. Суспільно-корисна праця є обов’язковою для всіх громадян, забезпечується їхньою високою свідомістю, не потребуючи додаткових стимулів. Саме завдяки цьому злидні буде переможено. Споживання в такій державі буде також суспільним, виходячи з потреб. Відносини між людьми ґрунтуватимуться на принципах дружби, взаєморозуміння, товариського співробітництва.
В утопічних ідеях англійця Джерарда Вінстенлі, викладених ним у книзі “Закон Свободи” (друга пол. XVI ст.), з’являються мотиви – ідеться про “принцип економічної свободи”. Автор захищає приватну власність, уважаючи, що причиною негативних явищ у сус-ві є нееквівалентний обмін. Він пропонує позбутись торгівців, здійснюючи натуральний обмін і розподіл під контролем сус-ва.
“Кодекс природи” Мореллі побудовано на ключовій доктрині насильства. Насильство має бути спрямоване проти приватної власності, екон. стимулів. Той, хто заважає знищенню приватної власності, сам має бути знищений. Створення “сус-ва справедливості” деспотичним шляхом означає у Мореллі відновлення природного стану речей.
Утопічні ідей тоді ж було апробовано на практиці, зокрема у Парагваї (XVII ст.) близько 30 років існувала комуністична держава єзуїтів, яка зрештою розпалася через відсутність стимулів до праці.
