1. Предмет і основні функції п/е

п\е – це суспільна наука, яка вивчає найважливіші сторони життя сус-ва, що пов’язані з в-вом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ. Предметом П\е є вище соціально-економічна суть в-ва, тобто такі виробничі відносини, які виникають між людьми в процесі функціонування суспільного в-ва.

Функції п\е: 1) пізнавальна – п/е покликана вивчати та пояснювати процеси і явища екон. життя сус-ва, досліджувати умови і характер функціонування сусп. в-ва , його вплив на соціальний процес. 2) теоретична – повинна розкривати закони, що управляють господарськими процесами, обґрунтувати механізм їх дії. 3) практична – повинна виробляти рекомендації, концепції, програми практичної реалізації підприємствами екон. законів. 4) ідеологічна – формує в людей сучасне економічне мислення, яке дає можливість правильно зрозуміти і пояснити сучасні економічні процеси. 5) методологічна - виступає як теоретичний фундамент комплексу економічних наук.

Таким чином, п\е – це наука про виробничі відносини в їх єдності і взаємодії з продуктивними силами і надбудовою та закони, які правлять і регулюють в-вом, розподілом, обміном і споживанням матеріальних благ.

2. Суть товару та його особливості. Величина вартості товару і фактори, що її визначають.

Товар – це продукт праці, який задовольняє потреби людини і призначений для обміну.

Товар має дві властивості: 1) споживча вартість – властивість товару задовольняти потреби людини. За способом споживання чи використання людьми споживні вартості поділяються на з осн. види: а) предмет споживання – речі, які задовольняють потреби людей безпосередньо як життєві матеріали та духовні блага, продукти харчування, одяг, взуття, книги; б) засоби в-ва, речі, які задовольняють потреби людей опосередковано шляхом використання їх для виготовлення необхідних предметів споживання (будівлі, споруди, машини, послуги). 2) вартість – це кількість праці, втілена в тов. властивість товару обмінюватися на інші товари і отримала назву мінової вартості. Мінова вартість – це є форма прояву вартості.

Праця втілена в товар носить двоїстий характер, тобто має конкретну і абстрактну працю. Конкретна праця – праця тов. виробників, яка виступає в формі конкретної професії, яка створює споживчу вартість товару. Абстрактна праця – праця товаровиробників, яка виступає як затрата людської робочої сили взагалі. Її результатом є вартість товару. Абстрактна праця є категорією історичною, а конкретна – логічною.

Величина вартості товару визначається кількістю суспільно-необхідного робочого часу, затраченого на в-во товару. Товар реалізується на ринку по величини вартості. Величини вартості товару залежить від: 1) продуктивності праці – яка вимурює кількість продукції виробленої за одиницю часу, або кількістю часу, затраченого на в-во одиниці продукції. При підвищеній ПП кількість продукції зростає, але вартість одиниці продукції знижується. 2) інтенсивність праці – ступінь використання людської енергії в одиниці часу. Підвищення ПП веде до зростання вартості усієї маси продукції, а вартість усієї маси продукції залишається незмінною.

На величину вартості товару впливає також і складність праці. Чим праця складніша, тим більшу вартість вона створює. Вартість товару визначається також мірою корисності товару для споживача, конкретним вираженням цієї корисності є корисність граничної одиниці даного товару, такого що задовольняє найменшу суттєву потребу в ньому на ринку або гранична корисність. На вартість впливають також виробничі фактори: капітал, наявність природних ресурсів….

3. Суть відтворення, його джерела та види.

Основою для людського сус-ва є матеріальне в-во, бо в ньому створюються необхідні засоби для існування людини. Проте одним актом в-во не закінчується. Оскільки людство не може перестати споживати – воно не може перестати виробляти. Тому в-во повинно безперервно повторюватись (відтворюватись). Для відтворення в-ва постійно необхідна реалізація виробленого продукту, що дає новий поштовх для в-ва.

Розрізняють два види відтворення: 1) просте; 2) розширене. Просте означає, що в-во з року в рік повторюється в незмінних масштабах. Це може відбуватись за умов, коли створена додаткова вартість буде використовуватись на задоволення особистих потреб товаровиробника. Розширене відтворення передбачає, що в-во з року в рік повторюється в зростаючих масштабах. Це можливо лише за умови, коли частина додаткової вартості буде використовуватися для нагромадження. Отже, розширене відтворення передбачає розподіл додаткової вартості на дві частини: на особисте споживання (фонд споживання), а частина йде на додаткове придбання засобів в-ва та робочої сили (фонд нагромадження). Тільки розширене відтворення забезпечує постійне збільшення обсягів в-ва, а цим самим більш повне задоволення зростаючих потреб суспільства. Тому просте відтворення не є характерним для людського суспільства. Воно може бути лише як окремий епізод, а не як постійно діюча форма суспільного в-ва.

4. Теорія екон. росту. Нагромадження і його норма. Типи екон. росту

Одним з напрямів використання національного доходу є нагромадження. Нагромадження – це використання частини додаткового продукту для розширення виробництва. А сума додаткового продукту, виділена для нагромадження в процесі розподілу та перерозподілу національного доходу утворює фонд нагромадження. Для здійснення реального нагромадження суспільство повинно мати: а) додаткову кількість речових і особистих факторів виробництва; б) додаткову кількість предметів споживання.

Нагромадження здійснюється в певних конкретних формах: 1) виробниче нагромадження – це розширення обсягів в-ва, засобів в-ва й покращення їх якості; 2) нагромадження споживчого призначення (невиробниче) – це збільшення виробництва предметів особистого і суспільного споживання; 3) приріст резервів і страхових запасів – це збільшення маси засобів в-ва та предметів споживання, призначених для забезпечення безперервності процесу в-ва й непередбачених обставин. Суб’єктами нагромадження виступають: держава, госпрозрахункові державні підприємства, кооперативні та приватні підприємства, тобто всі господарюючі юридичні особи.

Основні