Закон вартості стимулює підвищення продуктивності праці розвиток продуктивних сил. Цю функцію він виконує за допомогою механізму співвідношення індивідуальної суспільної вартості товару на ринку і утворення надприбутку.

8. Фірма (п-во) як об’єкт та суб’єкт мікроекономічного аналізу.

Підприємство – це основна ланка н/г, яка забезпечує в-во основної маси товарів і послуг, здійснює НД робочу, комерційну д-сть з метою одержання прибутку, його розподіл, використання на розширення масштабів в-ва. На практиці відбувається поєднання працівників із засобами в-ва (засоби праці, землі, сировини), розвиток і функціонування відносин в-сті між працівниками і власниками п-ва, зв’язок з іншими п-вами, державою. На п-ві проходить процес в-ва матеріальних благ (надання послуг), п-во має закінчений цикл відтворення (випуск в реалізація продукції) і покриває свої витрати доходами, тобто діє на основі комерційного розрахунку. П-во є самостійним господарюючим суб’єктом, має права юрид. особи (має самостійний баланс, розрах. рахунок в банку, свою печатку). П-ва діють у різних сферах та умовах. Їх д-сть породжує багато чисельність їх видів. Відповідно до критеріїв типу власності п-ва бувають: а) державна власність – загальнодержавні, комунальні, муніципальні; б) приватна власність – індивідуальні, сімейні; в) колективна власність – колективні, кооперативи, громадські орг-ції, господ. тов-ва; г) змішана – спільне внутрішнє, спільне з іноземними к-лом . Відповідно до обсягів господарського обороту та діяльності працівників: малі, середні, великі. За наявністю на ринку: монопольні, конкурентні, олігопольні. За характером “піднесення” перевищення передкризового рівня в-ва, підвищення цін, скорочення безробіття, підвищення зростання пропозиції вільного грошового капіталу, віднесення попиту на кредит.

Криза економіки є необхідною ланкою екон. оновлення шляхом формування нової, вищої порівняно з розвитком системи зв’язків

9. Форми суспільного в-ва. Товарне в-во, причини його виникнення і види.

Є дві форми суспільного в-ва: натуральне і товарне. Історично першою формою було натуральне в-во, в якому продукти праці вироблялися для власних потреб споживання всередині гос-ва, що їх виробляло та існувало у первісних общинах, рабовласницьких державах, феодальних маєтках. Основні риси: обмежена _______, слабо виражений суспільний характер, замкненість, прямі екон. зв’язки з в-вом і споживанням. Продукція рухається за схемою: розподіл – споживання. На певному етапі суспільного розвитку де натуральне в-во переросло у товарне в-во – це господарювання, при якому товари виробляються відокремленими товаровиробниками для власного споживання, а для суспільних потреб визначаються ринком.

Умови виникнення товарного в-ва. Суспільний поділ спеціалізації виробників на виготовлення певних продуктів, що призводить до обміну цими продуктами, відокремленість виробників, яка пов’язана з виникненням приватної власності на засоби в-ва і правом розпоряджатися предметами праці.

Розрізняють просте, капіталістичне, сучасне, ______________ після першого СПП (скотарство відокремленого землеробства), грунується на дрібній приватній і ручних знаряддях праці. Капіталістичне товарне в-во виникло під впливом запровадження в екон. життя науки і техніки. Основні риси: велика приватна власність на засоби в-ва, наймана праця , механічні знаряддя. Мета – збагачення, регулювання . Сучасне товарне в-во виникає в 60-70рр. 20 ст. у зв’язку з переходом до постіндустріальної цивілізації. Основні риси: форми власності, наймана праця, інтелектуальна великомасштабність, масовість.

10. Фонди підприємств і їх види. Кругообіг і обіг фондів.

Фонди п-в – це усі грошові та матеріальні ресурси, які потрібні для розвитку в-ва, створення продукції. Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів в-ва. Засоби в-ва складаються із засобів праці та предметів праці. Засоби в-ва за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні. Основні виробничі фонди – це засоби праці, які беруть участь у багатьох виробничих процесах і переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції у вигляді амортизаційних відрахувань, не змінюючи свою форму. До ОВФ відносять будівлі, споруди, передавальні пристрої, обладнання, інструменти. Оборотні виробничі фонди – частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементами яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість виготовленої продукції (сировина, матеріали, паливо, запчастини, напівфабрикати). Сукупність фондів обігу і ОВФ виступають ще під назвою оборотні засоби.

Кругообіг фондів п-ва охоплює: виробничий цикл – від авансування грошових засобів до реалізації готової продукції. Водночас кругообіг фондів п-ва здійснюється свій оборот, має місце тоді, коли гроші витрачення п-вом на придбання засобів праці, повністю повертаються до нього. Оборот фондів визначається часом і швидкістю. Оборотні фонди (сировина, паливо, матеріали) здійснюють свій оборот протягом кожного виробничого циклу, тому їх оборот відбувається швидше.

11. Ринок як економічна категорія, його роль і функції.

Ринок – це сукупність екон. відносин, що складаються між суб’єктами економіки з приводу обміну результатами в-ва, товарного і грошового обігу та розподілу умов в-ва. Ринок є складним утворенням, що являє собою сферу взаємообміну, сукупність процесів к-п та забезпечує зв’язок між: *окремими самостійними відособленими виробниками; /промисловістю та с/г; *між галузями н/г; *економічними районами; *державним, колективним, індивідуальним сектором економіки; *між місто та селом.

Х-ними рисами ринку є: а) ринкова економіка – це економіка горизонтальних екон. зв’язків між самостійними товаровиробниками;