16. Структура ринку і основні особливості його формування в Україні.

Ринок – це сукупність екон. відносин, які складаються між суб’єктами економіки з приводжу обміну результатами в-ва, товарного і грошового обігу та розподілу умов в-ва. Ринок є складним утворенням, що являє собою сферу взаємо обміну, сукупність процесів к-п та забезпечує зв’язок між: *окремими самостійними відособленими виробниками; *промисловістю та с/г; *між галузями н/г; *екон. районами; *державним, колективним, індивідуальним сектором економіки; *містом і селом.

Ринкова економіка повноцінно може функціонувати тільки при наявності таких видів ринку: ринку споживчих товарів і послуг; ринку цінних паперів; ринку робочої сили; ринку інформації; ринку інтелектуальної власності, ринку землі. Якщо відсутній хоч один із вище названих ринків, ринкова економіка не може функціонувати повноцінно. Кожен з цих структурних сегментів поділяється на певні частини споживчих товарів і послуг призначений для задоволення фізіологічних та соціальних потреб людей; безпосередньо відображає в-во і споживання, попиту і пропозиції товару.

Для повноцінного функціонування різних видів ринків повинна бути створена їх інфраструктура – сукупність різноманітних установ і інститутів, які забезпечують ринок грошей та цінних паперів, засобів в-ва і предметів споживання, робочої сили та інтелектуальної власності. До цих інститутів належать фондові та товарні біржі, біржі робочої сили.

Особливості формування ринкових відносин в Україні:

наявність економічно і юридично незалежних суб’єктів ринкових відносин, які можуть вступати в рівноправні партнерські відносини з приводу к-п___.

еквівалентний обмін товарів без надання пільг товаровиробникові.

конкуренція, яка знижує ціну на товари, сприяє розвитку економіки.

вільне ціноутворення – сприяє поєднанню ін стресів суб’єктів екон. життя.

реальна інформація про ринок і його суб’єктів.

17. Суть ринку кредитних ресурсів. Кредит і його види.

Кредитний ринок (КР) – це частина фінансового ринку, де формується попит і пропозиція на середньостроковий та довгостроковий позичковий капітал, виконує наступні функції: 1) об’єднує дрібні, розрізнені грошові заощадження населення, державних підрозділів, приватного бізнесу, зарубіжних інвесторів і створює великі грошові фонди; 2) трансформує грошовий капітал в позичковий, що забезпечує зовнішні джерела фінансування матеріального в-ва нац. економіки. 3) надає позики державним органам і населенню для вирішення таких важливих завдань, як покриття бюджетного дефіциту, фінансування частини житлового будівництва тощо. КР це механізм, за допомогою якого встановлюються взаємозв’язки між п-вами і громадянами, що потребують грошового капіталу, та організаціями і громадянами, що можуть їх надати (позичити) на певних умовах. У країнах з розвиненою ринковою економікою кредитні угоди опосередковуються кредитними інститутами (КБ або іншими установами), які беруть у борг і надають позички, і інвестиційними організаціями, які забезпечують випуск і рух різних боргових зобов’язань, що реалізуються на особливому ринку цінних паперів.

Кредит – це позичковий капітал, який надається фіз. та юрид. особам на відповідних умовах: строковості, забезпеченості, платності, цільового використання. Умова забезпеченості реалізується через укладання договору про заставу. Застава – це гарантія забезпечення зобов’язання в силу якого кредитор має право реалізації заставленого майна у випадку не виконання боржником свого зобов’язання. Предметом застави може бути рухоме і нерухоме майно, майнові права, цінні папери. Застава може бути 1) іпотека – застава нерухомого майна. 2) заклад – застава рухомого майна.

Форми кредиту: 1) банківський кредит – це двосторонній рух грошових коштів, які надаються банком у позику за певну плату на засадах забезпеченості, поверненості, строковості. Він відображає економічні відносини між кредиторами(баками) та суб’єктами кредитування(позичальниками), ними можуть бути як юридичні так і фізичні особи. 2) державний кредит - це сукупність грошових відносин, котрі втикають між державою, з одного боку, та фізичними й юридичними особами, з іншого боку, з приводу, по-перше, вилучення тимчасово вільних коштів та використання їх на фінансування державних витрат, по-друге, надання фінансової допомоги підприємствам та організаціям на умовах строковості, платності та повернення. 3) іпотечний кредит – кредит під заставу нерухомого майна (земля, будівля, споруди). 4) комерційний кредит – це товарна форма кредиту, що виражає відносини з приводу перерозподілу матеріальних фондів серед підприємств. Грошова форма кредиту передбачає наявність тимчасово вільних грошових ресурсів та їх пере розподілення на контрактній основі. У комерційному кредиті у кредитну угоду включаються тільки ресурси постачальника. 5) споживчий кредит – кредит, який надається тільки в національній грошовій одиниці фізичним особам на придбання споживчих товарів тривалого користування та послуг і який повертається в розстрочку, якщо інше не передбачено умовами кредитного договору. 6) лізинговий кредит – це відносини між самостійними юридичними особами з приводу надання в оренду засобів праці, а також фінансування, придбання рухомого та нерухомого майна на визначений строк. 7) міжнародний кредит - це надання валютних та матеріальних ресурсів одними суб'єктами системи світового господарства іншим у тимчасове користування на умовах платності, зворотності та строковості. 8) бланковий кредит – єдина форма кредиту, який не потребує застави, надається постійним клієнтам з бездоганною репутацією, надається під більш високі %, ніж звичайні кредити, надається під зобов’язання боржника або 3-ої особи сплатити суму позики і % за неї.

Види кредиту:

за терміном користування: коротокостр., середньостр., довгострокові.

за ступенем ризику: стандартні кредити, кредити з підвищеним ступенем ризику.

за способом надання: надання в разовому порядку, відповідно до відкритої кредитної