23. Економічна земельна рента. Диференціальна рента І і ІІ.

З виникненням власності на землю виникає й відповідна їй форма доходу. Таким доходом стає земельна рента – це нетрудовий доход, який отримує земельний власник. Підставою для отримання такого доходу є право власності на землю. Отже, земельна рента – це економічна форма реалізації власності на землю. Рентними називають відносини між людьми з приводу використання землі. Рента – доход від землі. За землю, віддану в оренду виплачується орендна плата, сума якої зазначається в орендному договорі, укладеному на певний період. Орендна плата складається з: *ренти. *амортизації за обладнання і споруди. *різні платежі. Існує 4 форми ренти: диференціальна рента І і ІІ, абсолютна земельна рента, монопольна земельна рента. Якби орендна плата була б такою, що не залишала б орендатору середнього прибутку, то він би не брав землю в оренду. Рента – це надприбуток орендатора. В с/г кількість і якість землі обмежені самою природою. Неможливо зосередити с/г лише на найкращих по родючості і розміщенні землях. Необхідність використання гірших земель призводить до того, що середніми витратами праці в с/г є витрати на найгірших землях. Якби це було не так, гірші землі просто б не оброблялись. Підприємці, що орендують кращі і середні землі, одержують перевагу, маючи надлишковий прибуток, бо ціна в-ва с/г продукту, який вирощений на найкращих землях стає суспільною ціною. Різниця між суспільною та індивідуальною ціною с/г в-ва утворює диференціальний надприбуток. Умовою існування дифер. ренти І є обмеженість кращих і середніх по якості земель. Причиною виникнення цього виду ренти стала монополія на землю, як на об’єкт господарювання. Умовами виникнення є: 1) різна родючість землі. 2) місцезнаходження відносно ринків збуту. Джерелом виникнення слугує праця найманих робітників. Диф. рента І пов’язана з природною продуктивністю землі. Причиною виникнення диф. ренти ІІ є монополія на землю, як на об’єкт господарювання. Головною умовою виникнення є додаткові доходи від землі, від капіталовкладень у неї. Джерелом виникнення слугує праця найманих робітників. Диф. рента ІІ пов’язана з штучною або екон. продуктивністю землі (додаткові капіталоквк. В землю). Абсол. рента породжується монополією приватної власності на землю, умовою виникнення є нижча ніж у промисловості органічна будова капіталу. Монопольна рента одержується з унікальних за своїми якостями земель, які дозволяло б одержувати на них рідкісні сорти рослин.

24. Суть ринку праці (роб. сили), умови його становлення і механізм функціонування.

Ринок робочої сили – форма руху трудових ресурсів і х-ється системою відносин між продавцями робочої мили та покупцями.

Сегменти ринку робочої сили: 1) ринок кваліфікованої робочої сили з гарантованою зайнятістю і високою реальною з/п; 2) ринок короткочасно безробітних; 3) ринок довгочасно безробітних (більше 1р); 4) ринок часткового і тимчасово зайнятих надомників; 5) ринок малокваліфікованої і некваліфікованої робочої сили з повною зайнятістю робітників; 6) ринок сукупної робочої сили.

Суб’єктами ринку виступають фірми – як працедавці, тобто покупці праці і наймані працівники – продавці своєї праці. Об’єктами ринку праці є товар, попит і пропозиція. Принципи функціонування ринку робочої сили: *кожен індивідуум має право вільно продавати свою робочу силу за власним вибором і бажанням; *роботодавець сам вирішує, скільки і яких робітників йому найняти; *робочі місця створюються і регулюються державою не більшою мірою, ніж іншими роботодавцями.

Функції ринку робочої сили: 1) забезпечення раціоналізації в-ва і зайнятості, 2) регулювання та раціональне розміщення трудових ресурсів. 3) узгодження екон. інтересів у системі суспільного поділу праці тощо. Ускладнює ситуацію на ринку робочої сили пересилання людей, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, зупинка п-в через погіршення екон. зв’язків і перебої у постачанні сировини, енергії, комплектуючих, необхідність широкої програми приватизації та роздержавлення економіки на короткий час.

25. Робоча сила, як товар, її властивості. Нижня і верхня межа вартості товару робоча сила.

Робоча сила (РС) – це сукупність фізичних і духовних властивостей людини, які вона застосовує у процесі споживчих вартостей. РС є товаром на ринку праці. РС може з’явитись на ринку, як товар за таких умов: носій РС повинен бути вільним, щоб розпоряджатися нею, власник повинен бути позбавлений засобів в-ва, що спонукає продавати свою працю, на ринку повинні з’явитися працедавці, що купують найману працю.

Товару РС властиві вартість і споживча вартість. Вартість РС як будь-якого товару визначається робочим часом, необхідним для в-ва. Отже, РС – це вартість, де представлена певна кількість уречевленої суспільної праці. Вона втілена в певній сумі життєвих засобів, необхідних для підтримання працівника, який продає РС.

Носієм вартості товару РС є її споживча вартість. З погляду споживчої вартості особливість цього товару в тому, що у процесі її споживання вона не зникає, а створює вартість, більшу від вартості самого товару РС. Вартість є сталою величиною. Вона змінюється разом із зміною вартості життєвих засобів, тобто зі зміною величини робочого часу, необхідного для в-ва. Отже, вартість робочої сили залежить від ПП в галузях, де виробляють життєві засоби.

Ціною, грошовим вираженням товару РС є національний рівень з/п залежить від екон. становища країни (суспільна ПП, в-во ВНП на душу населення), конкуренції на ринку праці ((співвідношення попиту і пропозиції на РС), організація оплати праці (форми і системи оплати праці), інтенсивність праці, величина (традиційні потреби людини, ціна, яка визначає