група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;

група 3 - будь-які інші основні фонди, не включені до груп 1, 2 і 4

група 4 - електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

. Балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар У разі ліквідації окремого об'єкта основного фонду групи 1 за рішенням платника податку та наявності відповідних документів про його знищення, розібрання або перетворення іншими способами, внаслідок чого такий об'єкт не може використовуватися у майбутньому за первісним призначенням, балансова вартість такого окремого об'єкта основних фондів групи 1 включається до складу валових витрат.

Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал):

група 1 - 1,25 відсотка;

група 2 - 6,25 відсотка;

група 3 - 3,75 відсотка;

група 4 - 15 відсотків.

Платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Згідно Закону України «Про фінансовий лізинг» від 14 січня 1999 року N 394-XIV фінансовий лізинг – це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу, форма фінансового забезпечення.

Слід при цьому наголосити, що будь-які зміни в регулюванні фінансового забезпечення потребують наукового опрацювання. Сьогодні практика роботи Верховної Ради України передбачає обгрунтування законопроектів. Однак, як правило, таке обгрунтування зводиться до розрахунків фінансового забезпечення , запровадження чи зміни окремих механізмів оподаткування прибутку, як одного з його джерел. У майбутньому таку саму увагу треба приділяти й аналізу стимулювальних властивостей фінансового забезпечення щодо економічної діяльності. Розширення досліджень у цій сфері дасть змогу ефективніше конструювати нові механізми фінансування.

Методи оцінки фінансового забезпечення діяльності державних підприємств

Оцінка фінансового забезпечення підприємств здійснюється за допомогою різних методів Основним методом є аналітичний, за допомогою якого таке складне явище, як господарська діяльність підприємства уявно розкладається на окремі, більш, прості складові елементи, а потім вивчаються їхні кількісні та якісні сторони, зв'язки й взаємодії.

Якісну оцінку предметів і явищ можна дати за допомогою порівняння. Порівняння — це метод, за допомогою якого предмет (явище), що вивчається, характеризується через співвідношення, вимірювання, зіставлення з іншими одноякісними предметами або явищами [10, ст.26]. Звичайно, порівняння проводять з відомими предметами, які виконують роль еталонів певних властивостей або ознак. Такими еталонами можуть бути норми, нормативи, планові показники, ціни, середні дані тощо. Застосовують порівняння з поточними і перспективними планами, з фактичними показниками за минулий період, з показниками споріднених підприємств, з найвищими показниками в галузі, з середніми показниками, з показниками підприємств інших країн тощо. Порівняння може проводитися по абсолютних, відносних і середніх величинах.

Для вивчення складних явищ застосовують метод моделювання, при якому будують зменшені предмети або умовні подоби (образи), які замінюють у нашій уяві дійсні предмети або явища.Моделі можуть бути матеріальні (фізичні) й абстрактні... Моделі дають змогу зосередити увагу дослідників на найбільш суттєвих характеристиках предметів або явищ, сприяють швидкому накопиченню необхідних знань у різних умовах роботи. Моделювання добре поєднується з іншими методами і технічними прийомами.

Якщо на показник, що аналізується, здійснюється вплив кількох факторів, потрібно встановити роздільний вплив кожного з них. Для цього застосовують спеціальний метод — елімінування[10, ст.28]. Суть цього методу полягає у тому, що, абстрагуючись від взаємовпливу факторів, послідовно розглядається вплив кожного фактора на результативний показник за незмінності інших факторів. У практиці економічного аналізу застосовують кілька способів елімінування.

Ланцюгові підстановки. З метою визначення факторів будують таблицю, в якій зверху перелічують усі необхідні фактори, починаючи з кількісних і завершуючи якісним.

Таблиця 1.3.1.

Схема виявлення впливу факторів способом ланцюгових підстановок

Номер підстановки та назва фактора | Фактори, які впливають на показник | Добуток факторів | Величина впливу фактора

1-й | 2-й | 3-й | 4-й

Нульова підстановка

Перша підстановка, перший фактор

Друга підстановка, другий фактор

Третя підстановка, третій фактор

Четверта підстановка, Четвертий фактор | П

Ф

Ф

Ф

Ф | П

П

Ф

Ф

Ф | П

П

П

Ф

Ф | П

П

П

П

Ф | ДП

Д1

Д2

Д3

ДФ | -

Д1 – ДП

Д2 – Д1

Д3 – Д2

ДФ – Д3

Примітки

Умовні позначення: П – планові; Ф – фактичні.

1-й, 2-й, 3-й – кількісні фактори, 4-й (останній) – якісний фактор.

Для розрахунку другого фактора його величину у другій підстановці також замінюють на фактичну величину (перший при цьому тут і далі залишається також на фактичному рівні), а величину впливу фактора, що аналізується, визначають як різницю між першим, другим і розрахунковим показниками. Така процедура заміщення вихідних планових показників на фактичну величину здійснюється доти, доки в останньому рядку не будуть усі фактичні значення факторів, що вивчаються, а їхня величина впливу не буде визначена як відповідна різниця розрахункових добутків факторів.. Такий процес розрахунку наведено в табл.1.3.1.

Спосіб абсолютних різниць. Розрахунки, які проводяться в таблиці ланцюгових підстановок, можуть бути спрощені,