З тактичних позицій усі нормативи і норми є вихідними величинами і показниками, які застосовуються при плануванні і оцінці різних видів діяльності, робіт та послуг. Вони утворюють цілу систему планових, економічних фінансових та інших норм та нормативів і складають нормативну базу планування, яка класифікується за різними ознаками. Таким чином, між нормативами і нормами існують ознаки подібності і різниці. Значення норм і нормативів можуть співпадати на конкретні роботи в деяких виробничих умовах. У більшості випадків норма є функцією від нормативів. Термін дії тієї або іншої норми на підприємствах і фірмах не повинен перевищувати періоду, протягом якого значення нормативних факторів знаходяться в допустимих межах. На тих підприємствах, де цей стан діє як закон ринкових відносин, досягаються високі результати економічної діяльності, раціонально використовуються усі виробничі ресурси, забезпечується конкурентоздатність виробництва продукції та послуг.

Створення нормативної бази планування – це основа раціональної організації і планування діяльності підприємств різних форм власності.

Формальне планування в умовах перехідного періоду, зниження рівня планової роботи позначилось і на зменшенні уваги до створення нормативної бази. В умовах ринкових відносин основою наукового обгрунтованого планування є нормативна база.

Нормативна база планування складається із системи норм і нормативів. Нормативний метод планування - це один із методів обгрунтування планів, що використовується на всіх стадіях планової роботи: у ході економічного аналізу результатів господарської діяльності, у визначенні потреби в різних видах ресурсів. В його основу покладено економічні норми та нормативи – науково-обгрунтовані величини, що характеризують кількісну та якісну міру витрат робочого часу, матеріалів і грошей.

Система норм і нормативів містить десять основних груп: 1)ефективності суспільного виробництва; 2) витрат і запасів сировини, матеріалів, палива та енергії; 3) витрат трудових ресурсів і заробітної плати; 4) використання виробничих потужностей і тривалості їх освоєння; 5) капіталовкладень і капітального будівництва; 6) потреби показників використання, а також запасів обладнання; 7) фінансів; 8) витрат на виробництво; 9) соціально-економічних; 10) охорони навколишнього середовища. [17.С. 58]

Усі нормативи можна поділити на два типи.Вони відрізняються за своїм економічним змістом та сферою впливу на господарську діяльність. Економічні нормативи першого типу характеризують вимоги до ефективності використання ресурсів. До них належать: норматив ефективності капіталовкладень, тарифи, відсоток за кредит, нормативи виплат у бюджет за використання природних ресурсів (рента), валютні курси та інші. Специфічність цих нормативів полягає в тому, що вони фіксують мінімальну величину економічної ефективності використання різних ресурсів, тобто суспільно виправданий розмір їх витрат для досягнення найбільшого економічного ефекту.

Економічні нормативи другого типу регламентують взаємовідносини між державою та підприємствами, а також між учасниками виробничого процесу з питань розподілу одержаних результатів між виробничими одиницями, трудовими колективами, окремими працівниками. До цього виду належать нормативи розподілу валового прибутку, у тому числі податки на прибуток, штрафи та неустойки, нормативи оплати праці та утворення засобів економічного стимулювання. Ці нормативи мають забезпечувати узгодження інтересів держави та окремих трудових колективів і, відповідно, створювати зацікавленість підприємницьких структур у максимальному використанні виробничих можливостей.

2.4 Методи розробки планових нормативів і норм

Нормативні матеріали, які застосовуються при плануванні, в умовах ринку повинні орієнтувати кожне підприємство на одержання високих кінцевих результатів своєї виробничо-господарської діяльності. А для цього самі норми і нормативи повинні відповідати багатьом вимогам сучасного ринку. Перш за все за своєю величиною вони повинні бути науково обґрунтованими і прогресивними, реальними і стабільними, об’єктивними і динамічними, єдиними і рівнонапруженими, а також доступними і зручними в розрахунках. Цим вимогам найбільш відповідають нормативи, розроблені на підставі аналізу і проектування змісту і технології робіт. Розглянемо основні методи розробки норм і нормативів за ступенем зменшення їх точності і обґрунтованості: від наукових, уточнених, до дослідних, укрупнених [7 С. 34].

1. Метод наукового обґрунтування норм і нормативів дозволяє врахувати при їх встановленні комплекс технічних, організаційних, економічних, соціальних та інших факторів, які мають найбільший вплив на величину розроблених норм і нормативів.

Суть наукового обґрунтування заключається у виборі її оптимального значення при різних варіантах комбінування ресурсів, які використовуються

2. Аналітично-розрахунковий метод оснований на поділі робіт, що виконуються, і ресурсів, які використовуються, на складові елементи, на аналізі умов і складу робіт і ресурсів проектуванні раціональних варіантів використанні предметів праці, засобів виробництва і робочої сили і розрахунку потреби у відповідних ресурсах для конкретних умов підприємства. У сучасному виробництві даний метод має найбільше розповсюдження.

3. Аналітично-дослідницький метод застосовується для обґрунтування необхідних норм в умовах діючого виробництва на підставі проведення спостережень і експериментів.

4. Експериментальний або експертний, метод розробки норм заключається у визначенні витрат праці, сировини і матеріалів на підставі даних виміру корисного їх витрачання, витрат і відходів, які визначені в лабораторних або виробничих умовах. На виробництві експертними вважаються також норми, встановлені на підставі досвіду майстрів, менеджерів, технологів або інших спеціалістів.

5. Звітно-статистичний – це метод, який полягає в тому, що норми витрат виробничих ресурсів встановлюються на підставі звітних або статистичних даних за минулий період. Звітно-статистичні норми не сприяють ефективному використанню обмежених виробничих ресурсів і повинні замінюватися аналітично-розрахунковими або іншими обґрунтованими нормативами.

2.2. Класифікація і характеристика нормативів і норм

Класифікація – це групування окремих нормативів і норм за певними виробничо-технічними, планово-економічними та іншими ознаками. Норми і нормативи утворюють систему планових нормативів, які можна об’єднати в окремі групи за наступними класифікаційними ознаками [6.C 53 56].

1.