видатки на соціальний захист населення. В середньому в період із 1997 по 1999 роки на них припадало 33,3%, що відповідає 4,9% ВВП. Видатки за цим напрямом із 1997 по 1999 зменшилися не лише у відносних показниках, а й у грошовому виразі (на 1460,6 млн. грн. порівняно з 1996 роком). Але починаючи з 2000 року спостерігається збільшення цих видатків. І в 2002 році видатки на соціальний захист населення дорівнюють 5,7 % від ВВП, що на 2,5 % більше ніж у 1999 році.
З 2000 року має місце збільшення видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення. У порівнянні з відповідним показником 1999 року вони зросли на 1838,1 млн. грн. (приблизно у 2 рази). Така ж динаміка спостерігалась в 2001 році (зросли на 2136,6 млн. грн.) та 2002 (зросли на 4522,1 млн. грн.). Річне виконання плану за цією групою видатків становло 104,6% у 2000році, а у 1999 році лише 89,6%. [7]
Такаж динаміка спостерігається і по видаткам на освіту, які з 1998 по 2001 рік мають більшу частку у структурпі видатків.
Загалом, стан фінансування видатків на освіту поліпшився. З державного бюджету вони були профінансовані на суму 7085,5 млн. грн. в 2000 році, що становить 106,3% плану проти 84,3% за 1999 рік. Обсяг фінансування освіти з державного бюджету у 2000 році перевищив фінансування цієї галузі в 1999 році у 2 рази.
Видатки на охорону здоров'я мають трохи іншу динаміку. Середній рівень фінансування у період із 1997 по 2000 роки становив 11,7% від загальної суми видатків зведеного бюджету України. за цей період, питома ваги видатків на охорону здоров'я у ВВП зменшилась 4,2% до 2,7%. В 2002 році частка цих видатків вже становила 3,4%,що в номільному виразі склало 7537,9 мдн. грн..
Видатки на цю галузь із державного бюджету в 2000 році збільшилися порівняно з відповідним показником 1999 року на 1079,5 млн. грн. (у 1,9 разу), і становили 4888,2 млн. грн.. Незважаючи на таке помітне зростання обсягу бюджетного фінансування видатків на охорону здоров'я, рівень їхнього виконання все ж таки не досяг запланованого і становив 96,9%, хоча порівняно з 1999 роком помітний прогрес. Аналогічний показник за 1999 рік становив лише 61,8% до річного плану.
З метою поліпшення ситуації у соціальній сфері у травні 2000 року Президентом України був виданий Указ, яким схвалено Основні напрями соціальної політики на період до 2004 року. Основна мета цього документа — створення умов для формування і реалізації соціальної політики на основі визначеної стратегії економічного розвитку та фінансової стабілізації в Україні, забезпечення права кожного громадянина на гідний життєвий рівень.
Важливим моментом у реалізації соціальної політики держави повинно стати визначення і встановлення державних мінімальних стандартів, які мають зафіксувати ту межу, нижче якої не повинні бути показники обсягу та якості соціальних послуг і гарантій, що надаються державою населенню.
2.3. Видатки бюджету на управління.
Відповідно до конституції України наша держава має чітко структуровані гілки влади – законодавчу, виконавчу і судову.
Витрати на законодавчу гілку влади передбачають фінансування діяльності Верховної Ради та її структурних підрозділів.
Витрати на виконавчу гілку влади включають фінансування Адміністрації Президента України, Кабінету міністрів, міністерств, відомств, їхніх структурних підрозділів.
Витрати на судову гілку влади – це фінансування Конституційног Суду. Верховного Суду та їхніх структурних підрозділів.
Розмір витрат на управління визначають за кошторисом по кожному міністерству, відомству, Кабінету Міністрів, Верховній Раді, апарату Президента тощо. В кошт-рисі передбачають витрати за окремими статтями, в тому числі на заробітну плату управлінського апарату, відрахування на соціальне страхування, відрядження, витрати на придбання обладнання та інвентарю для управлінських цілей, ремонт адміністративних приміщень тощо.
Витрати за кошторисами обґрунтовуються відповідними розрахунками. Основними показниками для визначення витрат є чисельність працівників, посадові оклади, площа приміщень і норми витрат. Чисельність апарату центральних органів управління встановлюють Верховна Рада, Кабінет Міністрів, а місцевих — місцеві Ради народних депутатів.
Контроль за плануванням і витрачанням витрат на управління здійснює Міністерство фінансів України. Всі міністерства і відомства подають йому зведені кошториси своїх витрат для включення до бюджету. Аналогічно місцеві представницькі та виконавчі органи подають свої кошториси для включення до місцевих бюджетів.
Фінансові органи перевіряють подані кошториси щодо обгрунтування витрат і дотримання чинного законодавства. При виявленні порушень у кошториси вносять відповідні зміни. В ході виконання бюджету фінансові органи здійснюють перевірки правильності та ефективності використання витрат на управління.
Таблиця 3. Видатки на фінансування управління за 1997-2002рр. (млн. грн.)
Видатки зведеного бюджету фінансування управління | 1997 р. |
1998 р. |
1999 р. |
2000 р. |
2001 р. |
2002 р.
Усього видатків | 34312,7 | 31195,6 | 34820,9 | 48148,6 | 55528 | 60318,9
Витрати на управління | 2974,9 | 1311,4 | 2402,3 | 3384,8 | 3738,8 | 8588,8
Питома вага у заг сумі видатків,% | 8,7 | 4,2 | 6,9 | 7 | 6,7 | 14,2
Питома вага від суми ВВП,% | 3,2 | 1,3 | 1,9 | 2 | 1,9 | 3,9
В період з 19997 по 2002 роки динаміка витрат на управління була нестабільною – вони то зменшувались, то зростали. Але ці коливання були незначними (у відсотковому відношенні до загальної суми видатків). У 2002 році ці витрати різко зросли. Так витрати на управління збільшилися на 4850 млн. грн.(що на 43,5% більше від витрат 2001 року) у порівнянні з 2001 роком, та на 5631,9 млн. грн. у порівнянні з