Інформаційною базою дослідження слугували статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Рахункової палати, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби, а також матеріали науково-дослідних інститутів та наукових центрів, асоціацій, які займаються прогнозуванням розвитку бюджетної системи та міжбюджетних відносин, семінарів, нарад, круглих столів і науково практичних конференцій з питань реформування бюджетної та податкової систем і міжбюджетних відносин, нормативно-правові акти, що регламентують бюджетний процес в Україні.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і концептуальних положень, що визначають напрямки удосконалення механізму міжбюджетних відносин сучасної України. Основні положення, що формують наукову новизну результатів дослідження, полягають у наступному:—

на основі оцінки глибини фінансової централізації обґрунтовано

необхідність здійснення децентралізації бюджетної системи з одночасним підвищенням відповідальності місцевих органів влади за прийняті ними рішення;—

доведено, що першими кроками у процесі реформування
міжбюджетних відносин в Україні має стати чіткий розподіл повноважень між
органами державної влади та органами місцевого самоврядування, який би
виключав їх дублювання;

дістало подальшого розвитку:—

теорія регулювання міжбюджетних відносин у напрямку зміцнення
власної фінансової бази місцевих бюджетів на основі постійного закріплення за
місцевими бюджетами стабільних джерел доходів. Обґрунтовано шляхи
розв'язання проблеми через реформування місцевого оподаткування,
посилення стимулів додаткового надходження доходів, забезпечення виконання
власних повноважень місцевих органів самоврядування за рахунок власних
доходів;

уточнено:

сутність та чинну практику застосування фінансових інструментів та методів механізму бюджетного регулювання в трансформаційний період;

Практична цінність одержаних результатів полягає у можливості їх урахування під час підготовки законодавчої бази реформування міжбюджетних відносин в Україні. Насамперед, це стосується пропозиції щодо розширення повноважень місцевих органів влади та гармонізації міжбюджетних відносин на основі розширення місцевої податкової системи, місцевого економічного розвитку. Впровадження цих заходів у практику сприятиме соціально-економічному розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

Магістерська робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 117-ти найменувань, 6 додатків. Містить 16 рисунків і 4 таблиці. Загальний обсяг магістерської роботи викладено на 119 сторінках.

РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МІЖБЮДЖЕТНИХ ВІДНОСИН

1.1. Концепції організації відносин між бюджетами

ТЕКСТ ВИРІЗАНО

Характерні риси кожної концепції міжбюджетних відносин наведено в табл. 1.1.

Таблиця 1.1.

Концепції організації відносин між бюджетами

Назва концепції | Основні риси

Бюджетний федералізм |

1. Чітке розмежування фіскальних та видаткових повноважень місцевих бюджетів

2. Побудова внутрішніх міжурядових фінансових відносин на основі договірно-правових форм їхньої організації

3. Організація міжбюджетних відносин за активної ролі у визначенні їхньої моделі не тільки центральної влади, а і регіональної та місцевої через механізм їхніх консультацій та переговорів

1. Основні принципи організації міжбюджетних відносин визначаються центральною владою

Бюджетний унітаризм |

1. Влада більш високого рівня, зокрема державна, може втручатися у фінансові справи влади більш низького рівня лише тою мірою, в якій друга продемонструвала і довела свою нездатність вирішувати проблеми.

2. Центральна влада здійснює активну політику забезпечення єдиних стандартів громадських послуг по всій території країни, вирівнює фіскальні дисбаланси

Продовження таблиці 1.1. |

3. Місцевій та регіональній владі, як правило, відводиться досить пасивна роль

Концепція субсидіарності |

2. Державна влада зобов'язана надавати фінансову допомогу органам влади місцевого рівня. Причому така допомога має сприяти фінансовій автономії місцевої влади та розширенню її повноважень

3. Розподіл повноважень між різними рівнями влади в усіх сферах, включаючи і фінансову.

4. Співробітництво (партнерство) різних рівнів влади

Підсумувавши все що було сказано вище можна дійти висновку, що з урахуванням унітарного державного устрою та сучасних тенденцій розвитку міжбюджетних відносин у розвинутих країнах в Україні доцільно будувати міжбюджетні відносини на засадах бюджетного унітаризму в поєднанні з окремими принципами бюджетного федералізму. Потреби зміцнення засад місцевого самоврядування, фінансів місцевих органів влади зумовлюють необхідність використання окремих принципів, що притаманні концепції субсидіарності.

1.2. Сутність та структура механізму міжбюджетних відносин

Механізм міжбюджетних відносин є певною системою принципів, інструментів та методів управління господарськими зв'язками, в які вступають суб'єкти цих відносин. До структури такої системи входять три блоки:

1. Принципи управління, які визначають певну ідеологію підходу до міжбюджетних відносин. Розрізняють два головних принципи міжбюджетного співробітництва: централізм та повна фіскальна децентралізація. В реальному житті ці принципи частіше застосовуються зараз у комбінованому вигляді, що включає окремі елементи першого та другого підходів;

2. Сукупність конкретних методів та інструментів регулювання. До цього блоку належать, наприклад, дотації, субвенції, бюджетні позички тощо;

3. Інституційно-правові структури. Цю підсистему механізму складають різні правові норми, правила й угоди, які регламентують порядок здійснення міжбюджетного співробітництва. Структуру механізму міжбюджетних відносин в Україні зображено на на рис. 1.1.

ТЕКСТ ВИРІЗАНО

Принципи управління, визначені у складі досліджуваного механізму, є однією з актуальних проблем, над розв'язанням якої працюють уряди кожної держави. Так, система бюджетного федералізму у США, побудована на основі децентралізованого поділу повноважень між федеральними і регіональними владами у фінансовій сфері цієї держави, але під головуванням федерації, формувалася десятки років у суперечливих умовах. І тільки протягом останнього десятиріччя склалася стабільна система фінансової взаємодії федерації, штатів і муніципалітетів.

Принцип централізму був покладений в основу механізмів міжбюджетних відносин в СРСР і в ряді країн Східної Європи. Він полягав, по-перше, у тому, що значна частина фінансових ресурсів зосереджувалася в руках державного бюджету (понад 50 %), а решта коштів була децентралізована, тобто знаходилась у