Як свідчать дані таблиці 1.2., у більшості країн Центральної та Східної Європи місцеві бюджети становлять від 20 до 26 % консолідованого бюджету держави.

Таблиця 1.2.

Частка місцевих бюджетів країн Центральної та Східної Європи у доходах консолідованих бюджетів у 1997-1999 роках [75;13]

Країни | Частка місцевих бюджетів у консолідованому

1997 | 1998 | 1999

Чехія | 18 | 18,3 | 20,8

Угорщина | 26,6 | 27,4 | 26,7

Польща | 21,1 | 21,6 | 28,8

Естонія | 20 | 21 | 22,1

Латвія | 25,3 | 25,3 | 26

Литва | 24,2 | 25,8 | 22,8

Мінімальні обсяги місцевих бюджетів у Чехії та Естонії, максимальні — в Угорщині та Польщі. Спостерігається тенденція до поступового зростання ролі місцевих бюджетів у бюджетних системах країн. Так якщо у 1997 році часка місцевих бюджетів Польщі у зведеному становила 21,1%, то в 1999 році цей показник склав 28,8%. Дещо менша динаміка прослідковується в інших країнах: з 18% у 1997 р. до 20,8% у 1999 р. зростав досліджуваний показник в Чехії, і з 20% у 1997 р. до 22,1% у 1997 в Естонії.

Поєднання принципів централізму і повної фіскальної децентралізації дало основу для розробки сучасних теоретичних концепцій організації міжурядових фінансових відносин, таких як бюджетний унітаризм, бюджетний федералізм та субсидіарність. Якщо перші дві концепції будуються на ознаках відповідного державного ладу (федерального та унітарного), то остання враховує можливості кожної владної структури вирішувати проблеми найбільш ефективним чином за умови максимальної її наближеності до місця подій.

Досвід використання централізованого регулювання міжбюджетних відносин Україна має з часів, коли вона перебувала у складі Радянського Союзу. Рішення місцевих органів влади цілком залежали від директив вищестоящого державного центру. Організація міжурядових фінансових відносин з доходів в той час здійснювалась за такою схемою (рис. 1.2.):

ТЕКСТ ВИРІЗАНО

Висновки до розділу 1

В останні роки проблема міжбюджетних відносин перебуває у центрі уваги науковців, представників виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також працівників фінансових органів України. Але, не зважаючи на це в економічній літературі відсутні науково обґрунтовані положення щодо трансформування державних фінансів від тієї системи яка склалася в умовах планово-централізованої економіки, до системи, яка б забезпечувала реалізацію положень соціально орієнтованої ринкової економіки.

Для побудови ефективної моделі міжбюджетних відносин в Україні спочатку слід визначити яку з існуючих концепцій їх організації слід застосовувати. На нашу думку, враховуючи унітарний державний устрій та сучасні тенденцій розвитку міжбюджетних відносин у розвинутих країнах в Україні доцільно будувати міжбюджетні відносини на засадах бюджетного унітаризму в поєднанні з окремими принципами бюджетного федералізму. Потреби зміцнення засад місцевого самоврядування, фінансів місцевих органів влади зумовлюють необхідність використання окремих принципів, що притаманні концепції субсидіарності.

Що стосується інструментального забезпечення. Необхідно позбавитись від інструментів регулювання міжбюджетних відносин що залишились Україні в спадок від Радянського Союзу. Основними інструментами організації міжбюджетних відносин мають стати власні та передані доходи бюджетів, спільні податки різних рівнів влади, трансферти і бюджетні позички.

Необхідно заповнити прогалини в законодавчому регулюванні

міжбюджетних відносин. Зокрема доцільно було б створити окремий законодавчий акт який би регламентував здійснення контролю та аудиту за доцільністю та ефективністю витрачання коштів місцевими органами влади.

Здійснення контролю, особливо попереднього та поточного, є важливим фактором підвищення ефективності функціонування міжбюджетних відносин і законності фінансової діяльності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб. Ще більш важливого значення це питання набуває в умовах високого рівня зловживань в бюджетній сфері що спостерігається сьогодні в Україні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

Алієва В. Міжбюджетні відносини в Україні: тенденції та перспективи// Економіка України. - 2004. - №12. - Є.23-26.

Артемьева С.Совершенствование системи межбюджетньїх отношений в современньїх условиях. // Вопросьі зкономики. - 2002. - №5. - Є 137-143.

Батура О. Державне казначейство України: місце і роль у виконанні бюджету. // Фінанси України. - 2003. -№11. - Є.З-10.

Білоконь Л. Сучасний стан міжбюджетних відносин // Вісник КНТЕУ (спецвипуск). -2001.-№6.-С. 18-23.

Бобро А. Бюджетний процес в Україні в 1998-2000 роках. К. Просвіта, 2001, С.206.

Богачев Сергей. Налоговьіе поступлення в местньїе бюджетьі: опьіт и проблеми // Економіст .- 2005.-№6.- с- 70-72.

Богачов С. Місцеві бюджети: погляд на перспективу // Урядовий кур'єр. - 2006. - 26 груд. - с.6.

Булгакова С.О, Л.І.Василенко, Л.В.Єрмошенко, В.Т.Александров; За заг. ред. А. А. Мазаракі. Державні фінанси: Фінанси. Бюджетна система України: Інтегрований навчально-атестаційний комплекс. В 5 -ти т. Т. 1 - К: АВТ, 2004. - 400с.

Булгакова С.О., Казначейська система виконання бюджету: Підручник. - 2-ге вид. перероб. і доп. - К: КНТЕУ, 2005. - 417с.

Булгакова С.О., Л.В.Гізатуліна, Л.В.Єрмошенко, О.Т.Колодій Державні фінанси. Історія казначейства. Казначейства зарубіжних країн.Казначейська система виконання бюджету: Інтегрований навчально-атестаційний комплекс. В 5 -ти т. Т.З/; За заг. ред. А. А. Мазаракі. - У 5-ти т. - К: АВТ, 2005. - 560с. - (Державні фінанси). - + СО. - І8ВК 966-8298-16-0: 130.00

Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001р. №2542-111..-К.:Атіка, 2004.-88с.

Василишен М. Міжбюджетні відносини як важлива ланка соціально-економічного розвитку регіонів. // Економіка А П К. - 2002. - № 9. - С. 109-114

Вахненко Т. Реформування системи міжбюдетних відносин в Україні // Економіка, фінанси, право. - 2003. - №9. - Є.3-9.

Владимиров К.М. Місцеві фінанси: Навч. посібник/ КМ.Владимиров. Н.Г.Чуйко. О.Ф.Рогальський. -Херсон: Олді-плюс. 2006. -352с. -ІЗВ1У 966-8447-32-8: 28.00.

Владимиров К.М. Регионализм во Франции (нормативньїе материальї). - М. ИНИОН РАН, 1994. - С. 102.

Вовна.