Практика формування доходів місцевих бюджетів за рахунок податків і зборів

курсова робота з фінансів

ЗМІСТ

Вступ

Актуальність теми. Нині однією з найважливіших у фінансовій політиці України є проблема місцевих бюджетів. Невиконання місцевими органами влади планів відрахувань до державного бюджету створює загрозу як власне фінансовій стабілізації, так і проведенню структурних реформ. Нестабільність доходної бази місцевих бюджетів, відсутність ефективного механізму міжрегіонального перерозподілу державних доходів, значні відмінності в рівні економічного розвитку регіонів і умовах життя в них потенціальне ведуть до соціальних конфліктів і політичної нестабільності. Тягар проблем, які нагромадилися, негативно позначається на розвитку регіонів.

Прийняття Законів України "Про бюджетну систему України" і "Про місцеве самоврядування в Україні", затвердження у 1994 p. єдиних для всіх областей нормативів відрахувань від загальнодержавних податків, апробація різних варіантів розподілу загальнодержавних податків і зборів між державним та місцевими бюджетами не привели до створення зваженої системи формування доходів місцевих бюджетів.

У сучасних демократичних суспільствах децентралізація компетенцій щодо розв'язання державних завдань дозволяє досить гнучко пристосовувати надання суспільних благ і послуг до потреб як окремих громадян, так і жителів різних регіонів. Можливість кращого врахування уподобань та інтересів громадян є основним економічним аргументом на користь фінансової самостійності регіональних та місцевих органів влади. Аргументом "проти" слугує необхідність створити в країні більш-менш однаковий рівень забезпечення населення суспільними благами і послугами. Тому багаторівневі бюджетні системи завжди виступають результатом пошуку компромісу між самостійністю регіонів і необхідністю міжрегіонального вирівнювання умов життя, що дістає відображення в розподілі державних функцій між центральними і місцевими органами влади, компетенцій щодо питань формування податкового законодавства, а також прав в управлінні податками і одержанні конкретних податків до відповідних бюджетів.

При формуванні доходів місцевих бюджетів демократичних держав перевага може бути віддана або принципові бюджетної еквівалентності, або принципові національної солідарності.

Все сказане вище і зумовлює актуальність теми дослідження даної курсової роботи.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження даної курсової роботи є податкове законодавство України, а також фінансові механізми оподаткування.

Предмет дослідження. Предметом дослідження даної курсової роботи є практика формування доходів місцевих бюджетів за рахунок податків і зборів.

Мета дослідження. Мета дослідження полягає у вивченні інституту формування доходів місцевих бюджетів за рахунок податків і зборів в динаміці його розвитку в економіці України.

Мета роботи передбачає виконання таких завдань:

Розділ 1. Теоретичні основи формування доходів місцевих бюджетів за рахунок податків і зборів

1.1. Особливості формування доходів місцевих бюджетів за рахунок податків і зборів в умовах незалежності України

Світовий досвід визначення ролі держави та її територіальних утворень у розподільчих процесах переконує, що державний і місцеві бюджети є одним із найдосконаліших інструментів регулювання соціально-економічних процесів. На сьогодні у більшості розвинутих країн світу через бюджет перерозподіляється до 50% ВВП. Проблемою лишається визначення оптимальних форм і методів такого перерозподілу, збалансування державних і територіальних інтересів у бюджет-ному процесі, їхнє фінансове забезпечення. На сучасному етапі для України – це одне з найважливіших завдань, підтвердженням чого є ратифікація нашою країною Європейської хартії про місцеве самоврядування у 1996 році [28, 55-57].

На практиці розмежування повноважень між різними рівнями управління зумовлює особливості формування дохідної частини як державного, так і місцевих бюджетів.

Свого часу передбачена Законом України "Про бюджетну систему України" схема розподілу дохідних джерел між бюджетами була втілена лише частково. За роки, що минули з часу прийняття цього закону неодноразово змінювався перелік доходів як державного, так і місцевих бюджетів. У 1996 році Конституція України по-новому визначила місце й роль деяких бюджетів, зокрема обласних і районних. Доходи державного й місцевих бюджетів неодноразово переглядалися у зв'язку зі щорічними змінами у механізмі бюджетного регулювання і, зокрема, у сфері регулювальних податків. Закріплення за Державним бюджетом України непрямих податків, а за місцевими – прямих (із числа регулювальних податків) докорінно змінило склад їхніх доходів. Про це свідчить остаточне закріплення джерел надходжень до місцевих бюджетів України у 2000-2001 роках (табл. 1.1).

Органи місцевого самоврядування у 2001 році порівняно з 2000 роком мали значно більше джерел надходжень до бюджетів. Проте нестабільність дохідної бази місцевих бюджетів перешкодила проведенню перспективного бюджетного планування, створенню стабільних умов функціонування економіки, її виходу з фінансової кризи.

Таблиця 1.

Порівняльна таблиця джерел доходів АРК, областей, міст Києва і Севастополя [28, 55-57]

2000 рік | 2001 рік

1 . Прибутковий податок із громадян.

2. Податок на прибуток підприємств комунальної власності й частина податку на прибуток інших підприємств.

3. Частина акцизного збору з вироблених в Україні товарів.

4. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

5. Плата за землю.

6. Податок на промисел.

7. 30% коштів, що надійдуть до позабюджетного фонду приватизації АРК від приватизації майна. | 1. Прибутковий податок із громадян.

2. Податок на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходження в АРК і м. Києві.

3. Плата за землю.

4. Платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення.

5. Податок на промисел.

6. Плата за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності.

7. Місцеві податки й збори.

8. Фінансові санкції, штрафи і пені за порушення податкового законодавства.

9. Плата за гарантії, надані органам місцевого самоврядування.

10. Надходження від місцевих грошово-речових лотерей.

11. Плата за оренду цілісних майнових комплексів, що перебувають у власності відповідної ради, тощо.

Бюджетна реформа, що розпочалася