Вельми примітним аспектом функціонування і коректуючих операцій конкурентної ринкової системи є те, що вона створює надзвичайну і важливу тотожність - тотожність приватних і суспільних інтересів. Фірми і постачальники ресурсів, що домагаються збільшення власної вигоди і діючі в рамках гостроконкурентної ринкової системи, одночасно - ніби направляються "невидимою рукою" - сприяють забезпеченню державних, або суспільних інтересів. Відомо, наприклад, що при існуючій конкурентній кон'юнктурі фірми застосовують саму економічну комбінацію ресурсів для виробництва даного обсягу продукції, оскільки це відповідає їх приватній вигоді. Поступати по-іншому означало б для них відмовитися від прибутків або навіть ризикувати згодом потерпіти банкрутство. Але разом з тим очевидно, що інтересам суспільства відповідає використання рідкісних ресурсів з найменшими витратами, тобто найбільш ефективними методами. Поступати інакше означало б виробництво даного обсягу продукції з великими витратами або принесення в жертву альтернативних товарів, які дійсно необхідні суспільству.

Отже, сила конкуренції контролює або направляє мотив особистої вигоди таким чином, що він автоматично і мимовільно сприяє найкращому забезпеченню інтересів суспільства.

Аргументи на користь ринкової економіки.

Основний економічний аргумент на користь ринкової системи полягає в тому, що вона сприяє ефективному розподілу ресурсів. Згідно з цією тезою, конкурентна ринкова система направляє ресурси у виробництво тих товарів і послуг, в яких суспільство більше усього має потребу. Вона диктує застосування найбільш ефективних методів комбінування ресурсів для виробництва і сприяє розробці і впровадженню нових, більш ефективних технологій виробництва. Коротше кажучи, поборники ринкової системи доводять, що "невидима рука", таким чином, управляє особистою вигодою, що вона забезпечує суспільство виробництвом найбільшої кількості необхідних товарів з ресурсів, що є. Отже, це передбачає максимальну економічну ефективність. Саме ця презумпція ефективності розподілу примушує більшість економістів сумніватися в необхідності урядового втручання в функціонування вільних ринків, або урядового регулювання їх операцій, за винятком тих випадків, коли таке втручання стає вимушеним.

Важливим неекономічним аргументом на користь ринкової системи є та обставина, що вона робить ставку на роль особистої свободи. Одна з фундаментальних проблем організації суспільства полягає в тому, як координувати економічну діяльність безлічі індивідів і підприємств. Відомо, що існує два способи здійснення такої координації: один - централізоване використання заходів примусу; інший - це добровільна співпраця через посередництво ринкової системи.

Лише ринкова система здатна координувати економічну діяльність без примусу. Ринкова система дає свободу підприємництва і вибору; природно, на цій основі вона і досягає успіху. Підприємців і робітників не переганяють по урядових директивах з однієї галузі в іншу, щоб забезпечити виконання виробничих завдань, встановлених яким-небудь всемогутнім урядовим відомством. Навпаки, при ринковій системі вони вільно можуть домагатися збільшення власної вигоди, з обліком, звичайно, винагород і покарань, які вони отримують від самої ринкової системи.

Підведемо підсумок: конкурентна ринкова система, як стверджують її прихильники, сприяє ефективності розподілу ресурсів і особистій свободі.

Змішана економічна система

Змішаною ек. системою ми можемо назвати таку систему, в якій перемішуються властивості всіх трьох вище перелічених систем в приблизно рівних пропорціях. Взагалі якщо подивитися на Україну, то ми побачимо, що у нас збирають податки - це з адміністративно-командної системи, більшість саджають картоплю просто тому, що так треба - це з традиційної системи, приватна власність - це з ринкової системи. Але звичайно (наприклад США) країна більше дотримується принципів, які належать до однієї ек. системи (ринкової), хоч елементи інших систем присутні. У такому випадку ми відносимо ек. систему до переважаючої ( тобто в США ринкова ек. система).

Висновок

Працюючи над своєю роботою я прийшов до висновку, що ринкова економіка має переваги в більшості сфер, проте і вона має недоліки.

Економічну систему України можна зарахувати тільки до перехідної, до “ринку” їй ще далеко.

Умовно, шлях до ринку можна представити у вигляді ста кроків, з яких ми зробили близько 25.

Перехід до ринку - складний і довгий процес. Щоб створити національну структуру власної економіки, адекватну запитам ринку, Україна повинна пройти складний шлях визначення власних пріоритетів у всіх напрямках і на всіх рівнях суспільства та господарства. Адже ми повинні не просто включитися в сучасну світову економіку, але й спрогнозувати свою роль і місце у світовому розподілі праці.

Використана література:

1. Гальчинський А.С.,Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної теорії: Підручник. - К.: Вища шк., 1995. - 471 с.

2. Дзюбик С., Ривак О. Основи економічної теорії. -К.: Основи, 1994. - 336 с.

3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник/ Г.Н.Климко, В.П.Нестеренко, Л.О.Каніщенко та ін.; За ред.Г.Н.Климка, В.П.Нестеренка.- К.: Вища шк., 1994. - 559 с.