Курсова робота

на тему: “Робоча сила як специфічний товар”.

План

Вступ

Властивості робочої сили як товару

Особливості відтворення робочої сили як особливого товару в сучасній Україні

Висновки

ВСТУП

Моя робота має назву “Робоча сила як специфічний товар”. Я вибрав саме цю тему, бо вона була, є і буде актуальною. Ще Д. Рікардо сказав, що земля-мати багатства, а праця – батько. Кожен економіст(чи то вітчизняний, чи то закордонний) торкався проблеми робочої сили, висвітлюючи той чи інший бік питання, але всі вони прийшли до одного висновку: робоча сила є вирішальним фактором, бо всі речові фактори без праці мертві.

Відомо що за ринкових умов робоча сила перетворилась на товар. З першого розділу ви дізнаєтесь як це відбувалося. В другому розкриваються властивості специфічного товару робоча сила. В третьому розділі розповідається, що отримує працівник за свою працю, які бувають форми заробітної плати та особливості робочої сили як товару у нашій країні

1. Суть поняття “робоча сила” та умови перетворення її в товар

Людина – жива істота, яка, щоб жити, повинна мати їжу, житло, одяг тощо. Щоб мати ці блага, вона повинна їх виробляти. Отже, суспільне виробництво – основа життя людей.

Суспільне виробництво включає в себе процес взаємодії людини з природою(що характеризує стан продуктивних сил) і сукупність економічних відносин, які виникають при цьому(суспільний бік процесу виробництва). Процес взаємодії людини з природою є процес праці, який передбачає такі моменти: 1) праця людини ; 2)предмети праці – речовина природи на яку людина впливає в процесі праці ; 3)засоби праці – те чим людина впливає на предмети праці. З часу виготовлення знарядь праці й прочинається власне людська праця, яка є процесом свідомої, доцільної діяльності людей, за допомогою якої вони видозмінюють предмети зовнішньої природи і пристосовують їх для задоволення своїх потреб. Впливаючи на зовнішню природу і змінюючи її, люди змінюють і власну природу: розвивають здібності до праці, збагачують свої знання, розширюють можливості їх використання. Праця писав Ф. Енгельс, є “...перша основна умова всього людського життя, і до того ж у такій мірі, що ми в певному розумінні повинні сказати: праця створила саму людину”.** Маркс К., Енгельс Ф. Твори, т.20, с.453 Таким чином, значення праці для розвитку людини величезне.

З іншого боку, праця процес споживання робочої сили. В свою чергу, під робочою силою розуміється “...сукупність фізичних і духовних здібностей, якими володіє організм, жива особистість людини, і які вона пускає в хід кожного разу, коли виробляє які-небудь споживчі вартості”.*** Маркс К. КапіталМ.:Издательство политической литературы.-1983-т.1-с.178 * Таким чином, робоча сила виникла тоді, коли людина почала виробляти матеріальні блага для задоволення своїх потреб. Вона існувала за всіх способах виробництва, є і зараз, але в теперішніх умовах робоча сила набула іншої форми форми товару.

Як же робоча сила перетворилась на товар? На це питання нам дає відповідь історія розвитку людства.

Людське суспільство виникло понад 2 млн. років тому. З них лише 7-9 тисяч останніх років вийшли за межі первісного суспільства, яке є першим і найдовшим періодом в історії людства.

Розвиток економіки первісного суспільства поділяють на два періоди: період переважно привласнення готових продуктів природи і період відтворюючого господарства.

Початковий стан продуктивних сил первісного суспільства характеризується

Примітивно виготовленими знаряддями праці. Первісні люди, через погану озброєність в боротьбі з навколишньою природою, не могли існувати і працювати поза колективом. Це була проста кооперація без поділу праці за статтю і віком.

З розвитком привласнюю чого господарства, під впливом зростаючих потреб, знаряддя праці вдосконалювались. Поступово нагромаджувався виробничий досвід, ускладнювалася виробнича діяльність, що призвели до виникнення природного поділу праці за статтю і в певних межах віком.

Визначальною формою виробничих відносин виступали відносини колективної ( стадної, общинної) власності на землю і на готові продукти природи.

Збирання і полювання призвели до відкриття землеробства і скотарства, які стали провідними галузями господарської діяльності, що і привело первісне суспільство в період відтворюючого господарства. З його створення люди стали незалежними від наявності готових продуктів природи. З’явилися різноманітні металеві знаряддя праці, за допомогою яких людям стало легше обробляти землю, полювати тощо. Общини почали виробляти різні засоби існування в розмірах, які перевищували безпосередні щоденні потреби в них. В результаті з’явився продукт, який міг нагромаджуватися перерозподілятися. При стосунках общин почав виникати взаємний обмін продуктами. Продукт почали виробляти постійно для обміну, тобто він перетворився в товар.

Отже, ми бачимо, що за первіснообщинного ладу виникає перший товар, яким стає продукт людської праці. Робоча сила існує в цей період, але її не продають і не купують.

В результаті другого великого суспільного поділу праці відокремлення ремесла від землеробства був досягнутий новий ступінь розвитку продуктивних сил, що і стало об’єктивною умовою переходу суспільства до рабовласницького способу виробництва. Наслідком відокремлення ремесла від землеробства було збільшення виробництва знарядь праці з металу. Нагромадження багатств в руках небагатьох сімей було необхідною матеріальною умовою систематичного масового застосування праці рабів. Вона ставала панівним видом праці і витісняла працю вільних людей. Майнова нерівність, що панувала в суспільстві, з одного боку, торгівля і особливо торгівля рабами військовополоненими, з другого, створили широкі можливості для боргового рабства. На рабів почали перетворюватися не лише військовополонені, а й збіднілих членів роду, які потрапляли в матеріальну залежність.

Таким чином, в період рабовласництва товаром стає сама людина. “Ледве люди почали міняти,