залучення до процесу розрахунків звичайних для користувачів показників із використанням однозначних термінів;—

застосування для ідентифікації моделі такої інформації, яка дала б змогу оминути всілякі неузгодженості між органами бюджетного прогнозування і статистики (різні класифікації, методики розрахунків тощо), оскільки такі неузгодженості створюють додаткові труднощі в інтерпретації результатів;

4) забезпечувати свободу вибору стратегічних прогнозних рішень працівниками, що несуть повну персональну відповідальність за їхні наслідки. Це пов'язано із включенням до моделі правлячих параметрів, які використовуються як важелі впливу на прогнозований процес. Значення правлячих параметрів вибираються безпосередньо відповідними працівниками з урахуванням законодавчо встановлених напрямів бюджетної політики та їхніх апріорних уявлень про бюджетну стратегію, політику цін тощо.

Найширшого використання серед методів бюджетного прогнозування набули регресійні багатофакторні моделі для розрахунку на перспективу окремих показників бюджету, а також бюджетних нормативів. Нині дедалі більше використовуються методи економетричного моделювання.

Переваги економетричного підходу полягають у тому, що:—

економічні моделі не допускають суперечності в системі прогнозованих показників. Як правило, об'єкт прогнозу може бути описаний набором характеристик, які пов'язані балансовими, функціональними чи стохастичними співвідношеннями;—

економічний підхід дає можливість одночасного відображення в моделі багатьох факторів з урахуванням їх взаємовпливу, а також допускає певну свободу в перегляді факторів і взаємозв'язків у процесі роботи з моделлю;—

на основі економічних моделей можуть бути одержані варіанти прогнозу для широкого діапазону вихідних умов і припущень.

Поширені недоліки економетричного моделювання пов'язані чи з вузьким трактуванням економічного моделювання як засобу короткострокового пасивного прогнозування, чи, навпаки, з вільним застосуванням економетричних моделей для довгострокових прогнозів.

Водночас реалізація довгострокового прогнозування в рамках економічного підходу можлива лише на основі врахування знань експертів і відповідної технології використання моделей. Модель у даному разі, з одного боку, є інструментом перевірки гіпотез експертів, а з другого — безперервно підлягає зміні та уточненню у процесі одержання експертами нових знань, наприклад, шляхом введення експертних оцінок параметрів, для числової оцінки яких немає вихідних даних.

Для організації експериментальної роботи в діалоговому режимі найперспективнішими є імітаційні моделі, реалізовані у формі імітаційних систем, які являють собою людино-ком-п'ютерну систему прийняття рішень з автоматизованим формуванням варіантів. Підхід "експерт — модель — комп'ютер" має свої переваги перед "суто" економетричним. Ці переваги полягають у тому, що експерту забезпечується можливість у діалозі з комп'ютером вибирати кількісні значення бюджетних нормативів і норм, задавати вихідні дані для характеристики об'єкта дослідження і за результатами розрахунків сформувати аналітичні таблиці.

Важливим методом прогнозування доходів і видатків бюджету є застосування економіко-статистичних моделей. Термін "економіко-статистична модель" (ЕСМ) застосовується у контексті в тому значенні, що модель ідентифікується на основі обробки даних статистичної звітності. ЕСМ можна визначити як одну із форм економіко-математичної моделі, що описує взаємозв'язки характеристик економічних систем.

Побудова ЕСМ зводиться, по-перше, до переходу від по-

нятійного опису економічного об'єкта до формалізованого кількісного його опису, одержаного в результаті обробки реальних даних статистичної звітності переважно методами математичної статистики; по-друге, до наступного декодування цього опису — економічної інтерпретації результатів.

Для підвищення точності прогнозів бюджету, насамперед короткострокових, застосовуються адаптивні методи, тобто методи врахування інформаційної цінності різних членів часової послідовності при побудові ЕСМ із постійною структурою (адаптивні методи в широкому розумінні).

До адаптивних методів у вузькому розумінні належать методи побудови самокоригуючих ЕСМ із змінною структурою, методи стохастичної апроксимації, в тому числі методи рекурентного коригування параметрів, метод дрейфу коефіцієнтів та інші. Методи, адаптивні у вузькому розумінні, можуть використовуватися для прогнозування структурних змін, а також при побудові прогнозних моделей в умовах невизначеності й неповноти інформації з метою наближеного уявлення невиз-начених величин через детерміновані й випадкові.

Однією з найвідоміших моделей прогнозування доходів і витрат бюджету, побудованих в Україні, є розроблена багатофункціональна модельована система "Бюджет України" в Інституті кібернетики НАЛ України. Ця система (далі — "Бюджет") призначена для розв'язання широкого кола завдань фінансового і бюджетного прогнозування та макроекономіч-ного аналізу в умовах перехідної економіки з метою прийняття рішень щодо розроблення економічної політики держави.

В основу системи "Бюджет" покладено системний підхід, який передбачає розроблення низки математичних моделей, що відображають суттєві кількісні аспекти явищ, які вивчаються і доповнюються якісним змістовним аналізом та економічною інтерпретацією результатів моделювання. Багатоварі-антність розвитку подій зумовлена дією непередбачуваних чинників і враховується шляхом сценарного прогнозування.

Розроблення експертами певних сценаріїв впливу таких чинників передує здійсненню прогнозів для кожного із сценаріїв. Це дає змогу врахувати як найбільшу кількість аспектів модельованого процесу, оцінити вплив чинників і, якщо вони хоча б частково керовані, розробити рекомендації щодо впливу на них.

Система дає змогу:—

прогнозувати виконання найважливіших агрегованих статей державного бюджету та його складових за різних альтернатив макроекономічної політики;—

досліджувати взаємовплив структури державного бюджету і головних нормативів оподаткування, з одного боку, та динаміки макроекономічних показників — з другого;—

оцінювати вплив видів оподаткування, обсягу та структури витрат державного бюджету на обсяги платоспроможного попиту різних груп споживачів і обсяги реалізації різних видів продукції, експорту та імпорту;—

прогнозувати з галузевою деталізацією динаміку цін, прибутки й витрати виробників і споживачів;—

прогнозувати обсяги і галузеву структуру неплатежів за визначеною динамікою цін;—

прогнозувати зміни монетарних макропоказників за умов визначеної бюджетної політики.

Система "Бюджет" дає змогу отримувати сценарні прогнози за різними припущеннями щодо дії зовнішніх чинників і перебігу макроекономічних процесів.

Недоліками зазначеної системи є не досить висока точність прогнозу, що зумовлює необхідність використання імітаційних методів дослідження складних систем.

Розділ 2. АНАЛІЗ БЮДЖЕТНОГО ПЛАНУВАННЯ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ НА