1. Зменшення та ліквідація заборгованості з виплати пенсій. Цей захід був спрямований на збереження соціальних гарантій та створення передумов запровадження нової пенсійної системи. З цією метою Президентом України було видано ряд указів, а зокрема, «Про впорядкування та раціональне використання коштів Пенсійного фонду України та оплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування», «Про невідкладні заходи щодо погашення заборгованості з виплати пенсій», а потім Верховною Радою України було прийнято низку змін до закону України «Про збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», якими значно було розширене коло платників збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та об’єктів оподаткування. Зокрема до числа платників такого збору були включені також: фізичні особи, які виконують роботи чи надають послуги згідно з цивільно-правовими договорами; здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота, платини і дорогоцінного каміння; підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно і інші. [2, c.61]

2. Запровадження персоніфікованого обліку внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування. Протягом 1998 р. – 2000 року було проведено комплекс заходів щодо поетапного впровадження автоматизованого персоніфікованого обліку згідно Указу Президента [13, пункт 1-3] Персоніфікований облік спрямований на удосконалення чинної солідарної пенсійної системи та є підґрунтям для запровадження накопичувальної системи, а також спрямований на:

а) легалізацію доходів працюючих громадян;

б) зменшення тіньового сектору економіки;

в) скорочення неформальної зайнятості;

г) збільшення диференціації пенсій залежно від трудового внеску.

З 1 липня 2002 року обчислення пенсій здійснюється із заробітку особи за період після 1 липня 2000 року за даними системи персоніфікованого обліку згідно положення про організацію персоніфікованого обліку.

3. Розмежування джерел фінансування пенсій і соціальних виплат та звільнення Пенсійного фонду від невластивих йому виплат. Цей захід передбачає:

а) цільове та ефективне використання коштів Пенсійного фонду;

б) здійснення виплат Пенсійним фондом лише тим громадянам, які брали участь у формуванні його коштів;

в) забезпечення адресності наданні соціальних виплат;

г) звільнення Пенсійного фонду від виплат пенсій згідно із Законами України: «Про судову експертизу», «Про зайнятість населення», «Про державну службу», «Про донорство крові та її компонентів» від виплати соціальних пенсій та ряду соціальних допомог.

4. Удосконалення організаційної структури пенсійного фонду включає:

а) формування Пенсійного як страхового фонду, в якому поєднані всі функції щодо пенсійного забезпечення (реєстрація платників внесків, збір внесків, їх персоніфікований облік, призначення та виплата пенсій).

б) створення наглядової ради в Пенсійному фонді;

в) запровадження державного нагляду за дотриманням пенсійного законодавства;

г) зменшення адміністративних витрат, пов’язаних з виплатою пенсій, шляхом виплати пенсій через банки і зменшення тарифу послуг підприємств зв’язку за доставку пенсій;

д) підвищення ефективності роботи інших страхових фондів шляхом здійснення пенсійним фондом функцій по збору і обліку внесків, здійснення контролю за повнотою та своєчасністю справляння зборів. [7, c.33]

5. Вдосконалення чинного пенсійного законодавства включає:

а) поступове запровадження зв’язку між розміром пенсії і участю працівника у формуванні коштів Пенсійного фонду – збільшення тривалості часу роботи, за який враховується заробіток для обчислення пенсій, врахування заробітку для обчислення пенсії з даних системи персоніфікованого обліку;

б) стимулювання більш пізнього виходу на пенсію шляхом збільшення розміру пенсії в разі відстрочки часу виходу на пенсію;

в) поступове перенесення джерел фінансування пільгових пенсій за Списком №1 за рахунок коштів підприємств;

г) запровадження нового порядку відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду на фінансування дострокових пенсій та пенсій за Списком №2;

д) запровадження диференційованих ставок внесків для окремих категорій працівників, яким надано право на призначення пенсій в підвищених розмірах.

6. Створення законодавчої бази для нової пенсійної системи – це прийняття законів України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування» та «Недержавне пенсійне забезпечення». З метою розроблення узгодженої стратегії реформування пенсійного забезпечення в Україні Указом Президента України було утворено Державну раду з питань пенсійної реформи як консультативно-дорадчий орган та затверджено Положення про Державну раду з питань пенсійної реформи. [2, c. 65]

Проведена в Україні пенсійна реформа одночасно із встановленням нових умов пенсійного забезпечення громадян передбачила і перерахування пенсій нинішнім пенсіонерам, скасування максимального обмеження розміру пенсій і відновлення їх диференціації. Це забезпечило підвищення розмірів пенсій з першого дня запровадження нового закону.

З 1 серпня 2004 року згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення» тим пенсіонерам, розмір пенсії яких не досягав рівня прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних осіб (284,69 грн.), було встановлено надбавки до пенсій у розмірі до 30 гривень.

А з 1 вересня 2004 року розмір пенсії яких з урахуванням надбавок, підвищень, доплат та індексації не досягає прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, піднято щомісячну державну адресну допомогу до зазначеного рівня, встановленого на 2004 рік (284,69 грн.). Таким чином, уперше за роки незалежності України забезпечено виконання норми статті 46 Конституції України, яка передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат і допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законодавством. У результаті цих заходів середній розмір пенсійної виплати з 1 вересня 2004 року збільшився до 311 гривень проти 139,45 гривень на 1 січня 2003 року (додаток