Фізичні особи – учасники будь-якого пенсійного фонду мають право самостійно сплачувати додаткові внески на свою користь без обмежень. Засновники професійного пенсійного фонду мають право сплачувати пенсійні внески за власні кошти на користь усіх своїх членів – фізичних осіб.

Юридичні особи, які входять до складу засновників корпоративного або професійного пенсійного фонду, або є роботодавцями-платниками корпоративного пенсійного фонду, а також юридична особа, яка є одноосібним засновником корпоративного фонду, мають право прийняти рішення щодо тимчасового припинення сплати пенсійних внесків за власні кошти на період до одного року за погодженням із Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України, повідомивши про це учасників фонду, професійного адміністратора, якщо такий залучався, осіб, що здійснюють управління активами, та зберігача у строк протягом 7 календарних днів після прийняття такого рішення. Якщо після закінчення вищезазначеного строку вказані юридичні особи, крім одноосібного засновника корпоративного пенсійного фонду, не приймають рішення про поновлення сплати пенсійних внесків до пенсійного фонду за власні кошти, такі юридичні особи виходять зі складу засновників або припиняють участь у пенсійному фонді з обов’язковим повідомленням про це Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг України.

Коли ж після закінчення вищезазначеного строку юридична особа, яка є одноосібним засновником корпоративного пенсійного фонду, не приймає рішення про поновлення сплати пенсійних внесків за власні кошти до утвореного цією юридичною особою фонду, такий пенсійний фонд підлягає ліквідації.

У разі створення свого корпоративного пенсійного фонду компанія з управління активами або банківська установа має право здійснювати управління активами та адміністрування такого фонду за умови отримання відповідних ліцензій у порядку, встановленому законодавством. При цьому витрати, пов’язані з виконанням функцій адміністрування та управління активами такого пенсійного фонду, здійснюються за рахунок такого засновника [2, c.191]

Від імені пенсійного фонду і в інтересах його учасників діє адміністратор, який надає послуги фонду на підставі договору про адміністрування, який укладається з радою пенсійного фонду у письмовій формі. Адміністратором може бути:

а) юридична особа, яка надає професійні послуги з адміністрування недержавних пенсійних фондів;

б) юридична особа – одноосібний засновник корпоративного пенсійного фонду, який прийняв рішення про самостійне здійснення адміністрування такого фонду;

в) компанія з управління активами.

Адміністратор зобов’язаний:

1) вести персоніфікований облік учасників пенсійного фонду;

2) укладати пенсійні контракти від імені недержавного пенсійного фонду;

3) забезпечувати здійснення виплат учасникам пенсійних фондів у випадках передбачених Законом;

4) надавати фонду агентські та рекламні послуги, пов’язані з його діяльністю;

5) складати звітність у сфері недержавного пенсійного забезпечення, вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність пенсійного фонду відповідним органам виконавчої влади та раді пенсійного фонду. [3, стаття 21]

Управління активами недержавних пенсійних фондів може здійснюватися такими особами:

- компанією з управління активами, яка є юридичною особою, утворюється та діє відповідно до норм законодавства;

- банком щодо активів створеного ним корпоративного пенсійного фонду;

- професійним адміністратором, який отримав ліцензію на провадження діяльності з управління активами.

Управління активами пенсійного фонду здійснюється на підставі ліцензії на провадження професійної діяльності на ринку цінних паперів – діяльності з управління активами, яка видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку в установленому нею порядку, відповідно до умов договору про управління активами пенсійного фонду, який укладається з радою пенсійного фонду в письмовій формі.

Зберігачем пенсійного фонду може бути банк, який відповідає таким вимогам:

1) має ліцензію Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів – депозитарної діяльності зберігача цінних паперів;

2) не є пов’язаною особою пенсійного фонду, з радою якого укладено договір про обслуговування пенсійного фонду зберігачем, адміністратора, осіб, що здійснюють управління активами, засновників і аудитора такого фонду та їх пов’язаних осіб;

3) не здійснює управління активами створеного ним корпоративного пенсійного фонду;

4) не є кредитором адміністратора або осіб, що здійснюють управління активами пенсійного фонду, з яким зберігачем укладено договір про обслуговування пенсійного фонду.

Недержавний пенсійний фонд може обслуговуватись тільки в одного зберігача. Основними обов’язками його є:

- відкриття та ведення рахунків пенсійного фонду;

- приймання, передача, обмін та забезпечення зберігання цінних паперів, а також документів, які підтверджують право власності на пенсійні активи в інших формах;

- виконання відповідно до цього Закону розпоряджень адміністратора щодо перерахування пенсійних коштів;

- виконання розпоряджень особи, яка здійснює управління активами пенсійного фонду;

- зберігання копій розпоряджень щодо операцій з цінних паперів та іншими активами, наданих особами, що здійснюють управління активами пенсійного фонду;

- подання звітності. [3 стаття 44]

Відповідно до Закону України «Про недержавне пенсійне страхування» визначено, що до складу активів пенсійного фонду належать:

1) активи в грошових коштах;

2) активи в цінних паперах;

3) інші активи згідно із законодавством.

Пенсійні активи не можуть формуватися за рахунок коштів, отриманих на підставах, що суперечать законодавству, а також не можуть бути предметом застави і повинні використовуватись лише на цілі, передбачені в Законі України про недержавне пенсійне забезпечення, а саме:

1) інвестування з метою отримання доходу на користь учасників фонду;

2) виконання договорів виплати пенсій на визначений строк, укладених з