Згідно доповіді про стан недержавного пенсійного забезпечення та функціонування недержавних пенсійних фондів визначено, що станом на 16.12.2003 року була зібрана інформація про діяльність 47 недержавних пенсійних фондів. З них 22 безпосередньо займаються недержавним пенсійним забезпеченням, не було встановлено місцезнаходження 12 фондів, 9 установ не здійснюють фінансово-господарської діяльності, 4 – здійснюють діяльність, не пов’язану з додатковим недержавним пенсійним забезпеченням. Загальний обсяг активів залучених до діючих недержавних пенсійних фондів складає близько 16 млн. грн.. Слід зазначити, що майже 90% активів акумульовані чотирма найбільшими пенсійними фондами:

1) ТОВ «Народний пенсійний фонд Україна», зареєстровано в 1995 році в м. Київ – 7,8 млн. грн.;

2) ТОВ НПФ «Укоопспілка», зареєстровано в 1996 році в м. Києві – 3,6 млн. грн.;

3) ТОВ НПФ «Кримспоживспілка», зареєстровано в 1997 році – в м. Сімферополь – 1,5 млн. грн.;

4) ТОВ Український НПФ «Добробут», зареєстровано в 1998 році в м. Києві – 1,2 млн. грн.

Загальна кількість громадян, що приймають участь в цьому виді страхування, - приблизно 31 тис. осіб, при цьому 72% загальної кількості учасників залучені до 4 фондів, 3 з яких відносяться до найбільших за обсягом пенсійних активів. В середньому на одного учасника пенсійного фонду припадає 1132 грн. активів пенсійного фонду. [19, пункт 1-2]

Щомісячний розмір пенсійних виплат учасникам пенсійних фондів коливається від 8 грн. до 750 грн., в середньому ця сума складає 40-50 грн. на місяць. Слід відзначити, що 7 з 22 організації, що проводять додаткове пенсійне забезпечення, ще не проводили пенсійних виплат своїм учасникам. Це обумовлено тим, що ними встановлений мінімальний термін початку виплат після першого внеску три роки. Розподіл коштів роботодавця між працівниками проводиться пропорційно їх заробітній платі з урахуванням коефіцієнтів, встановлених залежно від загального стажу роботи на підприємстві. Всі кошти, залучені на недержавне пенсійне забезпечення, розміщуються на банківських депозитах, при цьому розмір банківських відсоткових ставок коливається від 14% до 21%. Оскільки активи фондів не диверсифіковані, зменшення процентних ставок безпосередньо веде до зменшення прибутку фондів, що розподіляється між учасниками. Фонди щомісяця нараховують інвестиційний дохід на залишок коштів, що обліковуються як на особистих, так і на іменних пенсійних рахунках в однаковому розмірі. З отриманого інвестиційного прибутку фонди утримують від 15% до 20% як винагороду за свої послуги. [19, пункт 3]

Отже, на сьогоднішній день функціонує 22 недержавних пенсійних фондів, що забезпечують додатковим недержавним пенсійним забезпеченням приблизно 31 тис. осіб. Обсяг залучених активів дорівнює 16 млн. грн. Схема їх використання виглядає наступним чином: залучені кошти розміщуються на депозитних рахунках, а отримані відсотки розподіляються між учасниками недержавного пенсійного фонду пропорційно розміру їх внесків. Серед 22 діючих фондів можна відзначити 5 найбільших, діяльність яких охоплює 90% всього запровадженого додаткового пенсійного забезпечення. (додаток С)

РОЗДІЛ 3

Шляхи реформування системи пенсійного страхування у вітчизняній економіці.

3.1. Покращення законодавчого забезпечення реформування системи пенсійного забезпечення в Україні.

Правове регулювання у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування можна визначити як форму регулювання суспільних відносин у цій сфері, за допомогою якої поведінка учасників цих відносин проводиться у відповідність до вимог, що містяться у нормах права.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що передбачає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним пенсійним страхування за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Саме ця норма Конституції є правовою основою системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, частиною якого є пенсійне страхування.

Базовим законом у сфері загальнообов’язкового державного пенсійного страхування є Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Цим законом врегульовано загальні принципи побудови системи соціального страхування. Основним законом, що регулює питання загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, є Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року, в якому уперше комплексно врегульовано всі питання, пов’язані з функціонуванням системи пенсійного страхування, - від визначення суб’єктів цієї системи, їхніх прав та обов’язків до порядку сплати страхових внесків, здійснення пенсійних виплат, механізму управління цією системою. Донедавна всі ці питання регулювалися різними законодавчими актами, які належали до різних галузей права. Наприклад, умови та розміри пенсій визначалися Законом «Про пенсійне забезпечення», питання обов’язкових платежів до Пенсійного фонду – Законом України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування», механізм управління пенсійною системою взагалі не було врегульовано на законодавчому рівні. Важливим у цьому законі є те, що вперше визначено поняття пенсійного законодавства та предмет його правового регулювання згідно зі статтею 4 цього закону законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про недержавне пенсійне забезпечення», законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов’язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода яких на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів і нормативно-правових актів, ухвалених відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні. [7, c. 58-59]

Виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються:

- види пенсійного забезпечення;

- умови участі в пенсійній системі чи її рівнях;

- пенсійний вік для