Страхові організації, які виплачують довічні пенсії за договорами страхування довічних пенсій, вартість яких була сплачена за рахунок коштів Накопичувального фонду, зобов’язані розрахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з місячних сум цих пенсій у порядку, встановленому законами України про оподаткування.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України щомісяця надає Пенсійному фонду інформацію про поточний фінансовий стан страхових організацій і показники діяльності страхових організацій, у тому числі дані, що використовуються для розрахунку довічних пенсій.

Страхова організація оприлюднює показники вартості оплати договорів страхування всіх видів довічних пенсій, розрахункові розміри довічних пенсій у різному пенсійному віці за такими договорами, рівні інвестиційного доходу не пізніше ніж за десять днів до початку місяця, в якому вони набувають чинності, і використовує рівні інвестиційного доходу для всіх застрахованих осіб, які мають намір укласти договір страхування довічної пенсії протягом відповідного місяця. Вартість оплати договорів страхування довічних пенсій усіх видів не може бути більшою за обчислену Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України. Страховій організації забороняється вимагати від застрахованої особи довідку про стан її здоров’я.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» страхова організація несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору страхування довічної пенсії відповідно до закону.

Згідно Закону України кошти Накопичувального фонду є власністю застрахованих осіб, які сплачували страхові внески до цього фонду, та належать кожній застраховані особі в частині, облікованій на її накопичувальному пенсійному рахунку. Джерелами формування коштів цього фонду є:

1) Страхові внески застрахованих осіб, що спрямовуються до Накопичувального фонду;

2) Інвестиційний дохід, що утворюється внаслідок розміщення та інвестування коштів Накопичувального фонду в порядку, встановленому законом.

3) Суми від фінансових санкцій застосованих юридичних і фізичних осіб за порушення встановленого законодавством порядку нарахування, обчислення і сплати страхових внесків, що спрямовуються до Накопичувального фонду, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до закону на посадових осіб і громадян за ці порушення.

Кошти Накопичувального фонду використовуються на:

- інвестування з метою отримання доходу на користь застрахованих осіб;

- оплату договорів страхування довічних пенсій або здійснення одноразових виплат;

- оплату послуг компаній з управління активами;

- оплату послуг радника з інвестиційних питань і зберігача.

Кошти Накопичувального фонду, обліковані на накопичувальному пенсійному рахунку застрахованої особи, є власністю застрахованої особи. У разі смерті такої особи до досягнення нею пенсійного віку належні їй пенсійні кошти, акумульовані в Накопичувальному фонді, успадковують в порядку, визначеному Цивільним кодексом України, якщо застрахована особа не визначила осіб, які мають право на їх отримання [1, стаття 79]

Після ухвалення закону про запровадження сплати страхових внесків до Накопичувального фонду згідно із статтею 15 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» платниками зазначених внесків мають бути:

1) Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об’єднаннях громадян, у фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності – та інших осіб на умовах трудового договору, або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

2) Члени колективних та орендних підприємств, сільськогосподарських кооперативів і фермерських господарств, у т ому числі тих, які обрали особливий спосіб оподаткування.

3) Фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування, та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

4) Особи, які забезпечують себе самостійно роботою.

5) Громадяни України, які працюють у розташованих за межами України дипломатичних представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій.

6) Громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах, консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій.

7) Особи, які проходять альтернативну службу (не військову).

8) Особи, обрані на виборні посади до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об’єднань громадян, які отримують заробітну плату, за роботу на виборній посаді.

9) Особи, які проходять професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації з відривом від виробництва за направленням підприємств, установ, організації.

10) Особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності.

11) Особи, які беруть добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування. [1, стаття 15]

Згідно з частиною другою статті 19 зазначеного вище закону страхові внески до Накопичувального фонду нараховуються на всі суми сукупного оподатковуваного доходу застрахованих осіб, а для осіб, які беруть добровільну участь, - на суми, визначені договором про добровільну участь, тобто на ті самі виплати і в тому самому порядку,