П’яте — забезпечення можливості набуття знань, умінь і навичок у використанні інформаційних комп’ютерних технологій при одержанні базової, спеціальної та вищої освіти, а також створення умов для одержання початкових знань і навичок у цій галузі для всіх верств населення.

Шосте — створення системи мотивацій впровадження й використання інформаційних комп’ютерних технологій для формування широкого попиту на використання таких технологій у всіх сферах життя суспільства.

Досвід багатьох країн свідчить, що в процесі формування національної стратегії, виявляючи політичну волю, проблему широкого використання інформаційних комп’ютерних технологій необхідно поставити в один ряд з іншими найважливішими для нашої країни проблемами — подолання бідності, поліпшення освіти, підвищення якості медичного обслуговування тощо. Задля справедливості слід відзначити, що таку політичну волю в Україні було виявлено, стратегію в основному сформовано. Свідченням цього є кілька законодавчих актів нашого парламенту про Національну програму інформатизації, укази Президента України, зокрема про розвиток українського сегмента Інтернету, постанови уряду, присвячені виконанню окремих положень цих законів та указів. І все-таки можна констатувати, що саме сьогодні державі необхідна цілісна і, найголовніше, послідовна, результативна політика в царині інформатизації.

Велику роль у зменшенні розриву між розвиненими країнами та країнами , що значно відстають від країн з розвиненою економікою відіграють міжнародні організації. Зокрема, міжнародний банк реконструкції і розвитку надає країнам-членам технічну допомогу і консультації, які дають змогу спрямувати розвиток певної країни в правильне русло. А також надає допомогу урядам країн в здійснені програм економічного розвитку. В цьому бере також активну участь ООН, яке планує і здійснює реалізацію програм для розвитку конкретної країни. МББР надає позики країнам на досягнення розвитку з метою подолання бідності країни.

Найважливішими факторами, що сприяють формуванню цілісного організму світового господарства, і зближення розриву між розвиненими країнами, можна назвати: прискорений процес інтеграції, тобто зближення економічних структур країн. Інтеграція повинна здійснюватися на основі принципів поваги державного суверенітету, незалежності і забезпечення національних інтересів, невтручання у внутрішні справи країн, повної рівноправності та взаємної вигоди. Вона охоплює багато форм у сфері виробництва (прямі зв'язки між підприємствами, поглиблення процесів спеціалізації і кооперування, створення міжнародних господарських організацій, спільних підприємств тощо), широкий спектр напрямів спільних наукових досліджень і розробок нової техніки й технології в сільськогосподарській, транспортній, зовнішньоторговельній та природоохоронній сферах.

Отже, при дослідженні цього питання я прийшла до висновку, що повністю подолати економічну, соціальну , культурну і т. д. нерівність дуже важко і фактично неможливо. Лише можна зменшити розрив між багатими і бідними країнами і таким чином частково вирішити проблему, яка на сучасному етапі особливо загострилася і потребує оперативних дій, спрямованих на її подолання.

Висновок

На сьогодні спостерігається тенденція до зростання світової нерівності. З основних макроекономічних показників можна проаналізувати стан кожної країни, і зробити висновок про її рівень розвитку.

Існує невеличка кількість розвинених країн-домінантів, що зосередилися на творчій діяльності, на організаційно-управлінських функціях. А найбільш трудомістка, екологічно небезпечна чорнова робота виконується в економічно слабких, залежних країнах. Домінанти підтримують "status quo", використовуючи як грубу силу, так і інтелектуальні можливості, причому не тільки свої, а й усього світу.

Однак, очікується тенденція до зростання економічного і політичного впливу нерозвинених цивілізацій у поєднанні зі зміною етнічного складу їхніх розвинених суперників стає передумовою того, що вони в майбутньому зуміють перехопити ініціативу у світовій економіці і політиці.

Список використаної літератури

1. Поджарський М.А. Історичні події у світлі еволюції людських популяцій. Спроба аналізу глибинних причин розпаду держав // Вісн. НАН України. — 1999. — № 10. — С. 20—30.

2. Поджарський М.А. Розвиток людських спільнот і приватна власність // Вісн. НАН України. — 2002. — № 3. — С. 37—45.

3. Дзеркало тижня, № ) Субота,    січня  року

4. Бочан І. О. , Михасюк І. Р. Глобальна економіка. – К.:2007. – с. 93-98

5. Старостенко Г. Г. Політична економія. – К.:2006 с. 246-248

6. Діалог цивілізацій: роль і місце латентних структур в управлінні світом. – К.:2005 с. 137

7. Українське слово. 2006. ч. 5 .-с. 8

8. Актуальні проблеми економіки. 2004. №2 с. 88-92

9. Українська газета. – 2006. – 15-21 березня с. 11-13

10. Скаленко О. Глобальні резерви поступу. К.:2000

11. Міжнародна економіка. К.: 2004 с. 16

12. Політична Економія. Підручник / За ред. Б. Д. Базилевича. - 3-тє вид., перероб. і доп. - К.: Знання - Прес, 2004. - 615с. (Вища освіта ХХІ ст.)

13.

14. www.ukrstat.gov.ua