Бізнес-план має:

* давати конкретні уявлення про те, як функціонуватиме підприємство, яке місце воно займатиме на ринку;

* містити всі виробничі характеристики майбутнього підприємства, детально описувати схему його функціонування;

* розкривати принципи та методи керівництва підприємством;
* обов'язково містити програму управління фінансами, без якої неможливо розпочати справу та забезпечити ефективність її виконання;

* показати перспективи розвитку підприємства інвесторам та кредиторам.

Узагальнення ще не дуже великого досвіду складання бізнес-планів вітчизняними підприємствами дає змогу виділити такі галузі їх застосування:

- вибір економічно вигідних напрямків та способів досягнення позитивних фінансових результатів підприємствами за нових умов господарювання, неплатоспроможності суб'єктів;

- підготовка підприємствами інвестиційних проектів для залучення інвестицій та банківських кредитів;

- складання проектів емісії акцій, облігацій та інших цінних паперів підприємств;
- залучення іноземних інвесторів для розвитку підприємств;

- обґрунтування пропозицій щодо приватизації підприємств державної та комунальної власності.

За умов економічної кризи перехідного періоду бізнес-план підприємства має передусім вирішувати завдання поліпшення його фінансового стану.

У цьому зв'язку розгляд саме фінансового аспекту бізнес-плану є найактуальнішим.
Фінансовий план - це найважливіший елемент бізнес-плану, який складається як для обґрунтування конкретних інвестиційних проектів, так і для управління поточною та стратегічною фінансовою діяльністю.

Цей розділ бізнес-плану включає такі складові:

- прогноз обсягів реалізації;

- баланс грошових надходжень та витрат;

- таблицю доходів та витрат;

- прогнозований баланс активів та пасивів підприємства;

- розрахунок точки беззбитковості.

Нині, коли підприємствам надано самостійність у плануванні, вони можуть не складати фінансового плану або складати його в будь-якій довільній формі.

На мою думку найпоширенішою формою фінансового плану є баланс доходів та витрат

Складання фінансового плану починають з прогнозу об-сягу продажу. Прогноз обсягу продажу складається за кожним видом продукції, як правило, на 3 роки: для 1-го року щомісяч-но, для ІІ-го щоквартально, для ПІ-го - на рік в цілому. Це пов'язано з тим., що в перший рік виробництва повинен бути відомий покупець продукції. Розрахунки на другий і третій роки мають характер прогнозів, складених на підставі маркетингових досліджень.

Важливим документом фінансового плану вважається ба-ланс грошових витрат і надходжень, який має й іншу назву ба-ланс грошових потоків. Мета його складання полягає в тому, щоб досягти необхідного рівня ліквідності активів майбутнього підприємства.

Ліквідність проекту може впливати на його прибутковість. Недостатність грошових коштів в конкрет-ний момент часу спричиняє неплатежі і навіть загрозу банкрутст-ва.

Баланс грошових потоків складається у вигляді таблиці, в якій відображаються дані про наявність грошових коштів на по-чаток періоду/їх надходження і витрачання в самому періоді, і за-вершується таблиця даними про наявність грошових коштів на кінець періоду

Невеликий документа досить простою структурою но-сить назву таблиці доходів і витрат. Цей документ показує, як бу-де формуватися прибуток підприємства

До складу фінансового плану входить також баланс ак-тивів та пасивів підприємства. Він складається з ме-тою оцінки тих видів активів, в які спрямовуються грошові кош-ти та тих видів пасивів, за рахунок яких планується фінансувати придбання чи створення цих активів.

Серед активів балансу виділяють поточні активи (рахунок в банку, каса, інші надход-ження, дебіторська заборгованість) - як найбільш мобільну частину коштів, запаси та фіксовані активи. В пасиві відображено власні та позикові кошти, причому важливе значення має їх структура та зміна протягом запланованого трирічного періоду.

На Заході при складанні балансу активів і пасивів можна використовувати "метод пробки". Як відомо, в економічних роз-рахунках при плануванні перевага надається активам і витратам, а вже потім шукають джерела їх формування і фінансування. Різниця між запланованими активами і наявними джерелами фінансування називається "пробкою". Якщо вона має від'ємне значення, то її вибивають за допомогою додаткового зовнішньо-го фінансування: емісії цінних паперів чи кредитів. Якщо ж влас-них джерел і вже залучених до обігу позикових коштів буде більше, ніж необхідно для формування фінансових активів, вини-кає додатне значення пробки, яке ліквідується поверненням пози-кових коштів, а зайві власні засоби можуть бути інвестовані в пінні надери.

При складанні фінансового плану також проводиться аналіз беззбитковості підприємства (метод "Витрати - Обсяг -Прибуток"). Методологічні основи цього методу розроблені вже досить давно, але практичному його використанню сприяла сис-тема обліку витрат "direct-costing", в основі якої лежить розподіл витрат на постійні та змінні, які по-різному реагують на зміну об-сягу виробництва.

В процесі фінансового планування відбувається конкрет-на ув'язка кожного виду капіталовкладень чи відрахувань та джерела його фінансування. Для цього складається перевірочна (шахова) таблиця до фінансового плану, в якій по вертикалі запи-сують напрями використання фінансових ресурсів та прирівня-них до них коштів, а по горизонталі джерела фінансування, тоб-то фінансові ресурси і прирівняні до них кошти (див. додаток Б)

2.2 Зміст і завдання оперативного фінансового планування

Оперативне фінансове планування полягає у складанні і використанні платіжного календаря, касового плану і розра-хунків потреби короткотермінових кредитів. В основу платіжно-го календаря покладено черговість і строки проведення всіх роз-рахунків, що дозволяє своєчасно перераховувати платежі до бю-джету, в бюджетні і державні цільові фонди, забезпечувати безпе-рервне фінансування господарської діяльності. Він складається на квартал з розбиванням на місяці або на місяць по декадах. В платіжному календарі відображається весь грошовий обіг підприємства, основна частина якого проходить через поточний, валютний, позичковий та інші рахунки підприємства у банку, рух грошових коштів (див. Додаток А).

Платіжний календар дає можливість фінансовій службі підприємства забезпечиш оперативне фінансування, виконання розрахункових та платіжних зобов’язань, фіксує зміни у платос-проможності підприємства та ліквідності його активів; дозволяє стежити за станом оборотних коштів та вказує на необхідність ви-користання позичених та залучених коштів у плановому