Характеристики бухгалтерських рахунків для обліку надходження бюджетних коштів і доходів загального фонду дають змогу розглянути порядок записів операцій бюджетних установ, що утримуються за рахунок різних бюджетів.

1.2. Облік фінансування через органи Державного казначейства

Бюджетні установи, що утримуються за рахунок Державного бюджету, фінансуються за другою формою — через органи Державного казначейства, яким в установах Національного банку та уповноважених установах комерційних банків, визначених Кабінетом Міністрів України та Національним банком України, відкриваються єдині казначейські рахунки відповідно до наказу ГУДКУ від 21.03.97 № 28. У перспективі органи Державного казначейства виконуватимуть функції бюджетного банку.

Єдиний казначейський рахунок — це система бюджетних рахунків органів Державного казначейства в установах банків, на які зараховуються податки, збори та інші обов'язкові платежі державного бюджету і з яких органами Державного казначейства здійснюються платежі безпосередньо на користь суб'єктів господарської діяльності, які виконали або надали послуги розпорядникам бюджетних коштів, та оплачуються інші видатки бюджетних установ як у безготівковому порядку, так і готівкою.

При фінансуванні розпорядників бюджетних коштів через територіальні органи Державного казначейства всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються і в свою чергу їм в органах Державного казначейства відкриваються реєстраційні рахунки, кількість яких у конкретного розпорядника коштів залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації. Так, науково-дослідному інституту системи Академії медичних наук України відкриваються окремі рахунки за кодами функціональної класифікації: за кодом 80202 «Клініка», кодом 40201 «Фундаментальна наука», кодом 40101 — «Прикладна наука». Для відкриття реєстраційних рахунків розпорядники коштів подають до відповідних органів Державного казначейства такі документи:

- заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника установи і головного бухгалтера;

- копії установчих документів (статуту, положення), завірені нотаріально або вищою організацією;

- довідку про внесення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України із зазначенням ідентифікаційного коду;

- доведений до розпорядника коштів поквартальний обсяг асигнувань з розподілом по підрозділах бюджетної класифікації;

-затверджений кошторис доходів і видатків;

- картку із зразками підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства надано право розпоряджатися рахунком і підпису

-платіжних та інших розрахункових документів. У картку включається також зразок відбитка печатки, присвоєної установі;

- звіт про виконання кошторису видатків установи на дату закриття поточного рахунка в уповноваженому банку. З органом Державного казначейства розпорядник коштів укладає договір на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків, які за багатьма ознаками відрізняються від поточних рахунків. Бюджетні установи періодично отримують виписки з реєстраційних рахунків, які бувають різними , і до яких додаються відповідні первинні документи (меморіальні ордери, платіжні доручення тощо). Суми у виписках органу Державного казначейства наводяться в тому значенні, яке вони мають для відкритого в уповноваженому банку єдиного казначейського рахунка.

Для обліку наявності та руху коштів, виділених розпоряднику коштів на утримання установи за загальним фондом, призначений активний субрахунок № 321 «Реєстраційні рахунки». Оскільки виділення коштів розпорядникам коштів усіх ступенів здійснюється безпосередньо органами Державного казначейства, внутрішні розрахунки з цих операцій між розпорядниками коштів не виникають, субрахунок № 681 не застосовується. Бухгалтерські записи щодо надходження коштів і доходів за загальним фондом.

Зазначені бухгалтерські записи відображаються в накопичувальних відомостях ф. № 381 (меморіальних ордерах № 2), які складаються за кожним реєстраційним рахунком. Аналітичний облік ведеться в розрізі реєстраційних рахунків, відкритих за кодами функціональної класифікації.

Аналітичний облік доходів загального фонду за субрахунком № 701 ведеться в установах, які утримуються за рахунок асигнувань з місцевих бюджетів.

1.3.Склад і класифікація видатків

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення резервів зниження видатків.

Контрольна функція обліку потребує такої його побудови, яка б забезпечувала отримання різнобічної інформації про видатки залежно від місця й часу їх виникнення. Побудова бухгалтерського обліку видатків здійснюється залежно від чинної класифікації їх. Видатки, здійснювані за рахунок бюджетних коштів, називаються видатками загального фонду, а за рахунок позабюджетних коштів — видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі видатків, який є основним документом, що визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і поквартальний розподіл коштів установи.

Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету. Але не завжди видатки на утримання установи збігаються з видатками бюджету. Так, величина грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету.

Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ вони поділяються на касові і фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основною задачею обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, включаючи видатки за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченої заробітною платою і стипендіями. Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є