"посадові" (обрання та відкликання членів органів управління товариства; визначення умов оплати праці посадових осіб товариства; винесення рішень про їх притягнення до матеріальної відповідальності).

До фінансово-господарських функцій належать визначення найважливіших господарських питань (основних напрямів діяльності товариства і порядку покриття його збитків) і затвердження таких господарсько-правових актів, як плани та звіти про їх виконання; звіти правління про річні результати діяльності товариства; звіти і висновки ревізійної комісії; порядок розподілу прибутку; договори (угоди), укладені на суму, що перевищує зазначену в статуті товариства.

Правління здійснює оперативне управління діяльністю акціонерного товариства. Це орган, підзвітний загальним зборам, яки визначають персональний склад правління, стратегію його діяльності.

Роботою правління керує голова правління, який призначається або обирається відповідно до статуту товариства. Голова правління акціонерного товариства має право без довіреності здійснювати дії від імені товариства. Статутом може бути надано право представництва без довіреності і членам правління. Голова правління організує ведення протоколів засідання правління. Книга протоколів має бути у будь-який час надана акціонерам.

Спостережна рада акціонерного товариства є органом, який представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність правління. В акціонерному товаристві, яке налічує понад 50 акціонерів, створення спостережної ради є обов’язковим.

До складу спостережної ради можуть входити представники засновника, акціонерів (крім членів правління), уповноважені представники обслуговуючих банківських установ, Антимонопольного комітету, а також представники трудових колективів, органів приватизації, якщо товариство створюється в процесі корпоратизації чи приватизації.

Спостережна рада затверджує голову правління, за його поданням — членів правління; розглядає й аналізує звіти правління і ревізійної комісії; аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики і т. ін. Рада не має права втручатися в оперативні дії товариства.

Ревізійна комісія обирається з числа акціонерів, які не є посадовими особами товариства. Порядок діяльності ревізійної комісії та її кількісний склад затверджують загальні збори акціонерів згідно зі статутом товариства.

Перевірки фінансово-господарської діяльності правління ревізійна комісія проводить за дорученням загальних зборів, спостережної ради, з її власної ініціативи або на вимогу акціонерів, які володіють у сукупності більш як 10% голосів. Ревізійній комісії акціонерного товариства мають бути подані всі матеріали, бухгалтерські або інші документи та особисті пояснення службових осіб на її вимогу. Про результати проведених нею перевірок ревізійна комісія доповідає загальним зборам акціонерного товариства або спостережній раді.

2 ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ТА ФІНАНСОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ

2.1. Походження й історія розвитку товариства з обмеженою відповідальністю

Товариство з обмеженою відповідальністю є одним з різновидів корпорацій. Корпорація - це правова форма бізнесу, що відрізняється і відділена від конкретних осіб, що ними володіють. Ці визнані урядом "юридичні особи" можуть здобувати ресурси, володіти активами, робити і продавати продукцію, брати в борг, надавати кредити, пред'являти позов і виступати в суді відповідачем. А також виконувати всі ті функції, що виконують підприємства будь-якого іншого типу.

Переваги:

1) Найбільш ефективна форма організації бізнесу в питаннях залучення грошового капіталу. Корпораціям притаманний унікальний спосіб фінансування - через продаж акцій і облігацій, - який дозволяє залучати заощадження численних домогосподарств. Через ринок цінних паперів корпорації можуть поєднувати в загальний фонд фінансові ресурси величезного числа окремих облич. Фінансування шляхом продажу цінних паперів має також визначені переваги. З погляду з покупців. Корпорації мають більш легкий доступ до банківського кредиту в порівнянні іншими формами організації бізнесу. Причина полягає не тільки в більшій надійності корпорації, але також у її здатності забезпечити банкам прибутковість рахунків.

2) Інша істотна перевага корпорацій - це обмежена відповідальність. Власники корпорацій (тобто власники акцій) ризикують тільки тією сумою, що вони заплатили за покупку акцій. Їхні особисті активи не ставляться під погрозу, навіть якщо корпорація збанкрутує. Кредитори можуть пред'явити позов корпорації як юридичній особі, але не власникам корпорації як приватним особам. Право обмеженої відповідальності помітно полегшує задачу корпорації в залученні грошового капіталу.

3) Оскільки корпорація є юридичною особою, вона існує незалежно від її власників і в цьому відношенні - від її власних посадових осіб. Передача власності корпорації через продаж акцій не підриває її цілісності. Одним словом, корпорації мають відому сталість, що бракують іншим формам бізнесу, що відкриває можливість перспективного планування і росту.

Переваги корпорації величезні і звичайно перевищують недоліки. І усе-таки вони існують.

Недоліки

1) Перший недолік корпорації стосується питань, пов'язаних з оподаткуванням прибутку корпорації. Мова йде про проблему подвійного оподатковування: та частина доходу корпорації, що виплачується у вигляді дивидендів власникам акцій, обкладається податком двічі - перший раз як частина прибутку корпорації, другий - як частина особистого доходу власника акцій.

2) При одноособовому підприємництві і партнерстві власники нерухомості і фінансових активів самі безпосередньо керують цими активами і їх контролюють. Але у великих корпораціях, акції яких широко розподілені серед сотень тисяч власників, з'являється значна розбіжність між функціями власності і контролю.

Даний вид корпорацій - це винахід німецьких юристів, зроблений наприкінці XІ століття і викликане самостійними вимогами практики, що показав недостатню еластичність акціонерних компаній, з одного боку, і обмежені можливості повних товариств, що перешкоджають їхньому широкому поширенню, з іншої. У 1892 році Рейхстаг прийняв Закон "Про товариства з обмеженою відповідальністю". Запозичила цей інститут і Австрія, зберігши всі істотні риси німецького закону. Трохи пізніше товариства одержали поширення й у Росії (мається на увазі дореволюційна і післяреволюційна Росія, яка включала в