себе на той час більшість країн сьогоднішнього СНД). Цікаво, що в США, Англії, Голландії, Бельгії товариств з обмеженою відповідальністю не існувало. Там уже давно укоренилися акціонерні товариства, яких ставало більше. Німеччина і Росія стали виключенням. Німеччина і Росія в силу своїх географічних особливостей спізнилися в територіальному переділі світу. Вони практично не мали колоній, що дозволили б нагромадити багатство (хоча Росія, усе-таки, як визнають сучасні політологи, колонізувала територію за Уралом). Концентрація капіталу в цих країнах поступалася зосередженню матеріального капіталу в Англії і подібних їй країнах. От чому акціонерні товариства, придатні для використання досить великої маси капіталу, у країнах континентальної Європи виникли пізніше, та й, виникнувши, вони спочатку були екзотичним явищем. Та й зараз у Німеччині, Франції число товариств з обмеженою відповідальністю значно перевищує число акціонерних товариств.
Товариство з обмеженою відповідальністю є різновидом об'єднання капіталів, яка не потребує особистої участі своїх членів у справах товариства.
Характерними ознаками цієї комерційної організації є розподіл її статутного капіталу на частки учасників і відсутність відповідальності останніх по боргах товариства. Майно товариства, включаючи статутний капітал, належить на правах власності йому самому як юридичній особі і не утворює об'єкта часткової власності учасників. Оскільки внески учасників стають власністю товариства, не можна сказати, що його учасники відповідають по боргах товариства в межах внесених ними внесків. У дійсності вони взагалі не відповідають по боргах товариства, а несуть лише ризик збитків (утрати внесків). Навіть ті з учасників, хто не уніс свій внесок цілком, відповідають по зобов'язаннях товариства лише тією частиною свого особистого майна, що відповідає вартості неоплаченої частини внеску.
Оскільки засновники товариства не зобов'язані особисто брати участь у його діяльності, товариство повинне мати органи, що виражають його волю як юридичної особи.
Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство (товариство), що має статутний фонд, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Учасники товариства несуть відповідальність у межах їхніх внесків. У передбачених установчими документами випадках учасники, що не цілком внесли внески, відповідають по зобов'язаннях товариства також у межах невнесеної частини внеску (ст. 50 Закону України "Про господарчі товариства").
Установчими документами товариством з обмеженою відповідальністю є статут і установчий договір. Вони повинні містити такі дані: вид товариства, предмет і мета діяльності, склад засновників і учасників; найменування і місцезнаходження.
Переваги товариств:
1) Подібно одноособовому (частці) володінню, партнерство легко організувати. Майже у всіх випадках є письмова угода, причому бюрократичні процедури необтяжливі.
2) Оскільки в партнерство (товариство) поєднується багато людей, початковий капітал може бути більшим, ніж в одноособовому приватному підприємстві.
Керування фірмою може бути спеціалізовано. Кожний з партнерів може прийняти на себе відповідальність за конкретну ділянку роботи. Наприклад, за керування виробництва і т.п.
Недоліки товариств:
1) Коли кілька людей беруть участь у керуванні, подібний поділ влади може привести до несумісності інтересів, до неузгодженої політики чи політики бездіяльності, коли вимагаються рішучі дії. Ще гірше, коли партнери розходяться по головних питаннях. Через усі ці причини керування партнерством може бути неповоротким і важким.
2) Фінанси компанії усе ще обмежені, хоча значно перевершують можливості приватного володіння. Фінансових ресурсів трьох чи чотирьох партнерів може не вистачити, чи вони можуть бути такі, що все-таки будуть сильно обмежувати потенційний ріст прибуткового підприємства.
3) Безпосередньо в товаристві з обмеженою відповідальністю, компаньйон відповідає по боргах підприємства в розмірі тих засобів, що він у нього вклав. Однак компаньйони в товаристві такого роду не можуть приймати участі у веденні бізнесу - принаймні один з них усе-таки повинний прийняти на себе повноту відповідальності.
2.2 Сутність та порядок створення товариства з обмеженою відповідальністю
Відповідно до Цивільного кодексу України, товариства відносяться до категорії комерційних організацій, тобто таких, основною метою діяльності яких є отримання прибутку. Згідно з цим положенням такі організації (за винятком унітарних підприємств і інших передбачених законом) володіють загальної (універсальної) правоздатністю. Такі юридичні особи можуть здійснювати будь-як види діяльності, не заборонені законом. Окремі види діяльності, перелік яких установлюється законом, юридична особа може здійснювати тільки на підставі дозволу (ліцензії).
Універсальна правоздатність може трансформуватися в спеціальну (предметну), що регламентується ГК України і законодавством, де говориться, що універсальна правоздатність може бути "виразно обмежена" Статутом товариства, затвердженого засновниками при створенні товариства. Цікаво, що, якщо дозволена законом універсальна правоздатність може перейти в спеціальну, то встановлена законом для деяких категорій юридичних осіб спеціальна правоздатність не може за рішенням засновників трансформуватися в загальну.
Одним з обов'язкових ознак юридичної особи є наявність відособленого майна і самостійна відповідальність за своїми обов'язками цим майном. Усі юридичні особи прийнято розділяти на тих, котрі мають право власності на відособлене майно і на тих, котрі володіють іншими речовими правами на закріплене за ними майно. Товариство з моменту реєстрації здобуває право власності на майно, передане йому засновниками як внески, товариство несе відповідальність за своїми обов'язками всім належним йому майном. У випадку неспроможності (банкрутства) товариства з вини його учасників чи з вини інших осіб, що мають право давати обов'язкові для товариства вказівки або іншим способом мають можливість визначати його дії, на цих учасників або інших осіб у випадку недостатності майна товариства може бути покладена субсидіарна відповідальність по його зобов'язаннях.
Товариство повинне мати повне фірмове найменування і вправі мати скорочене фірмове найменування російською мовою і на інших мовах. Повне фірмове найменування товариства російською мовою повинне містити повне найменування товариства і слова "з обмеженою відповідальністю". Скорочене