Система органів державного управління фінансами та їх характеристика

Загальна характеристика органів стратегічного та оперативного управління державними фінансами.

Розрізняють стратегічне і оперативне управління державними фінансами.

Стратегічне управління здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Президент. Стратегічне управління - це управління фінансами на перспективу і виражається воно у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов’язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення агропромислового комплексу, вирішення соціальних проблем тощо.

Оперативне управління державними фінансами здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних фондів, страхових організацій, заснованих на державній формі власності, фінансові служби міністерств, казенних і державних підприємств та організацій.

В сучасних умовах гостро стоїть проблема пошуку альтернативних методів управління і впливу на суб’єкти господарювання, які відповідали б ринковій економіці.

Розподіл функцій в стратегічному управлінні фінансами між державними органами є наступним.

Верховна Рада України як найвищий орган законодавчої влади приймає закони, в т. ч. з фінансових питань, затверджує Державний бюджет України та здійснює контроль за його виконанням в особі Рахункової палати, визначає засади внутрішньої і зовнішньої політики в сфері фінансів.

Президент України як глава держави створює у межах коштів, передбачених Державним бюджетом для здійснення своїх повноважень консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби, підписує закони, прийняті Верховною Радою, має право вето щодо прийнятих Верховною Радою законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд.

Кабінет Міністрів України як найвищий орган виконавчої влади забезпечує проведення фінансової, інвестиційної та податкової політики, політики у сферах праці і зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки, культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування; організовує розробку проекту закону про Державний бюджет і забезпечує його виконання.

Міністерство фінансів та його роль в управлінні державними фінансами.

Міністерство фінансів України як центральний орган виконавчої влади, підвідомчий Кабінету Міністрів:

- реалізує державну фінансову політику;

- складає проект Державного бюджету;

- організовує виконання Державного бюджету;

- контролює виконання Державного бюджету та складає звіт про його виконання;

- забезпечує захист фінансових інтересів держави, здійснює контроль за дотриманням фінансового законодавства;

- проводить методичну роботу з питань фінансового та бюджетного планування;

- здійснює управління державним внутрішнім і зовнішнім боргом;

- розробляє пропозиції по удосконаленню податкової політики;

- здійснює контроль за випуском і обігом цінних паперів, бере участь в роботі керівних органів фондових бірж;

- вивчає валютно-фінансові проблеми в сфері міжнародного економічного співробітництва;

- готує і подає до Кабінету Міністрів пропозиції щодо вступу України до міжнародних фінансових організацій та членства в них тощо.

Державна податкова адміністрація України: права та обов’язки.

До 1996 року в складі Міністерства фінансів знаходилася Державна податкова служба України. Але пізніше вона була відокремлена від Міністерства фінансів (що було аргументовано метою посилення контролю за справлянням податків) і набула статусу окремого міністерства.

Головними завданнями Державної податкової адміністрації є:

- здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати податків і зборів;

- розробка пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства, прийняття нормативних актів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

- формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб – платників податків та єдиного банку даних про платників - юридичних осіб;

- проведення роз’яснювальної роботи серед платників податків з питань оподаткування;

- попередження та розкриття злочинів та інших правопорушень у сфері оподаткування.

Контрольно-ревізійна служба України та державні фінанси

При Міністерстві фінансів України діє Державна контрольно-ревізійна служба.

Головними завданнями Державної контрольно-ревізійної служби є:

- здійснення державного контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей в міністерствах, відомствах, державних комітетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на підприємствах і організаціях, які отримують кошти з бюджетів усіх рівнів;

- здійснення контролю за станом і достовірністю бухгалтерського обліку і звітності в цих установах;

- розробка пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.

Роль Державного казначейства України в управлінні державними фінансами.

Державне казначейство України було створене у 1995 році з метою ефективного управління коштами Державного бюджету. Основними завданнями казначейства є:

- організація виконання Державного бюджету та здійснення контролю за цим процесом;

- фінансування видатків Державного бюджету;

- ведення обліку касового виконання Державного бюджету, складання звіту про виконання Державного бюджету;

- здійснення управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом тощо.

Рахункова палата, як орган парламентського контролю у сфері державних фінансів.

В 1997 році було прийнято Закон “Про Рахункову палату Верховної Ради України”. Основними завданнями Рахункової палати є:

- контроль за своєчасним виконанням Державного бюджету, фінансуванням загальнодержавних програм, укладанням угод про державні позики і кредити;

- контроль за використанням золотого запасу, дорогоцінних металів та каменів;

- надання кредитів та здійснення операцій з розміщення золотого резерву і резерву в іноземній валюті.

Функціональне призначення головних фінансових управлінь у сфері управління фінансами.

Органи місцевого самоврядування в сфері фінансів мають наступні повноваження:

самостійно розробляють, затверджують і виконують відповідні місцеві бюджети;

використовують вільні бюджетні кошти, додатково отримані в процесі виконання місцевих бюджетів;

мають право встановлювати розміри ставок місцевих податків і зборів, перелік яких затверджується Верховною Радою України;

мають повноваження в галузі ціноутворення;

мають право здійснювати місцеві позики, випускати цінні папери та організовувати грошово-речові лотереї;

можуть виступати гарантами під надання кредитів підприємствам і установам, що належать до комунальної власності тощо.