Актуальні проблеми управління державним боргом.
Дефіцит бюджету: причини та наслідки.
Під дефіцитом бюджету розуміють об'єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробництва щодо використання коштів понад наявні закріплені джерела доходів бюджету через зростання граничних витрат виробництва. Бюджетний дефіцит виникає внаслідок не збалансованості бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів у порівнянні :і потребою в них для фінансування необхідного обсягу державних витрат.
Прийняття Державного бюджету України або бюджету Автономної Республіки Крим, міського бюджету на відповідний бюджетний період з де-фіцитом дозволяється у разі наявності обґрунтованих джерел фінансування дефіциту відповідного бюджету.
За своєю природою бюджетний дефіцит як економічна категорія має конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зрос-тання вартості (капіталу), з другого - законами інфляції. Якщо бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, то він об'єктивно набирає активної економічної форми, якщо ж до законів інфляції - то пасивної еко-номічної форми. Регулювання бюджетного дефіциту полягає в тому, щоб за умови готівково-грошового потенціалу за допомогою фінансового маневру .іктивною та пасивною формами бюджетного дефіциту ефективно адапту-и.ітись до тенденцій зростання граничних суспільних витрат виробництва. Водночас це означає і стимулювання розвитку продуктивних сил країни. Онолодіння такою політикою дає змогу суспільству залежно від рівня еко-номічного розвитку і грошового потенціалу знаходити прийнятний розмір дефіциту бюджету.
Розрізняють такі форми дефіциту:
реально спостережуваний дефіцит - визначається як різниця обсягу загальних доходів (грошових надходжень) від загально-державних податків та витрат на державні закупівлі і трансфертні платежі;
структурний дефіцит - визначається як різниця між загально державними доходами та видатками за певної фіскальної політики (чинний рівень оподаткування та поточних видатків) і базовим рів-нем безробіття. Коли економічна ситуація входить в період спаду, а рівень безробіття підвищується понад базовий, реально спостере-жуваний дефіцит бюджету перевищує рівень структурного дефіциту, що відбувається частково через зростання виплат по соціальних програмах, а частково через падіння доходів населення;
циклічний дефіцит - різниця між реально спостережуваним дефі-цитом бюджету і структурним дефіцитом.
Напрямки подолання дефіциту бюджету визначаються відповідно до за-гальної бюджетної політики держави. Теоретично можливо визначити такі основні напрямки подолання дефіциту:
збільшення дохідної частини бюджету - напрямок, пов'язаний з проведенням податкової політики, яка б стимулювала виробників до розвитку виробництва та збільшення його обсягів, що має стати
передумовою збільшення національного доходу - основного дже-рела поповнення бюджетних ресурсів. До цього напрямку варто віднести проведення реформування заробітної плати, зростання доходів основної частини населення, що безпосередньо пов'язане як із зацікавленістю виробників у збільшенні випуску продукції, так і з підвищенням платоспроможного попиту населення. Результатом
має стати зростання обсягів виробництва і бюджетних коштів за рахунок бюджетних відрахувань;
скорочення видаткової частини бюджету - непряме пов'язаний із скороченням витрат бюджетної системи на розвиток господар-ства, зменшення участі держави у виробничих інвестиціях (за винятком окремих об'єктів загальнодержавної інфраструктури, пріоритетних напрямків у структурі промислового виробництва, екологічних проектів тощо). Витрати, пов'язані з інноваційним роз-витком, повинні фінансуватись за рахунок власних коштів суб'єктів господарювання. Скорочення видаткової частини бюджету може бути пов'язане зі скороченням витрат на управління, військових ви-трат, витрат на соціально-культурні заходи. Вибір функціонального напрямку скорочення витрат залежить від загальних засад еконо-мічної політики держави, при цьому враховуються можливі наслід-ки. Одним із заходів зі скорочення видатків може стати зменшення трансфертів та заміна дотацій виробникам на субсидії споживачам тощо;
зміна структури видаткової частини бюджету - скорочення сфери державної економіки (відповідно бюджетного фінансу-вання); перегляд напрямків інвестування бюджетних ресурсів та спрямування їх на розвиток галузей, що забезпечують економічне зростання держави; перегляд державних економічних пріоритетів та скорочення фінансування державних програм, що не мають за-гальнодержавного значення;
здійснення внутрішніх і зовнішніх позик - напрямок, пов'язаний із пошуком джерел фінансування дефіциту, що склався. Принципо-ве значення для функціонування економіки має саме вибір джерел фінансування бюджету, а не розмір дефіциту бюджету.
Джерела фінансування дефіциту державного бюджету.
Бюджетним кодексом України фінансування бюджету визначається як надходження та витрати у зв'язку зі зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів по бюджету, які використовують-ся для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.
Джерелами фінансування дефіциту бюджетів мають бути:
державні внутрішні позики;
державні зовнішні позики;
внутрішні позики органів влади Автономної Республіки Крим;
внутрішні та зовнішні позики органів місцевого самоврядування.
Позики не використовуються для забезпечення фінансовими ресурсами поточних видатків держави, за винятком випадків, коли ці необхідно для збереження загальної економічної рівноваги.
За нормами Бюджетного кодексу України емісійні кошти Національного банку України не можуть бути джерелом фінансування дефіциту Державного бюджету України.
Державний кредит і державний борг.
Існування державного боргу є об'єктивно обумовленим явищем країн з ринковою економікою. Держава, прагнучи підвищити ефективна використання власних фінансових ресурсів, активізувати підприємці! кола, намагається залучити додатковий капітал, що є передумовою иигнення державного боргу. Державний борг виникає як наслідок функціонування державного кредиту.
Державний кредит - сукупність економічних відносин між дорж.і в особі органів влади та управління, з одного боку, та фізичними, юри, ними особами, з другого боку, при цьому держава виступає як попич.ш. кредитор, або гарант. Існування державного боргу є об'єктивно обумовленим явищем країн з ринковою економікою. Держава, прагнучи підвищити ефективна використання власних фінансових ресурсів, активізувати підприємці! кола, намагається залучити додатковий капітал, що є передумовою ииг нення державного боргу. Державний борг виникає як наслідок функціївання державного кредиту.
Головним, що відрізняє державний кредит від інших видів кредиту, є:
забезпеченням є все майно держави або адміністративно-територі-альної одиниці;
залучені кошти не беруть участі в кругообігу виробничого капіта-лу, а використовуються виключно для фінансування бюджетного дефіциту.
Форми,
