коефіцієнт еластичності попиту менше одиниці;

при еластичному попиті, коли 1% зниження ціни викликає збільшення продажів більш ніж на 1%, коефіцієнт еластичності більший за одиниці;

нарешті, при одиничній еластичності коефіцієнт дорівнює одиниці.

Р В А

С

O Q

Рис. 7. Еластичність попиту

Наприклад, якщо збільшення ціни товару на 100% приводить до скорочення продажів на 50%, то еластичність попиту дорівнює 50%, поділивши на 100%, одержуємо коефіцієнт 0,5.

У строгому математичному значенні цей коефіцієнт зі знаком «мінус», тому що ціна і кількість продажу змінюються в протилежному напрямку (зворотна залежність змінних). Але для простоти аналізу коефіцієнтів еластичності він розглядається як позитивна величина, тим більше, що реальну значимість ця величина здобуває в показнику розміру виручки від продажів товарів, тобто грошового виторгу.

Отже, коли відсоток зниження ціни викликає таке збільшення відсотка продажів, що загальний торговий виторг (добуток ціни на кількість проданого товару) зростає, то еластичність попиту набуває практичного сенсу позитивного коефіцієнту.

При одиничній еластичності, коли коефіцієнт дорівнює одиниці, зниження в точності компенсується таким обсягом продажу, який не змінює торгову виручку.

У випадку нееластичного попиту зниження ціни викликає настільки незначне збільшення продажів товару, що загальний торговий виторг знижується.

4.3. Еластичність пропозиції.

Чи застосовні поняття «еластичність» і «коефіцієнт еластичності» до пропозиції товарів? Більшість авторів вважають: так, застосовні.

Поняття еластичності пропозиції товарів характеризує відносні зміни цін товарів і їх кількості, пропонованої до продажу. Інтенсивність цих змін також різна, і на практиці можуть мати місце наступні ситуації:

еластичної пропозиції;

пропозиції одиничної еластичності;

нееластичної пропозиції.

Цінова еластичність пропозиції виступає як пряма лінійна залежність між економічними змінними, що показують процентну зміну ціни і викликану цим ту чи іншу процентну зміну обсягу пропонованих до продажу товарів. Ці залежності обумовлюються положенням кривих еластичності пропозиції, зображених на рис. 8.

Р С А

В

O Q

Рис. 8. Еластичність пропозиції

При одиничній еластичності пропозиції 1% збільшення ціни товарів викликає 1% збільшення їхньої пропозиції для продажу на ринку. У цьому випадку має місце рівновелика зміна цін і кількості пропонованих товарів, коефіцієнт якої дорівнює одиниці.

У випадку еластичної пропозиції, 1% збільшення ціни здатне викликати збільшення кількості пропонованих до продажу товарів, що значно перевищує 1%. Коефіцієнт еластичності тут більший одиниці.

При еластичній пропозиції збільшення ціни не створює якого-небудь впливу на збільшення кількості пропонованих до продажу товарів.

Теоретично можна передбачити й інший крайній випадок: нескінченна еластична пропозиція, що на графіку має вид абсолютно горизонтальної лінії. Нескінченно еластична пропозиція - це збільшення постачання товарів на ринок при вкрай незначному збільшенні цін на ці товари.

Показники еластичності пропозиції підтверджують дуже важливу закономірність: протягом тривалого періоду часу, коли попит вже пристосувався до зрослих цін, еластичність пропозиції сприяє встановленню так званої нормальної ціни рівноваги (на відміну від цін миттєвої і короткострокової рівноваги).

V. Порушення ринкової рівноваги цін.

У конкурентній системі рівність попиту та пропозиції приводить до рівноваги на всіх ринках. І все-таки рівноважна ціна може змінюватися (точка рівноваги зміщується в ту чи іншу сторону). Деякі впливи на ринкову рівновагу цін передбачити неможливо, вплив інших врахувати важко, оскільки вони лише переміщають точку рівноваги, не порушуючи законів попиту та пропозиції. До числа останніх впливів відноситься, наприклад, оподатковування.

Податок виступає одним з економічних важелів регулювання ринку. Зміщаючи точку рівноважної ціни, податок не порушує законів попиту та пропозиції.

5.1. Податок і рівноважна ринкова ціна.

Оподатковування є прерогативою держави, що застосовує безліч різновидів прямих і непрямих податків. Наслідки оподатковування негативно позначаються як на споживачах, так і на виробниках товарів. Ці наслідки виражаються в збільшенні ціни товару, з одного боку, і в скороченні обсягів виробництва товарів - з іншої. Зросла ціна, як відомо, викликає скорочення споживчого попиту, унаслідок чого неминуче скорочення обсягу продажу товарів, що потрапили під оподатковування. Виробники відреагують на таку ситуацію однозначно: вони скоротять виробництво і пропозицію товарів, попит на які знизився.

Порушення законів попиту та пропозиції не відбулося, тому що податок лише створив передумови для переміщення точки рівноваги попиту та пропозиції на новий, більш високий рівень.

Р D S1 S

P1 E1

E

PE

PA A D

S1 S

O QE1 QE Q

Рис. 9. Вплив податків на рівноважну ринкову ціну

При оподатковуванні крива попиту не зміщується так, як ніби попит змінився. Але точка ринкової рівноваги Е переміщується на новий, більш високий рівень внаслідок зсуву нагору кривої пропозиції товарів. Рівновага попиту та пропозиції тепер знаходиться в точці Е1, а нова рівноважна ціна дорівнює Р1, тому що продавець включає податок у ціну пропонованих до продажу товарів. Зниження обсягу продажу, що відбувається внаслідок підвищення ціни, викликає падіння обсягів виробництва товарів, оскільки їхні продажі знизилися. Напрямки руху ціни й обсяги виробництва і продажу товарів показані стрілками, розташованими уздовж відповідних осей (рис. 9). Податок безпосередньо платить виробник (продавець) товарів, однак велику частину перекладає на покупця шляхом збільшення ціни (Р1Е1ЕРЕ). Розмір податку, що сплачується, дорівнює заштрихованій на графіку області . Це відрахування з торгової виручки від проданих товарів і відрахування з доходів покупців. Але головний негативний ефект - загальне зниження виробництва і недоспоживання суспільством товарів.

5.2. Контроль над цінами.

Цінове втручання, чи контроль над цінами, здійснює держава на законодавчій основі, але його здатні здійснювати й інші монопольні структури. Втручання такого роду здатні блокувати ринковий механізм конкурентного ціноутворення на основі рівноваги попиту та пропозиції. Любий контроль над цінами не тільки порушує, але і руйнує механізм ринкового ціноутворення на основі законів попиту