разрядами тарифної сітки тієї чи іншої професії. Статусна кар'єра - це збільшення статуса працівника в організації, яке міститься або в привласненні наступного рангу за виробіток років, або почесного звання за видатний вклад у розвиток фірми. Монетарна кар'єра - це збільшення рівня винагороди працівника, а саме: рівня оплати праці, обсягів та якості соціальних пільг, які йому надаються. Як підстава для класифікації можуть бути використані характеристики протікання кар'єрного розвитку. За характером протікання розрізняють лінійний та нелінійний типи кар'єри. При лінійному типі розвиток відбувається рівномірно та неперервно, тоді як нелінійний тип характеризує рух, який здійснюється скачками. Як окремий випадок таких типів відокремлюють застій (стагнацію), стадію відсутності будь-яких вагомих змін в кар'єрі. За ступенем стійкості, неперервності виправданий поділ кар'єри на стійку та нестійку, перервну та неперервну. За можливістю здійснення кар'єру поділяють на потенційну (збудований людиною його власний життєвий трудовий шлях на підставі особистих планів, потреб, навичок, цілей) та дійсну (те, що вдалося досягнути протягом певного часу). За швидкістю, послідовністю проходження ступенів кар'єрної драбини розрізняють швидкісну, нормальну, суперавантюрну, авантюрну, типову, послідовно-кризову та інші види кар'єри. Крім того можно застосувати типологізацію кар'єри за ознакою приналежності до певної галузі професійної діяльності, певної професії. Наприклад, кар'єра менеджера, кар'єра юриста, вчителя і т.д. Кар'єра менеджера у вигляді вище сказаного представляє собою найбільш важкий вид професії. По-перше, вона охоплює усі вищевказані типи кар'єрного процесу, поглинає в себе всі властивості, властиві кар'єрі загалом. Вона може міститись як в рухові менеджера по ступеням ієрархії, так і в удосконаленні його професіоналізму при русі менеджера по професійним ланкам організаційної структури. По-друге, сама професія "менеджер", яка означає тип керівника, орієнтованого на діяльність в умовах ринкової економіки, являє собою складне утворення, для оволодіння нею необхідно мати найбільш високоорганізовані особистісні якості та навички, володіти найбільш складними практичними навичками, і все це має великий вплив на особливості кар'єри в даній професійній діяльності[ 3]. По-третє, будучи важливою фігурою в організації, менеджер своїм професійним зростанням в багатьом зумовлює зростання організації в цілому, і особливості організації в багатьом взаємообумовлені особливостями особистості менеджера, що також накладає великий слід на характер кар'єри. Прагнення зробити кар’єру тісно пов’язане з потребами. На різних етапах кар’єри людина задовольняє різноманітні потреби.
1. Попередній етап - до 25 років
Необхідність у навчанні, випробування на різних роботах: моральні потреби – початок самоствердження; фізіологічні потреби – безпека існування.
2. Етап становлення - до 30 років
Необхідність оволодіння роботою, розвиток навичок, формування
кваліфікованого фахівці та керівника; моральні потреби – самоствердження, початок досягнення незалежності; фізіологічні та моральні потреби – безпека існування, здоров’я нормальний рівень оплати праці.
3. Просування - до 45 років
Просування по службовій драбині, набуття нових навичок і досвіду,
зростання кваліфікації; моральні потреби – зростання самоствердження,
досягнення більшої незалежності, початок самовираження; фізіологічні та
моральні потреби – здоров’я, високий рівень оплати праці.
4. Збереження - до 60 років
Досягнення вершин вдосконалення кваліфікації фахівця або керівника. Навчання молоді; моральні потреби – стабілізація незалежності, зростання самовираження, поваги; фізіологічні потреби – підвищення рівня оплати праці, інтерес до інших джерел прибутку.
5. Завершення - до 65 років
Вихід на пенсію. Підготовка до переходу на новий вид діяльності на пенсію, моральні потреби – стабілізація самовираження, повага; фізіологічні потреби – збереження рівня оплати праці й підвищення інтересів до інших джерел прибутку.
6. Пенсійне - після 65 років
Заняття новим видом діяльності; моральні потреби, самовираження у новій сфері діяльності, стабільна повага; фізіологічні потреби – розмір пенсії, інші джерела прибутку, стан здоров’я.
Фактори, що впливають на розвиток кар'єри та життєві умови: урядові вимоги та закони, економічні умови, конкуренція, місцезнаходження підприємства, цілі підприємства, організаційний стиль, професійний характер роботи, технологічні умови, трудовий колектив, досвід керівництва.
Головним у виборі шляхів просування людини є розуміння того, що впливають на просування не просто фактори й не особистість сама
по собі, а безпосередньо способи їх взаємодії.
Менеджер повинен вміти виявити потреби працівника, а працівник повинен мати яскраве уявлення про свої наявні і потенційні можливості, здібності проявити їх у майбутньому. Тому кар'єра і просування по службі повинні будуватись на основі загальної участі обох сторін та їх спільній відповідальності за "свою" частину організації цього процесу.
2. Ділова кар’єра в менеджменті
Ділова кар’єра в менеджменті безпосередньо пов’язана із умінням управляти людьми. Проте управляти собою і управляти іншими – різні речі. Якщо ви вивчили себе і знаєте свої слабкі та сильні сторони, тоді управляти собою є діяльністю за завчасно складеним вами планом і найбільші труднощі – подолання особистих лінощів.
Управління іншими – це й організація їхньої праці, й стимулювання їх до того, що вони подолали свої лінощі. Про те не можна забувати, що менеджери управляють людьми не заради особистого задоволення, а заради
розв’язання поставлених перед фірмами, підрозділам конкретних завдань. Керівнику підприємства необхідно думати про потребу ведення внутрішнього а зовнішнього обліку і контролю; про вчасно підготовку звітності та взаємовідносини з органами державної влади; про обладнання; про вибір постачальників, аудиторів, тощо.
Інколи завзяті кар’єристи про це не думають і, досягнувши бажаної
посади, не можуть впоратися зі своїми обов’язками. У такому разі може допомогти добрий заступник, котрий не лише хоче, а й може ефективно працювати. Відомо, що підлеглі залежать від керівника, але про те, що підлеглі також люди, часто пам’ятають лише вони самі. Керівництво бачить в
