культурного будiвництва, оборони держави, утримання органiв державної влади i управлiння. Через Державний бюджет провадиться перерозподiл частини загальнодержавних доходiв мiж Автономною Республiкою Крим та областями у виглядi субвенцiй, субсидiй та дотацiй з метою економiчного вирiвнювання регiонiв.
Державний бюджет України, республiканський бюджет Автономної Республiки Крим, обласнi, мiськi, районнi, районнi в мiстах, селищнi, сiльськi бюджети є самостiйними. Самостiйнiсть бюджетiв забезпечується наявнiстю власних доходних джерел i правом визначення напрямiв їх використання вiдповiдно до законодавства України. При цьому, складаючи i виконуючи свої бюджети, вiдповiднi органи влади й управлiння враховують загальнодержавнi iнтереси. Вiдповiдно до п. 4 статгi 85 Конституцiї України, до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України та внесення змiн до нього, контроль за виконанням Державного бюджету України, прийняття рiшення щодо звiту про його виконання. При цьому, згiдно зi статтею 92 Конституцiї, виключно законами України встановлюються Державний бюджет України i бюджетна система України. Згiдно зi статтею 95, бюджетна система України будується на засадах справедливостi й неупередженого розподiлу суспiльного багатства мiж громадянами. Виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв.
Держава прагне до збалансованостi бюджету України, а звiти про доходи і видатки Державного бюджету мають бути оприлюдненi. Статтею 96 Конституцiї України передбачається, що Державний бюджет України затверджується щорiчно Верховною Радою України на перiод з 1 сiчня по 31 грудня, а за особливих обставин - на iнший перiод. Отже, бюджетний рiк розпочинаiться 1 сiчня та закiнчується 31 грудня. Кабiнет Мiнiстрiв України не пiзнiше 15 вересня кожного року подає до Верховної Ради України проект закону про Державний бюджет України на наступний рiк. Разом iз проектом закону подається доповiдь про хiд виконання Державного бюджету України поточного року. Вiдповiдно до статтi 97, Кабiнет Мiнiстрiв України подає до Верховної Ради України звiт про виконання Державного бюджету України. Контроль за використанням коштiв Державного бюджету України, згiдно зi статею 98 Конституцiї України, вiд iменi Верховної Ради України здiйснює Рахункова палата. Конституцiєю України не тiльки затверджено положення щодо державного бюджету, а й визначено, згiдно з п. 4 статтi 138, що Автономна Республiка Крим має право розробляти, затверджувати та виконувати бюджет Автономної Республiки Крим на основi єдиної податкової i бюджетної полiтики України. Аналогiчно, згiдно зi статтею 143 Конституцiї України, обласнi i районнi ради затверджують обласнi та районнi бюджети, якi формуються з коштiв державного бюджету та вiдповiдно розподiляються мiж територiальними громадами або спрямовуються на виконання спiльних проектiв. Це положення пiдтверджується i статтею 142 Конституцiї, згiдно з якою держава бере участь у формуваннi доходiв бюджетiв мiсцевого самоврядування, фiнансове пiдтримує мiсцеве самоврядування. В цьому зв'язку необхiдно пiдкреслити положення, затверджене в Конституцiї, про те, що витрати мiсцевого самоврядування, якi виникли внаслiдок рiшень органiв державноi влади, компенсуються державою.
Конституцiї України, як бачимо, чiтко визначено бюджетний процес. Бюджетний процес – це регламентований законодавством порядок складання, розгляду та затвердження бюджетiв, їх виконання i контролю за їх
виконанням, затвердження звiтiв про виконання бюджетiв, що входять до бюджетної системи України.
Структура бюджетної класифікації розробляється Кабіне-том Міністрів України, а нова її структура була затверджена постановою Верховної Ради України від 12 липня 1996 року.
Бюджетна класифікація України складається з чотирьох розділів:
Розділ І. Доходи бюджету.
Розділ II. Видатки бюджету.
Розділ III. Фінансування бюджету.
Розділ IV. Державний борг.
Розділ І “Доходи бюджету” поділяється на групи, підгру-пи, статті і підстатті. Групи доходів — це податкові надход-ження та неподаткові доходи, доходи від операцій з капіта-лом, офіційні трансферти і державні цільові фонди.
Розділ ІІ “Видатки”. Класифікація видатків бюджетів складається з функціональ-ної, відомчої та економічної структури видатків.
Функціональна структура видатків бюджетів України ви-значає основні напрями державної діяльності:
Державне управління;
Міжнародна діяльність;
Фундаментальні до-слідження і сприяння науково-технічному прогресу;
Націо-нальна оборона і т.д. (всього 24 розділи). Розділи поділя-ються на підрозділи, тобто більш детальні частини. Наприк-лад, розділ «Державне управління» включає в себе 6 підрозділів: функціонування законодавчої влади, функціо-нування виконавчої влади, утримання Президента України та його апарату, утримання фінансових та фіскальних органів, загальне планування і статистичні служби, інші видатки на загальнодержавне управління. Підрозділи можуть мати цільові статті і види витрат.
Економічна структура видатків групує видатки державно-го і місцевих бюджетів за їх економічним змістом. Вона по-діляється на поточні видатки і капітальні видатки, а також на предметні статті, під статті та елементи витрат.
Розділ III «Фінансування бюджету» передбачає залучення коштів для фінансування видатків бюджету — внутрішнє і зовнішнє фінансування.
У розділі IV «Державний борг» наводиться структура дер-жавного внутрішнього і зовнішнього боргу. Повноваженнями щодо надання роз'яснень з питань застосуван-ня бюджетної класифікації наділені:
щодо класифікації доходів бюджету, функціональної класифікації видатків бюджету, класифікації фінансування бюджету та класифі-кації боргу — Департамент з бюджету Міністерства фінансів України;
щодо економічної класифікації видатків бюджету — Державне казначейство України.
Аналіз вітчизняної практики, розмежування доходів і видатків між різними рівнями бюджетної системи України
Будь-яка держава може виконувати притаманні їй функції ли-ше за наявності відповідних коштів. При цьому існує прямий зв'язок між обсягом функцій, які виконує держава, і обсягом коштів: розширення функцій потребує збільшення доходів, і навпаки, для того щоб істотно зменшити потребу держави в коштах, необ-хідно переглянути функції, які вона виконує.
Кошти, які централізує держава, акумулюються переважно в бюджеті. Бюджет як економічна категорія з'явився набагато піз-ніше, ніж такі поняття, як податки або доходи держави. Основ-ною причиною його появи була необхідність планування і конт-ролю за загальнодержавними доходами і видатками.
Формування
