за 2002 – 2007 роки

Графік 53

Динаміка щомісячних інших видатків місцевих бюджетів

за 2002 – 2007 роки

Таблиця 1

Доходи та видатки Державного Бюджету України за січень-грудень 2007 р.

Статті бюджету | Затверджено ВРУ на 2007р. | План з урахуванням внесених змін на 2007р. | Виконано на 01.01.2008р. | Виконання бюджету до плану з урахуванням внесених змін

Доходи | 157287,0 | 168363,8 | 165942,1 | 98,6

Податкові надходження з них: | 115357,4 | 116173,9 | 116670,8 | 100,4

Податок на прибуток підприємств | 28638,6 | 28638,6 | 33964,0 | 118,6

Податок на додану вартість | 65122,5 | 65122,5 | 59382,8 | 91,2

Акцизний збір | 10329,0 | 10329,0 | 10485,9 | 101,5

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції | 8455,5 | 9266,4 | 10037,6 | 108,3

Неподаткові надходження | 35637,9 | 44912,0 | 42114,7 | 93,8

Цільові фонди | 734,1 | 798,2 | 930,5 | 116,6

Інші фонди | 5557,7 | 6479,7 | 6226,1 | 96,1

Видатки | 174631,5 | 186176,0 | 174235,9 | 93,6

Соціальний захист та соціальне забезпечення населення | 28849,8 | 30228,9 | 29220,5 | 96,7

Освіта, охорона здоров'я фізичний та духовний розвиток | 22949,6 | 24537,1 | 24453,5 | 95,6

Паливно-енергетичний комплекс, промисловість і будівництво | 10161,4 | 10167,2 | 8264,6 | 81,3

С/г, лісове господарство та мисливство, рибне господарство | 8128,0 | 8288,9 | 7956,0 | 96,0

Транспорт, зв'язок, телекомунікації та інформатика | 6097,6 | 11943,3 | 11622,7 | 97,3

Інші видатки | 98445,1 | 101010,6 | 93718,7 | 92,8

Перспективи оптимізації об’ємних та структурних параметрів бюджетної системи України

Для підвищення якості бюджетного планування необхідно законодавчо передбачити затвердження бюджетних цілей,  параметрів і норм на декілька років, а не лише на наступний рік. Є очевидною потреба бюджетного планування на багаторічний період як необхідного інструменту системи фінансового управління, спрямованого на підвищення його прозорості, ефективності та дієвості. Стратегічне планування як елемент бюджетного управління є прогнозом доходів і видатків на наступні роки, який щорічно уточнюється, а не способом асигнування бюджетних видатків на кілька років. Наприклад пропонується розробити “бюджетну доктрину” на 25 років. Таким чином можна сконструювати механізм приведення у відповідність кожного річного бюджету з довгостроковими цілями економічного і соціального розвитку країни.

Суттєвим недоліком кожного бюджету є виділення коштів за укрупненими напрямами, а отже, без необхідної деталізації та належних обґрунтувань. Парламент не має можливості дослідити по суті доцільність призначення тих чи інших видатків; уся дискусія, як правило, спирається на загальні цифри. Отже, актуальною є потреба забезпечити високий рівень деталізації та скрупульозність обґрунтувань виділення бюджетних коштів.

Системний аналіз урядового законопроекту змін до Державного бюджету-2008 дозволить сформувати позицію щодо основних його параметрів, а саме соціального, інноваційно-інвестиційного, регіонального та державного боргу.

Соціальна складова залишається одним із пріоритетів. Протягом певного часу ведеться досить системна робота, яка передбачає в питаннях соціальної політики держави і поточні заходи, і питання стратегічного спрямування. Серед них – підвищення прожиткового мінімуму, проведення пенсійної реформи, реформи оплати праці і, звичайно ж, упорядкування пільг. У проекті змін до Бюджету-2008 на видатки в соціальній сфері загалом передбачено виділити третину всіх надходжень до Державного бюджету.

Тому законопроектом передбачається істотно збільшити витрати на оплату праці, перевести з 1 вересня 2008 року на єдину тарифну сітку всіх бюджетників – працівників освіти, науки, культури та охорони здоров’я, що підвищить відповідно рівень їх зарплат, перерахувати всі соціальні виплати з Державного бюджету відповідно до коефіцієнту інфляції.

Зміни стосуються і збільшення розміру прожиткового мінімуму, від якого залежить розмір пенсій та державної соціальної допомоги.

Основне завдання для України протягом 2008–2015 років полягає у спрямуванні зусиль на викорінення найбільш гострих проблем бідності, підвищення рівня доходів громадян, запобігання поширенню хронічної та успадкованої бідності, зниження економічної нерівності.

Після соціальної сфери наступним важливим напрямом бюджетного процесу в урядовому законопроекті запропонованих змін до бюджету-2008 є фінансове посилення інноваційного розвитку економіки. У ньому пропонується стратегія формування інноваційно-інвестиційної моделі розвитку національної економіки. Слід також зазначити, що вперше в бюджеті передбачена субвенція на соціально-економічний розвиток 475 міст регіонального значення та селищ міського типу районних центрів у сумі 1 млрд. грн.

Внесена також пропозиція про 100-відсоткове спрямування транспортного збору з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів до місцевих бюджетів з метою наповнення джерел розвитку автомобільних доріг, що належать до комунальної власності.

Крім того, реальною базою збільшення бюджетних надходжень може стати запровадження податку на майно (нерухомість) та реформування податку на землю, закріплення за органами місцевого самоврядування адміністрування більшої частини загальнодержавних податків, сплата податків за місцем фактичної роботи і стимулювання до збору місцевих податків, створення інвестиційних механізмів соціально-економічного розвитку територій.

Продовження роботи з проведення структурних реформ у ключових сферах, істотне вдосконалення та наближення до європейських стандартів ринкових інститутів, функціонування нової системи податкових взаємовідносин бізнесу і влади забезпечать підвищення ефективності внутрішніх факторів економічного зростання, що сприятиме поліпшенню умов для розвитку промислового і сільськогосподарського виробництва, будівельної та транспортної сфери, створенню високооплачуваних робочих місць та підвищенню доходів населення. У результаті цього реальний ВВП на середньострокову перспективу збільшуватиметься щороку на 6,5 відсотка в середньому.

Пріоритетними завданнями фінансування дефіциту державного бюджету за рахунок боргових джерел на 2010–2012 роки, виконання яких забезпечить дотримання макроекономічної стабільності, визначено:

посилення координації здійснення державних запозичень з бюджетною та грошово-кредитною політикою, зокрема в частині розвитку ринку облігацій внутрішньої державної позики та сприяння здешевленню вартості залучених ресурсів;

утримання