Реферат
Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків. Підходи до вибори стратегії захисту від валютних ризиків
Місце валютних ризиків в системі комерційних ризиків.
Валютні ризики є частиною комерційних ризиків, під які підпадають всі учасники міжнародних економічних відносин. Валютні ризики це небезпека валютних втрат у результаті зміни курсу валюти ціни (позики) стосовно валюти платежу в період між підписанням контракту чи кредитної угоди і здійсненням платежу. В основі валютного ризику лежить зміна реальної вартості грошового зобов'язання в зазначений період. Під валютні ризики можуть підпадати обидві сторони-учасники угоди.
Приклад 9.2.1. 10 лютого 2002 року експортер з Німеччини уклав контракт на суму 10 мільйонів доларів з імпортером зі США з відстрочкою платежу на 1 місяць. Валюта ціни в контракті — долар США, валюта платежу — німецька марка. На час укладання контракту курс долара стосовно марки складав 1USD=1.5346DM.
На 10 березня, коли повинен був здійснюватися платіж, курс долара склав 1USD=1.3966DM. У такий спосіб за період між укладанням контракту і платежем по ньому валюта ціни — долар — знецінилася на 8.99%. Втрати експортера склали ті ж 8.99°/о, а імпортер навпаки виграв, тому що заплатив не 15346000 марок, а тільки 13966000 марок.
У приведеному прикладі стороною, що програла, є експортер, але у випадку протилежної динаміки валютного курсу, тобто якби курс долара на 10 березня перевищив значення 1.5346DM, збитки поніс би імпортер товару.
Сутність підходів до вибору стратегії захисту від валютних ризиків.
У зв'язку з тим, що курси абсолютно усіх валют, у тому числі і резервної валюти — долара США, піддані періодичним коливанням унаслідок різних об'єктивних і суб'єктивних причин, практика міжнародних економічних відносин виробила підходи до вибору стратегії захисту від валютних ризиків. Сутність цих підходів полягає в тому, що:
* приймаються рішення про необхідність спеціальних заходів для страхування валютних ризиків;
* виділяється частина зовнішньоторговельного, контракту чи кредитної угоди — відкрита валютна позиція, яка буде страхуватись;
* вибирається конкретний спосіб і метод страхування ризику.
У міжнародній практиці застосовуються три основних способи страхування ризиків:
* односторонні дії одного з партнерів;
* операції страхових компаній, банківські та урядові гарантії;
* взаємна домовленість учасників угоди, д
На вибір конкретного методу страхування ризику впливають такі фактори, як:
особливості економічних і політичних відносин зі строною - контрагентом угоди;
конкурентоздатність товару;
платоспроможність контрагента угоди;
діючі валютні і кредитно-фінансові обмеження в даній країні;
термін покриття ризику;
наявність додаткових умов реалізації угоди;
перспективи зміни валютного курсу чи процентних ставок на ринку.
Світова практика страхування валютних і кредитних ризиків відображає зміни, які відбулися у світовій економіці і валютній системі в цілому. Найбільш простим і найпершим методом страхування валютних ризиків були захисні застереження.
Захисні застереження. Золоті і валютні захисні застереження застосовувалися після другої світової війни.
Золоте застереження засноване на фіксації золотого вмісту валюти платежу на дату укладання контракту і перерахуванні суми платежу пропорційно зміні золотого вмісту на дату виконання контракту. Розрізнялися пряма і непряма золоті застереження.
При прямому застереженні сума зобов'язання прирівнювалась у ваговій кількості золота; при непрямому —- сума зобов'язання, виражена у валюті, перераховувалася пропорційно зміні золотого вмісту цієї валюти (звичайно — долара). Використання цього застереження ґрунтувалося на тому, що в умовах післявоєнної Брентонвудської валютної системи існували офіційні золоті паритети — співвідношення валют по їх золотому вмісту, що з 1934 по 1976 рік установлювалися на базі офіційної ціни золота, вираженої в доларах. Однак через періодичні коливаннях ринкової ціни золотаj часті девальвації провідних світових валют, золоте застереження поступово втратило свої захисні властивості і перестало застосовуватися зовсім з часу прийняття Ямайської валютної системи, що скасувала золоті паритети й офіційну ціну золота.
Валютні застереження. Валютне застереження — умова в міжнародному контракті, що обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу валюти застереження з метою страхування валютного чи кредитного ризику експортера чи кредитора. Найбільш розповсюджена форма валютного застереження — неспівпадання валюти ціни і валюти платежу. При цьому експортер чи кредитор зацікавлений у тому, щоб в якості валюти ціни вибиралася найбільш стійка валюта, чи валюта підвищення курсу якої прогнозується, тому що при здійсненні платежу підрахунок суми платежу здійснюється пропорційно курсу валюти ціни.Л У розглянутому прикладі 9.2.1 експортер з Німеччини, що вибрав валютою ціни долар, неправильно спрогнозував кон'юнктуру світового ринку і поніс збитки внаслідок падіння курсу долара в момент здійснення платежу за контрактом. Звідси випливає, що в умовах нестабільності плаваючих валютних курсів, цей метод страхування валютних ризиків є неефективним.
Аналогічний висновок можна поширити і на іншу форму валютного застереження — коли валюта ціни і валюта платежу збігаються, а сума платежу ставиться в залежність від більш стабільної валюти застереження ( дуже активно використовується зараз в Україні).
Для зниження ризику падіння курсу валюти ціни на прак- -тиці одержали поширення багатовалютні застереження.
Багатовалютні застереження. Багатовалютні застереження — умова в міжнародному контракті, що обумовлює перегляд суми платежу пропорційно зміні курсу кошика валют, що заздалегідь обираються за згодою сторін. Багатовалютні застереження мають переваги перед одновалютними:
по-перше, валютний кошик, як метод виміру середньозваженого курсу валют, знижує ризик різкої зміни суми платежу;
по-друге, вона найбільшою мірою відповідає інтересам контрагентів угоди з погляду валютного ризику, тому що включає валюти різної стабільності.
Разом з тим до недоліків багатовалютного