Інформаційне забезпечення системи автоматизованого обліку, контролю і аудиту поділяєтьмя на :

1.-позамашинне інформаційне забезпечення, до якого входить:

а) система класифікації і кодування;

б) система нормативно-довідкової інформацї;

в) оперативна документація;

г) нормативно-методичні і конструкторські матеріали по інформаційному забезпеченню.

2.- внутімашинне інформаційне забезпечення, яке включає в себе:

а) інформаційна база:

-вихідна інформація;

-вхідна інформація;

-проміжна інформація;

б) комплекс програмних засобів організації і представлення даних.

Ергономічне забезпечення.

Ергономічне забезпечення являє собою сукупність методів, методик, інструкцій, стандартів, нормативів і довідкових документів за допомогою яких вирішуються проблеми різних аспектів: психологічних, фізіологічних, технічних та ін.

При використанні АРМ бухгалтера слід врахувати:

-інформація на екрані відеотерміналу має бути у зручному для сприйняття вигляді;

-діалог з системою будують так, щоб для відповіді користувача треба було натискувати менше клавіш;

-повідомлення системи повинні супроводжуватись короткими звуковими сигналами, а особливо важливі- довгими.

Важливою ергономічною вимогою , виконання якої забезпечує високий рівень обліку, контролю та аналізу є оптимізазія параметрів середовища. Основними такими параметрами є рівень освітлення приміщення, інтелектуальне і зорове навантаження, естетичний рівень світлокольорової композиції в робочій зоні, рівень дисципліни праці та ін.

Важливими факторами умов праці є температура і вологість повітря. Температуру в приміщення при розумовій праці слід підтримувати 18-20*С.

В умовах масового використання ПЕОМ питання ергономічного забезпечення набувають великого значення, оскільки від розв’язання їх значною мірою залежать не тільки продуктивність праці, якість обліку, контролю і аналізу, а й здоров’я облікових працівників.

Технічне забезпечення.

Технічне забезпечення- це комплекс технічних засобів і методів, що забезпечують функціонування ЕОМ.

Технічною основою організації обліку, контролю і аналізу є наступні технічні засоби:

-ПК різних класів;

-принтер;

-лазерний принтер;

-аппаратура мережі;

-реєстратори виробництва;

-тощо.

Організаціі обліку, контролю і аналізу складається з двох етапів:

Технологія обліку, контролю, аудиту та аналізу.

Організацію облікового процесу в умовах функціонування АРМ бухгалтера облікового процесу необхідно розглядати через призму здійснення облікових функцій. До його функцій відноситься формування інформації для подальшого використання, координація, тобто формується технологічні ланцюжкиабо набір відповідних технологічних операцій із зазначенням послідовності їх виконання. При цьому слід врахувати, що необхідно забезпечити одержання інформації, яка дає змогу здійснювати контроль в управлінні процесом, а також технологічний ланцюжок має бути лінійним , тобто слід уникати повторного надходження інформації на одне АРМ.

Організація технології контрольного процесу- це створення організаційних передумов для оптимізації виконання контрольних процедур. Для цього застосовують різні прийоми, які на кожному етапі контрольного процесу становлять цілий комплекс.

Загальні питання організації контрольного процесу та руху носіїв контрольної інформації такі самі як і для облікового процесу.

Організація контролю не має жорсткої регламентації системою нормативних актів, як це має місце при організації бухгалтерського обліку. Технологія контрольного процесу регламентується проектом організації.

Для розв’язання завдань контролю організовують АРМ контролера або ці завдання виконують функціональні АРМ бухгалтера. В умовах автоматизації бухгалтерського обліку ЕОМ формує , а також контролює інформацію згідно з розробленими програмами, які охоплюють усі регламентні та запитні задачі.

В умовах використання АРМ контролера змінюється технологічний процес контролю. Для одержання контрольної інформації використовують узагальнену модель баз даних, що передбачає:

-створення загальної бази оперативної і нормативно-довідкової інформації;

-загальнометодичні питання обліку та контролю;

-прийняття рішень з організації обліку та контролю на конкретних підприємствах;

-прийняття рішень з організації обліку та контролю вцілому по підприємству.

Метою аналізу є одержання узагальнюючих висновків, які можуть бути використані для прийняття управлінського рішення у господарській діяльності. Для цього формують аналітичні показники та складають аналітичні таблиці- вхідна, розрахункова і вихідна аналітична інформація.

Організація аналізу господарської діяльності не має жорсткої регламентації системою нормативних актів, упорядкованість досягається створенням внутрішнього документа- проекту організації. Для того, щоб забезпечити організованість на належному рівні, слід врахувати його багатогранність, потребу постійного пошуку резервів виробництва на всіх ділянках господарювання. Склад проекту потребує деталізації аналітичного процесу.

В умовах ринкової економіки значення обліку на підприємстві важко переоцінити. Тут важливе значення має оперативне збирання і обробка показників, простота і доступність цих показників всім користувачам в часовому та пооб’єктивному аспектах.

В умовах, коли ПЕОМ використовується на АРМ і таким чином забезпечується у ритмі виробництва збирання і обробка всієї первинної інформації в місцях її виникненн, а потім передача її по каналах зв’язку усім користувачам різних рівнів.

Посадові права, обов’язки і міра відповідальності працівників апарату управління тієї чи іншої структури розробляються для нових умов функціонування, а тому вони будуть основою при формуванні регламентуючої інформації. При їхь складанні слід врахувати те, що всі процеси по збиранню і обробці, зберіганню та виданню користувачам інформації, а також деякі логічні операції будуть виконуватись у системному порядку і автоматизовано.

Організація автоматизованої системи збирання і обробки економічної інформації сприяє побудові раціональної структури апарату управління підприємством і більш корисному використанню для виробничих цілей. Функціонування зазначеної системи створює умови для підвищення культури управління , а також звільняє керівників і фахівців різних рівнів від ручної праці по збиранню і обробці інформації, скорочує строки вироблювання і прийняття управлінських рішень, поліпшує їх якість.

Внутрішній контроль за діяльністю підприємства проводиться внутрішнім аудитором, а при його відсутності робітниками бухгалтерії. При контролі фінансової звітності перевіряються всі звітні форми за статтями, що їх утворюють.

Особливісті внутрішнього аудиту проявляються при перевірці фінансової звітності і бухгалтерського обліку. Для підтвердження звітності перш за все необхідноуточнити реальність балансу і правильність оцінки всіх його статей.

При перевірці реальності балансу необхідно виходити зтого, що всі статті балансу повинні підтверджуватись записами в регістрах синтетичного і аналітичного обліку і бути проінвентаризованими в період підготовчої роботи по складанню річної звітності.

Осмислюючи матеріали інвентаризацій, уточнюючи правильність їх виведення в бухгалтерському обліку,