Форми, які може приймати державний кредит:

виникає у випадку передачі кредитних ресурсі центрального банку на покриття видатків уряду без оформлення відповідних державних боргових зобов'язань (в Україні за цим каналом було профінансова-но 96,7% державного боргу, що стало головним чинником інфляції 1992 - 1994 рр.). З метою стабілізації економіки така форма держав-ного кредиту є недопустимою;

¦ переведення частки вкладів населення у державні позичання -

відбувається, коли банківські установи скуповують цінні папери держави (казначейські ощадні сертифікати, облігаційні займи, казначейські зобов'язання). При цьому використовуються не "* власні активи банків, а позичені кошти вкладників (повідомлення ' власників рахунків при цьому не є обов'язковим). Переведення частини внесків населення в державні позики відповідно до потреб держави здійснюється шляхом придбання кредитними установами особливих цінних паперів (казначейських ощадних сертифікатів), ринкових цінних паперів (облігацій, казначейських зобов'язань) або оформленням безоблігаційних позик;

¦ казначейські позички (держава у ролі кредитора) - оформляються
у вигляді казначейських зобов'язань, які емітуються державою в
особі її уповноважених органів, розміщуються виключно на добро-
вільних засадах серед населення та юридичних осіб і засвідчують
внесення їх власниками грошових коштів до бюджету, дають право
на отримання фінансового доходу або інші майнові права, відповід-
но до умов їх випуску.

¦ гарантовані займи (держава у ролі гаранта) - міжнародні кре-дитні установи, які мають змогу забезпечити економіку України значними кредитними ресурсами, вимагають обов'язкового забез-печення наданих ресурсів державними гарантіями. Порядок на-дання державних гарантій визначається Декретом Кабміну України «Про надання державних гарантій щодо іноземних кредитів, які надаються Україні відповідно до міжнародних договорів» № 25-93 від 17.03.1993 р., постановами КМУ. Гарантії надаються для забез-печення іноземних кредитів, що залучаються у формах:

а) кредитних ліній (кредитів), наданих відповідно до між-
народних договорів іноземними державами та фінансовими
організаціями;

б) міжбанківських кредитних ліній, оформлених банками за рі-
шенням Кабміну;

в) валютних кредитів, які надаються резидентам (юридичним
особам) фінансовими та кредитними установами, фірмами,
організаціями відповідно до міжнародних договорів.

Специфіка категорії державного кредиту визначає особливості упрам-ління ним. Управління покладене на НБУ та Міністерство фінансів.

Право на здійснення державних внутрішніх та зовнішніх позик нал«« жить державі в особі міністра фінансів за дорученням Кабінету Міністрів України. Виключно Верховна Рада, Рада АРК та міські ради мають право здійснювати внутрішні позики. Зовнішні позики можуть здійснювати лиши Верховна Рада та міські ради міст з чисельністю населення понад 800 тіичч мешканців за офіційними даними державної статистики на час ухваленим рішення про здійснення позик.

Гарантії щодо виконання боргових зобов'язань надаються лише на \ вах платності, строковості, майнового забезпечення та зустрічних гарсіп отриманих від інших суб'єктів. Платежі, пов'язані з виконанням гараи ' них зобов'язань, належать до платежів з боргу

Державний борг - загальна сума заборгованості держави (місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених борго-вих зобов'язань держави (місцевого самоврядування), включаючи боргові зобов'язання держави (міських рад), що вступають в дію в результаті ви-даних гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Залежно від терміну погашення державний борг може бути:

Державний борг складається з державного внутрішнього боргу та дер-жавного зовнішнього боргу і не включає борг місцевих органів влади та державних підприємств. Розмір державного боргу розраховується у грошо вій формі як непогашена основна сума прямих боргових зобов'язань держа ви. Стан державного боргу визначається на останній день звітного періоду та включає операції за цей день.

Залежно від кредитора державний борг може бути:

а) розміщення боргових цінних паперів на міжнародних фін.їм
сових ринках;

б) одержання позик у інших держав через кредитні лінії під
гарантії уряду;

в) одержання позик у міжнародних фінансово-кредитних усті
новах (МВФ, ЄБРР, Світовий банк тощо).

Управління державним боргом та боргова безпека України.

Основні цілі управління боргом за будь-яких умов: