Міністрів України. Україна гарантує своїм громадянам реалізацію екологічних прав, наданих їм законодавством.
У межах своїх повноважень місцеві ради та спеціально уповноважені державні органи управління у галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів зобов'язані подавати всебічну допомогу громадянам у здійсненні природоохоронної діяльності. Порушені права громадян у галузі охорони навколишнього природного середовища мають бути поновлені, а їх захист здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства України.
У межах повноважень місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території, у тому числі здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; припиняють господарську діяльність підприємств, установ та організацій місцевого підпорядкування, а також обмежують чи зупиняють (тимчасово) діяльність не підпорядкованих раді підприємств, установ та організацій у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації, що забруднюють навколишнє природне середовище, підлягають державному обліку та зобов'язані безоплатно надавати інформацію органам, що здійснюють охорону навколишнього природного середовища, про обсяги викидів, скидів забруднюючих речовин, використання природних ресурсів, виконання завдань з охорони навколишнього природного середовища та іншу інформацію. Ведення екологічних паспортів здійснюється за єдиною для республіки системою, у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Збір стягується з підприємств незалежно від форм власності за:
- викиди стаціонарними джерелами забруднення (обчислюється платником самостійно на підставі затверджених лімітів, які встановлюються терміном на п'ять років) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів та коригуючих коефіцієнтів;
- викиди пересувними джерелами забруднення (обчислюється платниками самостійно на підставі затверджених нормативів збору та кількості фактично використаного палива конкретного виду);
- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти. Сплата збору здійснюється щоквартально до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом. Кінцевий розрахунок збору платники подають до державної податкової інспекції в десятиденний термін після надання річної звітності про кількість викидів, скидів, розміщення відходів використаного палива. Кінцевий розрахунок збору за підсумками звітного року та сплату збору платники здійснюють до 15 січня.
Література.
1.Закон України « Про державну податкову службу в Україні» Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 7 липня 1992 року N 2555-XII, від 24 грудня 1993 року N 3813-XII (Законом України від 24 грудня 1993 року N 3813-XII цей Закон викладено в новій редакції), від 14 грудня 1994 року N 287/94-ВР, від 11 липня 1995 року N 297/95-ВР, від 16 травня 1996 року N 203/96-ВР, від 16 грудня 1997 року N 725/97-ВР, від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР, від 5 лютого 1998 року N 83/98-ВР, від 30 червня 1999 року N 783-XIV, від 30 червня 1999 року N 784-XIV, від 20 квітня 2000 року N 1685-III, від 21 вересня 2000 року N 1987-III, від 21 грудня 2000 року N 2181-III, від 10 січня 2002 року N 2921-III, від 10 січня 2002 року N 2922-III, від 20 лютого 2003 року N 551-IV, від 15 травня 2003 року N 762-IV, від 22 травня 2003 року N 849-IV, від 5 червня 2003 року N 906-IV
Закон України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251
Закон України від 22.05.1997 № 283
Закон України від 13.12.2001 № 2881
Наказ ДПА України від 01.04.2002 № 142
Наказ Держкомлісгоспу, Мінфін, Мінекономіки, Мінекобезпеки, ДПА України від 23.01.2002 № 11/27/48/21/38
Наказ ДПА України, Мінекобезпеки від 19.07.1999 № 162/379
Наказ ДПА України, Держкомітету України з питань геології та використання надр від 23.06.1999 № 105
Наказ ДПА України, Мінекобезпеки, Мінпраці, Держкомгеології від 30.12.1997 № 207/472/51/157
Наказ ДПА України, Мінекоресурсів, Мінфін, Мінпраці від 08.02.2001 № 37/45/73/44
Наказ Держкомлісгоспу, Мінфін, Мінекономіки, Мінекобезпеки, ДПА України від 15.10.1999 № 91/241/129/236/565
Білоус В. Т. Координація боротьби з економічною злочинністю. Ірпінь: Академія ДПС України, 2002.
Вишневський В. Ухилення від сплати податків: моделювання вибору та дій економічного суб'єкта // Фінанси України. 2002. № 1.
Евстигнеев Е.Н. Основы налогообложения и налогового права: Учеб. пособие. - М.: ИНФА-М, 2000.
В. Вишневский, А. Веткин. Уклонение от уплаты налогов и рациональный выбор налогоплательщика // Вопросы экономики. - 2004. - № 2
Аудит: учеб. для вузов / В.И. Подольский, Г.Б. Поляк, и др. —2-е изд., перер. и доп .— М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2002.
Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учеб. пособ.— Мн.: Мисанта, 2002.
Усач Б.Ф. Аудит: Навч. посіб.— К.: Знання-Прес, 2002.
Кулаковсько Л.П., Піча Ю.В. Основи аудиту: навч. посіб. для студ.— Львів: Піча Ю.В; К.: ”Каравелла”, Львів: ”Новий-Світ-2000”, 2002.