В процесі аналізу перевіряють також якість одержаних матеріалів від постачальників, тобто перевіряють відповідність їх стандартам, технічним нормам і умовам договору поставки.

До останнього часу особлива увага, на підприємстві, приділялася перевірці виконання поставок матеріалів, виділених підприємству за держзамовленнями та кооперативними поставками. На сьогоднішній день підприємство працює без державних замовлень.

У разі поставок низькоякісних матеріалів утворюються незаплановані відходи. За рахунок поставки низькоякісної сировини (матеріалу) підприємство зазнає значних збитків.

Необхідність систематичного виявлення і мобілізації резервів зниження витрат матеріалів на одиницю продукції та зменшення відходів при виготовленні продукції передбачає використання в аналізі системи показників, які всебічно характеризують ефективність використання матеріалів. Вони дозволяють планувати, розраховувати, аналізувати результати роботи підприємств, об’єднань та галузей промисловості в області зниження матеріаломісткості продукції. Це визначення, в загальному вигляді, характерне для будь-якого рівня управління.

Оцінка ефективності використання матеріалів на практиці аналітичної роботи і в економічній літературі здійснюється за допомогою різних показників та їх систем.

Найбільшого розповсюдження набули показники, в розрахунку яких використовується сума матеріальних витрат, а не матеріальних ресурсів. Це зумовлене тим, що, у широкому розумінні вартість використаних, витрачених матеріалів виражається витратами матеріалів, а рівень їх витрачання у виробництві – показниками, обчисленими виходячи із суми витрат матеріалів.

Для характеристики ефективності руху матеріалів, тобто, надходження та витрачання економічний аналіз передбачає ряд показників.

Застосування узагальнюючих показників в аналізі дозволяє отримати лише загальне уявлення про рівень ефективності використання матеріалів і резерви підвищення цього рівня. Більш конкретну інформацію забезпечує аналіз часткових показників. Вони застосовуються для характеристики ефективності використання окремих видів матеріалів (металомісткість, паливомісткість, енергомісткість та інше), а також для характеристики рівня матеріаломісткості окремих виробів (відношення вартості всіх застосованих матеріалів на одиниці продукції до її оптової ціни).

На базовому підприємстві застосовуються також показники параметральної, конструктивної, технологічної, відносної питомої матеріаломісткості, коефіцієнт використання окремих видів матеріалів.

Коефіцієнт використання матеріалів доцільно визначати не лише по всьому випуску продукції, але і за окремими виробами. В цьому випадку він являє собою відношення корисного витрачання чистої ваги виробу в натуральному вираженні до норми чи фактичного витрачання матеріалів, використаних на їх виготовлення.

Також при здійсненні аналізу руху матеріалів необхідно проаналізувати витрачання матеріалів на одиницю продукції (табл.4.1).

Таблиця 4.1

Аналіз витрачання матеріалів на одиницю продукції

ВАТ “ВКП БЗС” за 9 місяців1999 року

Матеріали | Норма витрат на одиницю виробів | Відхилення від прогнозу

(+,-) | Витрати на весь випуск | Відхилення від прогнозу (+,-)

прогноз | факт | прогноз | фактично

Пісок кварцовий, кг | 0,23 | 0,23 | - | 28000,75 | 31000,25 | +2000,50

Доломіт, кг | 0,19 | 0,18 | -0,01 | 23000,75 | 22000,50 | -1000,25

Сода кальцинована, кг | 0,90 | 0,80 | -0,1 | 11200,50 | 10000 | -1200,50

Сульфат натрію, кг | 0,10 | 0,08 | -0,2 | 12000,50 | 10000 | -2000,50

Селітра, кг | 91,85 | 89,99 | +1,86 | 11485,11 | 11248,45 | -13,75

З таблиці видно, що підприємство виготовляє продукцію з економією сировини в середньому на 7,5%. За рахунок економії сировини зменшуються витрати на сировину, але значною мірою ця економія впливає на якість виготовляємої продукції.

Якби мали місце перевитрати сировини і матеріалів це свідчило б про нераціональне їх витрачання і потребувало з’ясування конкретних причин і винних осіб. Економії ж можна досягти у результаті використання більш дешевих матеріалів, заміни одних матеріалів іншими більш економними, впровадження нової техніки і передової технології і т. ін.

При дотриманні планових норм витрат матеріалів на один виріб можна розрахувати і можливий резерв збільшення випуску продукції. Який розраховується за формулою (4.2)[31, С.121]:

, (4.2)

де: Вод. – відхилення по витраті матеріалу на одиницю продукції;

Фвип. – фактичний випуск виробів тис. шт;

ПВод. – планова витрата матеріалу на один виріб.

При завершенні аналізу матеріалів необхідно узагальнити всі виявлені резерви збільшення виробництва продукції за всіма основними факторами виробництва і виявити реальну його величину, збалансовану по всім ресурсам.

Зазначивши всі показники, можна сказати, що базове підприємство, має певні труднощі щодо планування і використання матеріалів. Проаналізувавши показники матеріаломісткості, планових витрат та інші, складається враження, що на підприємстві не створюється ніяких умов щодо подальшого розширення виробництва, модернізації виробничих технологій, завдяки яким скоротились би витрати сировини і матеріалів.

5. Аналіз ефективності використання матеріалів

Головною умовою ефективної роботи підприємства є раціональне використання матеріальних ресурсів. Тому застосовують методи систематичного контролю та виявлення резервів зниження матеріальних витрат, як на весь випуск продукції так і на окремі її види.

На базовому підприємстві аналітичний відділ для визначення рівня ефективності використання матеріальних ресурсів використовують ряд показників, які в свою чергу поділяються на узагальнюючи і часткові.

До узагальнюючих можна віднести - матеріаломісткість продукції, матеріаловіддачу, питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріальних витрат.

Розрахунок матеріаловіддачі здійснюється на основі даних про вартість матеріальних ресурсів і вартості товарної продукції (формула 5.1) [26, С. 248].

, (5.1)

де: Mv – матеріаловіддача;

Vtp – вартість товарної продукції;

Vmv –розмір матеріальних затрат.

На базовому підприємстві у 1999 році цей показник склав 1,64, а в 2000 році – 1,83, що показує підвищення ефективності використання матеріалів і збільшення випуску продукції з кожної гривні матеріальних ресурсів.

Крім матеріаловіддачі узагальнюючим показником використання матеріальних ресурсів виступає матеріаломісткість (формула 5.2)

На ВАТ «ВКП Бучанський завод скловиробів»