Дипломна робота
на тему:
“Автоматизація відомості 3.2 аналітичного обліку розрахунків з підзвітними особами”.
ЗМІСТ:
Вступ………………………………………………………… 4
I. Теоретична частина
Документооформлення……………………………………. 8
Відшкодування витрат по відрядженню…………………. 13
Електронні таблиці Excel. Введення формул та функцій. 18
Практична частина
Постановка задачі та автоматизація…............................. 25
Роздрук вихідних даних………………………................. 28
Висновок……………………………………………………………….. 29
Список використаної літератури……………………………………... 30
Д. Р. – 313
Зм. | Арк. | № документа | Підпис | Дата
Розроб. | Літера | Аркуш | Аркушів
Перевірив
ВСТУП.
Бухгалтерський облік — система суцільного, неперервного спос-тереження й контролю за господарськими процесами підприємс-тва, що передбачає виявлення, вимірювання, реєстрацію, нако-пичення, узагальнення, зберігання та передачу інформації про ді-яльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.
Бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який веде підприємство. Фінансова, податкова, статис-тична та інші види звітності, що використовують гро-шовий вимірник, базуються на даних бухгалтерського обліку.
Мета ведення бухгалтерського обліку і складання фі-нансової звітності — надання користувачам для прийнят-тя рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошо-вих коштів підприємства.
Правові основи регулювання, організації та ведення бухгалтерського обліку й складання бухгалтерської звіт-ності на підприємствах визначені в Законі України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» від 16. 07. 1999 p. № 996-XIV. Порядок організації та веден-ня обліку регламентується Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (П(С)БО), Планом рахунків бух-галтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і гос-подарських операцій підприємств та Інструкцією про зас-тосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженими наказом Мініс-терства фінансів України від ЗО. 11. 1999 р. № 291 на виконання Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”.
Для бухгалтерського обліку характерними є:
- реєстрація усіх без винятку господарських операцій;
- документування;
- наявність спеціальних прийомів і способів обробки отриманих даних.
Д. Р. – 313 | Арк
Зм. | Арк. | № документа | Підпис | Дата
Отже, бухгалтерський облік є суцільним і докумен-тальним.
Перед бухгалтерським обліком стоять такі завдання:
неперервне, суцільне, взаємопов’язане та документальне відображення економічних процесів і явищ в усіх галузях економіки;
забезпечення керівництва достовірною своєчасною ін-формацією про економічні явища та процеси, про стан засо-бів господарювання для прийняття управлінських рішень;
створення необхідної інформаційної бази для пла-нування, стимулювання, організації, регулювання, ана-лізу та контролю;
забезпечення контролю за законністю та доцільніс-тю здійснення операцій;
забезпечення контролю за наявністю та рухом май-на, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
сприяння зміцненню законності у виробничій, фі-нансово-господарській діяльності підприємства.
Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться від дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Згідно із статтею 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» він базується на таких принципах:
Обачності — в бухгалтерському обліку підприємс-тва застосовують методи оцінки, які мають запобігати за-ниженню оцінки зобов’язань і завищенню оцінки активів і доходів.
Повного висвітлення — в обліку має міститися вся
інформація, що відображає фактичні й потенційні нас-лідки господарських операцій і подій, які впливають на прийняття рішень.
Автономності — кожне підприємство розглядаєть-ся як юридична особа, відокремлена від його власників. Особисте майно та зобов’язання власників підприємства у фінансовій звітності не відображають.
4.Послідовності — постійне (з року в рік) застосуван-ня підприємством обраної облікової політики (сукупності принципів, методів і процедур складання та подання фі-нансової звітності).
Д. Р. – 313 | Арк
Зм. | Арк. | № документа | Підпис | Дата
Зміна облікової політики можлива ли-ше у випадках, передбачених П(С)БО. Вона має бути об-ґрунтована й розкрита у фінансовій звітності підприємства,
5.Неперервності — оцінка активів і зобов’язань здійснюється, виходячи з припущення, що діяльність підприємства триватиме.
Нарахування та відповідності доходів і витрат — доходи і витрати в бухгалтерському обліку відображають в момент виникнення, незалежно від дати надходження грошових коштів. Для визначення фінансового результа-ту звітного періоду доходи звітного періоду порівнюють з витратами, здійсненими для одержання цих доходів.
Превалювання (переважання) суті над формою — операції обліковуються за суттю, а не лише виходячи з їхньої юридичної форми.
Історичної (фактичної) собівартості — оцінка ак-тивів здійснюється, виходячи з витрат на їх придбання або вироблення.
Єдиного грошового вимірника — всі господарські операції вимірюються і відображаються у фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
10. Періодичності — діяльність підприємства поділя-ють на окремі періоди для складання фінансової звітності.
Бухгалтерський облік складається з управлінського (внутрігосподарського) і фінансового обліку.
Д. Р. – 313 | Арк
Зм. | Арк. | № документа | Підпис | Дата
ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА
Д. Р. – 313 | Арк
Зм. | Арк. | № документа | Підпис | Дата
1. ДОКУМЕНТООФОРМЛЕННЯ.
За неможливості оплатити витрати через банк або ка-су здійснюють видачу підзвітних сум. Готівку видають працівникам підприємства на господарські потреби й витрати у відрядженні. Підзвітні суми видають на пев-ний строк і з певною метою.
Службове відрядження — поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншої місцевості для ви-конання службового доручення не за місцем основної роботи.
Відрядженому працівнику відповідальна особа виписує посвідчення про відрядження за формою, затвердженою нака-зом ДПА України від 28.07.97 р. № 260. Підставою для видачі посвідчення про відрядження є наказ (розпорядження) про направлення у відрядження.(див. форму 1)
Порядок і умови відрядження працівників визначаються Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженою наказом Міністерс-тва фінансів України від 13. 03. 1998 р. № 59, однак її положення дійсні в частині, що не суперечить пп. 5.4.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підпри-ємств» від 22. 05. 1997 р.
Витрати