ВСТУП

Актуальність теми, полягає в тому, що більшість українських підприємств потребує реорганізації. Обладнання на багатьох підприємствах досить застаріле, тому необхідно закуповувати його закордоном. Внаслідок цього поліпшеться якість продукції і вона користуватиметьсяшироким попитом. Зовнішня торгівля є одним із головних стабілізуючих факторів кожного підприємства.Важливу роль відіграє роль виважена політика митно-тарифного регулювання.

Ця політика, захищая національний ринок від конкурентів, тобто сприяє його розвитку та збуту продукції національного виробництва за кордон. Митний-тариф є історично перишим інструментом регулювання зовнішньої торгівлі.

В Україні проблема імпорту займає не останнє місце. Це пов'язано із вступом України до СОТ. За правилами цієї організації необхідним є істотне зниження митних бар’єрів, усунення інших перешкод на шляху транскордонного товарообміну. Отож можна передбачити, що вступ до СОТ супроводжуватиметься зростанням імпортних потоків в Україну. З огляду на це постає завдання щодо ефективнішого використання імпорту, вдоскона-лення його адміністрування як на державному рівні, так і на рівні підприємства.

Імпортні операції, як складові частини зовнішньої торгівлі мають істотний вплив на формування економічних показників підприємства і тим самим заслуговують більш детального вивчення.

Здебільшого імпорт викликає негативні асоціації: скорочення робочих місць, розрахунки з імпортерами (і як слідство – вплив на платіжний баланс), конкуренція на вітчизняному ринку (іноді недобросовісна). Але має місце так званий виправданий імпорт — товари, які не можна отримати на власній території і без яких економіка країни нормально функціонувати не може. Стосовно нашої країни — це дефіцитні енергоносії (нафта, газ, ядерні твели), окремі види сировини, високотехнічне устаткування, новітні технології тощо.

Крім того, імпорт є самостійним джерелом фінансових надходжень на підприємство, низки інших макроекономічних ефектів. Основними позитивами імпорту є: поповнення дохідної частини державного бюджету країни, можливість отримання відсутніх у країні ресурсів та продуктів, завезення товарів дешевших за ті, що можуть вироблятися вітчизняними виробниками, стимулювання експорту, посилення конкуренції на вітчизняних ринках.

Метою бакалаврської роботи є ознайомлення з теоретичними аспектами регулювання імпортних операцій, особливостями митного тарифного регулювання зовнішньої торгівлі, дослідити вплив державного регулювання імпортних операцій на зовнішньоекономічну діяльність П.П. «Ентальпія».

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов’язаних завдань:

- визначити методи та інструменти тарифного і нетарифного регулювання імпортних операцій;

розкрити сутність митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі;

дослідити зміни митно-тарифного регулювання зовнішньої торгівлі після вступу до СОТ;

розглянути організаційно-управлінську структуру та та охарактеризувати господарську діяльність підприємства;

проаналізувати імпортні операції підприємства;

провести оцінку впливу державного регулювання на імпортні операції ПП «Ентальпія»;

провести прогнозування впливу на імпортні операції підприємства змін в митно-тарифному регулювання після вступу України до СОТ.

Об’єктом дослідження виступає діяльність ПП «Ентальпія».

Предметом дослідження є економічні відносини, що виникли в процесі здійснення імпортних операцій, а також імпортний оборот за 3 роки, що характеризує зовнішньоекономічну діяльність підприємства.

Теоретико-методологічною базою основою бакалаврської роботи є законодавчо-нормативні акти України, праці українських і закордонних фахівців в галузі теорії і практики міжнародної торгівлі, зокрема: Б. Баласси, Дж. Бхагваті, В. Кордена, П. Кругмана, В. Леонтьєва, П. Ліндерта, М. Портера, П. Самуельсона, Л. Скотта, В.Г. Андрій-чука, В.С. Будкіна, І.В. Бураковського, А.І. Кредісова, І.І. Пузанова, Є.В. Савельєва, В.Р. Сіденка, А.С. Філіпенка, О.І. Шниркова та ін., фактологічно-методичний матеріал, статистичні та аналітичні матеріали, періодичні видання.

Бакалаврська робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО - МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ РЕГУЛЮВАННЯ ІМПОРТНИХ ОПЕРАЦІЙ В УКРАЇНІ

1.1 Методи та інструменти тарифного і нетарифного регулювання імпортних операцій

Методи регулювання зовнішньої торгівлі можна розділити на такі: тарифні (митні), що ґрунтуються на використанні митних тарифів; нетарифні - квоти, ліцензії, субсидії, демпінг та ін. Тарифні методи за суттю є економічними і діють через ринковий механізм, вони спрямовані на здешевлення експорту, подорожчання імпорту і впливають на фінансові результати діяльності учасників ЗЕД.

Нетарифне регулювання - це комплекс заходів обмежено-заборонного порядку, що перешкоджають проникненню іноземних товарів на внутрішній ринок країни [18,c.34].

Мета тарифного регулювання полягає[16,c.22]:

1.В покращенні конкурентних умов в імпортуючій країні;

2. І головне - в захисті національної промисловості, здоров'я населення, охороні навколишнього середовища, моралі, релігії і національній безпеці.

Нетарифні обмеження являються заходами прихованого протекціонізму. На думку спеціалістів, у зовнішній торгівлі використовуються більше 50 таких заходів і можуть здійснюватися як через адміністративні, так і фінансові інструменти регулювання.

До нетарифних заходів регулювання відносяться [23,c.67]:

1. Заборони експорту та імпорту. Це вимушені заходи, визнані міжнародною практикою. Заборони можуть виступати у відкритій і закритій формі. Різновидом заборони відкритої форми являються часткові заборони, які, в свою чергу, можуть мати безумовний і умовний характер. Заборони безумовного характеру встановлюються на імпорт товарів, здатних заподіяти шкоду різним сферам життєдіяльності держави. Умовні заборони використовують тоді, коли постачальник імпортної продукції не дотримується встановлених правил і норм. Крім постійно діючих заборон, використовуються також сезонні і тимчасові заборони на ввіз.

2. Кількісні обмеження експорту та імпорту. Вони являються традиційними методами кількісного обмеження в міжнародній торгівлі. До них відносяться квотування і ліцензування.

Квотування являє собою лімітування розміру імпорту з допомогою квот. Квота - це встановлення у вартісному чи фізичному вираженні певного об'єму експорту (імпорту) на визначений період. Квотування здійснюється з метою ліквідації торгового і платіжного дисбалансу з окремими країнами; регулювання попиту і пропозиції на внутрішньому ринку; виконання міжнародних зобов'язань і досягнення взаємовигідних домовленостей.

В Україні використовують такі види квот[10,c.56]:

- глобальні - встановлюються для товарів без визначення конкретних країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- групові - для товарів з визначенням групи країн, куди вони експортуються чи з яких вони імпортуються;

- індивідуальні - для товарів з визначенням