І саме СОТ є організацією, яка формує правила торговельно-економічної, інвестиційної, податкової, митної гри на глобальному рівні і суттєво впливає на умови економічного співробітництва в рамках регіональних угруповань. Членство в СОТ, як передумова інтеграції у ЄС виходить з того, що сьогодні левова частка співробітництва між країнами відбувається на торговельно-економічному рівні. Крім того, для європейської сторони статус України як члена СОТ є базовим критерієм відповідності її економіки міжнародним стандартам бізнесу, торгівлі та інвестицій, що є, так би мовити, фільтром, через який необхідно пройти, щоб доказати свою готовність вести ділові стосунки з європейськими партнерами за зрозумілими їм правилами [34,с.78].

За експертними оцінками, кумулятивний вплив для галузей національної економіки від вступу України до СОТ матиме позитивний характер.

Вступ до СОТ є вкрай суттєвим фактором формування привабливого іміджу України на міжнародній арені, що, насамперед, впливатиме на формування ефективного ділового середовища як для національних, так і для іноземних компаній, а також на її економічний розвиток. Недискримінація, передбачуваність, прозорість процедур та рівноправна торгівля — основні вимоги і у той самий час переваги СОТ, які ведуть до підвищення якості управління як приватними, так і державними підприємствами, а також значно зменшують можливості для корупційних дій на всіх рівнях [6,с.108].

З моменту вступу України у СОТ Україна отримає такі переваги [37]:

- одержання режиму найбільшого сприяння у торговельному просторі всіх країн-членів СОТ, тобто одночасне покращання умов торгівлі з 151 країнами світу, на долю яких припадає понад 95% світової торгівлі;

- зменшення тарифних і нетарифних обмежень доступу українських товарів на товарні ринки країн-членів СОТ;

- отримання можливості захисту інтересів українських виробників згідно з процедурою розгляду торговельних спорів Світової організації торгівлі;

- набуття офіційного статусу переговорного процесу з створення зони вільної торгівлі з ЄС - скасування квот на експорт української продукції металургії до ЄС.

- доступ до дешевших комплектувальних, устаткування і сировини;

Наслідки вступу України до СОТ матимуть специфічну форму для окремих секторів, що визначатиметься структурою виробництва в секторі, а також вихідним рівнем його захищеності. Тому різні варіанти економічної політики матимуть більший або менший вплив на різні сектори. Наприклад, зменшення тарифів буде вигідним для секторів, які були відносно незахищеними, або мали велику частку проміжного попиту. Покращання доступу до ринків буде сприятливим для експортно-орієнтованих секторів, що стикаються зі значними торговельними обмеженнями на зовнішніх ринках [37].

Очікується, що серед всіх галузей промисловості членство України в СОТ буде найбільш корисним для металургійної та хімічної промисловостей. Для цих галузей найбільше значення матимуть покращання доступу до ринку, а також реформа тарифів, і, відповідно, краща доступність обладнання та матеріалів.

Іншими галузями промисловості, у яких збільшиться випуск продукції, є виробництво коксу та видобування неенергетичних матеріалів. Зростання випуску в кожному з цих секторів може перевищити 10%. За винятком готельного та ресторанного бізнесу, який безумовно виграє від реформи тарифів і, відповідно, здешевлення продукції харчової промисловості, сектор послуг демонструватиме помірне зростання сукупного випуску. В цьому секторі найбільше зростуть обсяги послуг зв’язку, де випуск зросте за рахунок зниження бар’єрів для прямих іноземних інвестицій.

Найбільше зростання експорту відбудеться в сільському господарстві, хімічній промисловості та металургії. Темпи зростання в цих секторах є набагато вищими, ніж середнє зростання експорту.Зростання сукупного випуску тісно пов’язане з впливом на зайнятість населення. Підвищення попиту як на кваліфіковану, так і на некваліфіковану робочу силу було найбільшим в хімічній промисловості та металургії. Споживачі отримають подвійний виграш.

По-перше, зростання промислового виробництва збільшує реальні доходи на фактори виробництва, і таким чином доходи домогосподарств.

По-друге, більша пропозиція товарів споживання за нижчими цінами краще задовольнятиме потреби споживачів. Для бідних споживачів, найбільш важливим є краща пропозиція та знижена реальна вартість продуктів харчування, у той час як небідні споживачі переважно виграють від покращення доступності телекомунікаційних та фінансових послуг. Як вступ до СОТ вплине на вітчизняну митну політику? Слід зазначити, що протягом 2006 року Верховною Радою України прийнято низку законів України, спрямованих на приведення рівня митно-тарифного захисту у відповідність з вимогами СОТ. З прийняттям цих законів рівень лібералізації доступу до ринків України вже сьогодні більше ніж на 80% відповідає рівню зобов"язань, взятих в рамках переговорного процесу по вступу України до СОТ. Тобто вже зараз українська економіка фактично на 80% працює за правилами СОТ [23,с.19].

Вступ до СОТ призведе до суттєвого збільшення частки оподаткованого імпорту в загальному обсязі імпорту (на початку 2006 року питома вага оподаткованого імпорту в його загальному обсязі складала близько 30%). Крім того, слід врахувати, що на сьогодні держава втрачає значні кошти внаслідок штучного заниження митної вартості. Звідси можна стверджувати що зниження митного тарифу не буде мати негативних наслідків. Також, досвід країн Центральної та Східної Європи, країн колишнього СРСР, які набули членства в СОТ свідчить про те, що різкого збільшення імпорту до України внаслідок вступу до цієї міжнародної організації не відбудеться [22,с.49].

Слід також враховувати і той факт, що в Україні тарифом обкладається лише 31% імпортних товарів, енергоносії та поставки товарів в рамках угод вільної торгівлі митом не обкладаються, тобто вплив вступу до СОТ відіб’ється тільки на цю часткуЗбільшення сплати мита та надходжень до бюджету відбувається за рахунок легалізації контрабандних імпортних потоків.

Таким чином, на сьогоднішній день митно-тарифна політика відповідає вимогам членства України у СОТ, при цьому вона є виваженою та направленою як на лібералізацію зовнішньої торгівлі та легалізацію тіньових