Який негативний вплив може мати вступ України до СОТ на вітчизняну економіку, в т.ч. на які галузі і яким чином? Поряд з низкою переваг існують певні ризики від приєднання України до СОТ:

- загострення конкуренції на внутрішньому ринку;

- необхідність впровадження нових норм безпеки та якості продукції.

Запровадження правил СОТ у сфері стандартизації та сертифікації потребує суттєвих витрат для розроблення та впровадження нових інститутів і механізмів здійснення таких процедур. Значна частина витрат, пов"язаних із переходом до нових стандартів, припаде на вітчизняних виробників.

Слід зазначити, що угоди СОТ не встановлюють вимог щодо якості товарів, які реалізуються на внутрішньому ринку. Це залишається компетенцією урядів. Однак від експортерів країни можуть вимагати підтвердження відповідності характеристик продукції міжнародним стандартам якості та безпеки. Тому необхідність дотримання міжнародних норм у цих сферах існує об"єктивно, незалежно від рішення про вступ до СОТ, оскільки є передумовою підвищення конкурентоспроможності виробників як на внутрішніх, так і на зовнішніх ринках. 

На які групи товарів (продукції, послуг) зміняться митні тарифи в результаті вступу України до СОТ?

Згідно тарифних зобов’язань України, які є невід’ємною частиною Протоколу про вступ України до СОТ, зміна ставок ввізного мита передбачається як на продовольчі так і промислові групи товарів. На сьогодні діюча середньозважена тарифна ставка по всій номенклатурі становить 7,02% (сільське господарство 18,19% та промисловість 6,11%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі - 5,09% (сільське господарство 10,07% та промисловість 4,77%).Середньоарифметична діюча тарифна ставка по всій номенклатурі становить 6,51% (сільське господарство 13,84% та промисловість 4,40%). Після вступу до СОТ відповідно до зв’язаних рівнів по всій номенклатурі - 6,28% (сільське господарство 11,16% та промисловість 4,85%). 

В цілому, за експертними оцінками, вступ України до СОТ зумовить додаткове підвищення добробуту населення на 3% та підвищення динаміки зростання ВВП до 2%.

Значною мірою економіка України вже сьогодні функціонує в умовах СОТ, оскільки секторальні зобов’язання, взяті в рамках переговорів, в основному відповідають діючому законодавству Кумулятивний вплив для галузей національної економіки від вступу України до СОТ за експертними оцінками матиме позитивний характер [16,с.90].

Найбільш важливою зміною, яка визначатиме зростання як добробуту, так і реального ВВП, буде покращення доступу до ринків, зокрема для металургії, хімічної промисловості та сільського господарства. Лише ця зміна призведе до 6,4% кумулятивного зростання добробуту та 2,7% зростання реального ВВП. Це відбудеться завдяки зростанню експорту та, відповідно, підвищенню попиту та цін на фактори виробництва в середині країни.

Вплив на добробут від зниження торгових бар’єрів пов’язаний з доступністю більш різноманітного переліку товарів та послуг, що дозволяє користувачам споживати якісніші послуги за нижчою ціною. Це стосується як кінцевих споживачів, так і підприємців, які матимуть кращий доступ до обладнання та товарів проміжного попиту. Це стає підставою для підвищення реальної продуктивності виробництва. Також, важливим є зростанням прямих іноземних інвестицій в ключових секторах, що збільшує пропозицію факторів виробництва та, відповідно, призводить до зростання ціни як на робочу силу, так і капітал. Це, в свою чергу, веде до зростання доходів домогосподарств. 

Вплив на макроекономічне середовище полягатиме у наступному [32,с.79]:

- прискорення економічного зростання шляхом стабілізації митно-тарифного, інвестиційного, регуляторного законодавства, додаткове сукупне зростання добробуту від вступу України до СОТ та зростання ВВП;

- збільшення реальної заробітної плати населення та підвищення ефективності праці;

- створення умов для зростання обсягів іноземних інвестицій в економіку України, підвищення щонайменше удвічі темпів зростання іноземних інвестицій;

- створення зони вільної торгівлі з Європейським Союзом з щорічним збільшенням обсягів експорту української продукції до ЄС не менш ніж на 10%;

- суттєва детінізація імпорту через його подальшу лібералізацію із супроводжуючим зростанням доходів від зовнішньоекономічної діяльності державного бюджету на 5-10% щорічно;

- пожвавлення виробництва в базових експортно-орієнтованих галузях (металургійна, хімічна, аграрний сектор) внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків та додаткового щорічного збільшення експорту продукції щонайменше на 7-10% (від 1,5-2 до 4 млрд. дол. США);

- стимулювання розвитку секторів послуг, зокрема завдяки залученню прямих іноземних інвестицій;

- зниження комерційних ризиків внаслідок встановлення більш стабільного режиму торгівлі, зменшення втрат українських експортерів через недискримінаційні умови застосування захисних механізмів;

- прискорення структурних реформ і створення стимулу для підвищення конкурентоспроможності;

- застосування механізмів справедливого вирішення торговельних спорів;

- суттєве посилення ефективності заходів захисту внутрішнього ринку відповідно до процедур та правил судового вирішення спорів СОТ;

- розширення асортименту та якості пропонованих товарів і послуг, зниження їх ціни;

- щорічне загальне зростання виробництва щонайменше на 5-10%, збільшення зайнятості та доходів виробників, а отже – розширення бази оподаткування, що має справити позитивний вплив на державний бюджет України. 

Переваги для споживачів [38,с.56]:

- підвищення якості товарів та послуг;

- здешевлення вітчизняних та імпортованих товарів та послуг;

- розширення асортименту продукції. Переваги для виробників:

- суттєва лібералізація доступу українських товарів на світові ринки (продукти харчової промисловості, металургійна, хімічна, машинобудівна продукція, споживчі товари);

- зниження витрат ведення зовнішньоекономічної діяльності;

- зниження вартості сировини, проміжної продукції та інвестиційних товарів;

- зменшення втрат експортерів від дискримінаційних обмежувальних заходів;

- посилення правового захисту національного товаровиробника шляхом доступу до СОТівського механізму вирішення торгових суперечок;

- забезпечення недискримінаційного транзиту товарів та послуг;

- суттєве підвищення конкурентоспроможності виробництва та товарів виробничого та споживчого попиту через суттєве збільшення обсягів іноземного інвестування (до 3-5 млрд. дол. США щорічно).

Які заходи необхідно вжити для того, щоб уникнути можливих негативних наслідків приєднання до СОТ?