Компенсаційне мито застосовується:

відповідно до Закону України "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту" у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосередньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України "Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту", "Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту", "Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну" [26,c.29].

У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.

Нарахування мита на товари та інші предмети, що підлягають митному обкладенню, провадиться на базі їх митної вартості, тобто ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за них на момент перетину митного кордону України [25,c.77].

Таким чином, митний тариф є одним із інструментів регулювання зовнішньої торгівлі, і виник історично першим. Він застосовується як регулятор товарообміну між країнами і також має свої різновиди, котрі функціонують дещо по різному.  

1.3 Аспекти формування митно-тарифної політики України відповідно до вимог СОТ

Як доводить практика, неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не будучи повноправним членом Світової організації торгівлі. На сьогодні Україна взяла на себе міжнародно-правові зобов'язання щодо приєднання до СОТ. Процес одержання повноправного членства в цій системі є не-від'ємною частиною трансформації економіки України, важливим фак-тором прискорення процесу законодавчої (торговельної, тарифної, податкової, інвестиційної, фінансової) інфраструктури відповідно до міжнародних вимог.

Практично всі основні принципи СОТ митного характеру: це принцип найбільшого сприяння в торговельних відносинах; захист внутрішнього ринку країн-учасниць за допомогою тільки митних тарифів, рівень яких необхідно поступово знижувати; проведення переговорів у рамках Угоди з врахуванням взаємного зниження мита і зняття інших перешкод у сфері торгівлі, полегшення митних формальностей. Таким чином, відповідно до прийнятих документів ГАТТ/СОТ митні тарифи, є по суті, єдиним визнаним легітимним засобом захисту національних ринків від імпорту. Тому результатом діяльності ГАТТ/СОТ за останні 10 років стала тенденція до зниження всіх імпортних тарифів на 50% та збільшення світового товарообігу на 250 млрд. дол. США.[15,с.89].

До створення ГАТТ відносини між державами будувались на основі двосторонніх договорів і угод, в яких, як правило, визначалися режим найбільшого сприяння у взаємній торгівлі і національні режими для юридичних і фізичних осіб, які здійснювали комерційну і виробничу діяльність на території країн-партнерів.

Спочатку ГАТТ була винятково митно-тарифною угодою, до якої з метою недопущення впливу на торгівлю нетарифних норм і правил було включено ряд положень, пов'язаних з іншими формами регулювання зовнішньої торгівлі (кількісні обмеження, субсидії, демпінг). Наприклад, у статті XI ГАТТ обумовлено, що «жодна з країн-учасниць не повинна встановлювати на ввезення будь-якого товару з території іншої країни-учасниці або на ввезення, або на продаж для експорту будь-якого товару, що призначається для території іншої країни-учасниці, ніяких обмежень чи заборон, будь це у формі квот, імпортних чи експортних ліцензій або інших заходів, крім митних зборів, податків або інших зборів» [21,с.40].

Угода фіксує чітку домовленість про намір країн, що підписали її, добиватися зниження митних зборів та інших обмежень у міжнародній торгівлі. Зменшення та скасування тарифів та інших бар'єрів у торгівлі в рамках СОТ відбувається шляхом проведення дво- та багатосторонніх переговорів. Правила проведення переговорів про зниження митних зборів, а також процедура підготовки і зміни списків тарифних поступок визначаються статтями XXVII і XXVIII, в яких передбачено, що вступаюча країна проводить з іншими державами переговори, висунувши зустрічні пропозиції про зниження ставок власного митного тарифу.

Зменшені тарифи зазначаються у Розкладах поступок кожної країни. Ставки, наведені у таких розкладах, відомі як зв'язані ставки. Потім дані тарифні поступки консолідуються у переліку тарифних поступок, який стає частиною Генеральної угоди. Розклади поступок не є простою констатацією тарифних ставок. Це є певне зобов'язання країни не підвищувати тарифи понад фіксовані ставки - тобто їх «зв'язування». У еконо-мічно розвинутих країнах «зв'язані» ставки - це, як правило, тарифи, що фактично стягуються. У країнах, які розвиваються, дані ставки трохи вищі від фактичних, а отже зв'язані тарифи виконують роль верхніх граничних показників [14,с.51].

У подальшому до Угоди було внесено ряд доповнень, зумовлених змінами ситуації у світі. Так, відповідно до статей XXXVI та XXXVIІ визначається право країн, що розвиваються, підвищувати митні збори для захисту своєї економіки, а також фіксується зобов'язання розвинутих країн знижувати мито на товари з країн, що розвиваються. Разом з тим слід зазначити, що у випадку порушення своїх зобов'язань, підвищивши митний тариф понад «зв'язаний» рівень, країна повинна провести переговори з найбільш зацікавленими партнерами, і в кінцевому підсумку відшкодувати їм завдані збитки.

Діяльність ГАТТ ґрунтується на низці принципів[19,c.99]:

недискримінаційний підхід у відносинах між країнами;

зобов'язання щодо дотримання прийнятих тарифних поступок;

заборона використання кількісних обмежень (квот) на експорт та імпорт;

надання особливого режиму сприяння країнам, що розвиваються.

Як доводить практика, неможливо ефективно діяти в системі міжнародної торгівлі, не будучи повноправним членом ГАТТ/СОТ. Це стосується й України. З одного боку, розбіжності нашого законодавства із стандартами ГАТТ/СОТ призводять до того, що світові товаропотоки минають нашу країну