Калуська ТЕЦ – одна з великих теплових електростанцій у західному регіоні України. Калуська ТЕЦ потужністю 200 тис. кіловат входить в енергетичну систему ВАТ “Західенерго” Мінпаливенерго України, розташована за 5 км на північ від районного центру Калуш Івано-Франківської області, поблизу річки Сівки.

Характерною особливістю впливу Калуської ТЕЦ на природне середовище є багатоплановість (одночасний вплив на різні компоненти навколишнього середовища) і багатомасштабність – прояв у локальному та регіональному масштабах.

Калуська ТЕЦ – одна з основних джерел забруднення атмосфери, оскільки, крім головних продуктів згорання вуглецю і водню, що не є токсичними, в повітря викидаються оксиди сірки SO2 та SO3, оксиди азоту NO та NO2, деякі фтористі сполуки, продукти неповного згорання палива СО та СО2, солі натрію та інші. Більшість цих продуктів токсичні і навіть у незначних концентраціях, шкідливо впливають на людину, тваринний і рослинний світ. Поряд з цим, шкідливий вплив ТЕЦ виявляється в шлейфах пилу й диму, які скорочують ультрафіолетову радіацію і видимість, спричинюють окислення опадів та ґрунтів.

Викиди в атмосферу від Калуської ТЕЦ складають в середньому 322,58 тон на добу. Концентрація пилу і сажі в атмосферному повітрі навколо електростанції по напряму переважаючих вітрів значно перевищує фонові показники.

Інше джерело забруднення на території міста – ЗАТ “Лукор”, є одним із лідерів виробництва таких хімічних речовин, як етилен (С2Н4), пропілен (С3Н6), каустичної соди (NaOH), хлору їдкого (Cl2), гіпохлориту натрію технічного (NaOCl). Підприємство викидає в атмосферу велику кількість шкідливих речовин. В основному це шкідливі гази, вуглеводні, аерозолі, які захаращують сотні гектарів землі шлаками. Саме наявність олефінових вуглеводнів у повітрі (близько 35% викидних вуглеводнів) є однією з причин утворення смогу.

Особливу увагу приділяється хімічному підприємству ВАТ “Оріана”, яке є одним з найбільших забруднювачів повітряного басейну Калущини. Якщо порівняти підзвітні дані підприємства за 2004-2005 роки, то отримаємо такі результати: за 2004 рік ВАТ “Оріана” викинуло в атмосферу близько 6452,0 тон сухих речовин, 2721,0 тон хлоридів, 608,0 тон сульфатів. За 2005 рік показник значно зріс: кількість сухих речовин становить 7933,0 тон, хлоридів – 3526,0 тон, сульфатів – 1307, 0 тон.

6. Опрацювання статистичних даних щодо обсягів викидів в атмосферу, скидів у водойми, утворення та розміщення відходів у навколишньому середовищі, інших факторів впливу в межах Калуської урбоекосистеми.

Як показує аналіз, основними шляхами забруднення навколишнього середовища в межах Калуської урбоекосиситеми є викиди в атмосферне повітря та утворення і розміщення відходів у довкіллі [1].

Аналізуючи динаміку викидів в атмосферне повітря підприємствами м. Калуш впродовж останніх 5-ти років, можна зауважити, що починаючи з 2005-го року спостерігалось деяке зменшення обсягів викидів (рис. 1). Зокрема, якщо у 2005 році сумарний об’єм викидів по місту становив 1499,9 т, то у 2007-му – 561,4 т.

Рис.1. Динаміка викидів в атмосферу м. Калуш.

Особливо загостреною ситуація щодо викидів полютантів в атмосферне повітря міста стала у 2009 році, коли сумарний обсяг викидів від усіх джерел забруднення склав 3122,6 тонн. Відповідно до цього збільшилась і щільність викидів на 1 кмІ території, яка становила 48,0 тонн.

Враховуючи специфіку промислового виробництва на території м. Калуш (хімічна промисловість), Хімічний склад викидів підприємств міста досить різноманітний. В атмосферу міста викидуються діоксид вуглецю, метали та їх сполуки, речовини у вигляді твердих суспендованих частинок, сполуки азоту, діоксид та інші сполуки сірки, оксид вуглецю, неметанові леткі органічні сполуки, стійкі органічні забруднювачі, хлор та його солуки, фтор та його сполуки, фреони, метан (рис. 2).

При цьому домінуючим забруднювачем в даній урбоекосистемі є діоксид вуглецю. Валовий викид в атмосферне повітря цієї сполуки в поточному році становив 341856,0 тонн.

Рис.2. Структура викидів по м. Калуш

Якщо аналізувати основні показники поводження з відходами I-III класів небезпеки у м. Калуш, то починаючи з 2006-го року спостерігається позитивна тенденція – зменшення утворениня відходів (рис. 3). Всі відходи розміщуються у 3-х сховищах організованого складування загальною площею 54,630 га і об’ємом 9,7 м3. Переважаючими є відходи, що містять стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) і відходи, що містять неметали та їхні сполуки (рис. 4). Поряд з цим, у м. Калуш найменша в області частка знешкоджених та перероблених на підприємствах відходів від загальної кількості утворених (2 %) [6,7].

Рис. 3. Основні показники поводження з відходами у м. Калуш

Особливу небезпеку становлять відходи гексахлорбензолу (11087,6 т), які належать до першого класу небезпеки. Вони захоронені на полігоні промвідходів ТзОВ "Галев-Оріана". Останнє захоронення проводилось у листопаді 2000 р. В даний час гексахлорбензол не утворюється у зв'язку із зупинкою виробництва чотирихлористого вуглецю і поліетилену на ВАТ "Оріана".

Рис. 4. Структура відходів, наявних на території м. Калуш.

Ще однією серйозною проблемою є відходи, накопичені в результаті діяльності ДП „Калійний завод”. При відкритій розробці калійних руд в кар’єрі у його відвалах накопичено понад 18,7 млн.мі соленосних глин. Під дією атмосферних опадів відбувається розчинення солей, ареал забруднення підземних вод перевищує 140 га і поширюється в напрямку р. Лімниця та р. Дністер.

Хвостосховища заводу заповнені відходами комплексної переробки в обсязі 25 млн. мі. Площа ареалу засолення ґрунту в зоні хвостосховища №1 вже перевищує 150 га. Під час інтенсивних опадів можливий перелив розсолів через дамбу хвостосховища №2, що спричинить засолення навколишніх ґрунтів,