7. Утворення, оброблення та утилізація відходів I-III класів небезпеки Івано-Франківської області за 2009 рік. (Статистичний бюлетень) / Головне управління статистики в Івано-Франківській області. – 67 с.

Самостійна навчально-дослідна робота

„Екзогенні та ендогенні геологічні процеси”

Івано-Франківська область вирізняється серед інших областей України високою динамікою розвитку приповерхневої частини геологічного середо-вища, обумовленого дією як внутрішніх (ендогенних) сил Землі, так і зовніш-нім впливом природних (екзогенних) та антропогенних чинників.

Неотектонічні рухи земної кори в межах області на сучасному етапі геологічного розвитку характеризуються висхідним напрямом з середньо-річною швидкістю 1-1,5 мм/рік, що по геологічних мірках є доволі високим показником.

Згідно схеми сейсмічного районування Івано-Франківська область входить в межі 4-5-бальної зони. Основним фактором прояву сейсмічності в області є наявність особливо активного осередку глибокофокусних землетрусів в межах масиву Вранча (Румунія), коливання від яких відчуваються на території Івано-Франківщини. Окрім того, в 1974-1976 роках шість відчутних землетрусів інтенсивністю 3-6 балів з неглибоким заляганням їх фокусів сталися в районі Долинських нафтопромислів. Оскільки за історичними даними землетруси в цьому районі не відмічались, можна зробити припущення, що вони пов’язані з нафтовидобуванням.

На території області широкий розвиток мають наступні небезпечні геодинамічні процеси – зсуви, природний та техногенний карст, селі, водна ерозія, площинний змив та ін.

Посилення проявів екзогенних геологічних процесів на протязі останніх років підвищило рівень екологічного ризику території, привело до руйнування житлових і промислових об’єктів, доріг, мостів та ліній електропередач.

Зсувні процеси особливо широко розвинуті в передгірських і гірських районах (Снятинський, Верховинський, Косівський, Коломийський, Надвір-нянський, Богородчанський, Калуський та Рожнятівський), де мають широке розповсюдження глинисті і піщано-глинисті відклади молас та карпатського фліша.

По ураженності зсувними процесами різко вирізняються наступні ділянки:–

басейн р. Річка в межах с.с. Буковець, Красноілля, Замагора, Чорна Річка, Перехресне (Верховинський район), де зсувними прцесами охоплено 40-60% території. Катастрофічна активізація зсуву відбулась в с.Буковець 24 листопада 2002 року. Зсув охопив ділянку шириною 180-250м і довжиною 750 м на глибину від 1-2 м д 6-10 м і мав загальну масу близько 1 млн.куб.м. Зсувом було пошкоджено 11 будинків;

– Коломийському районі на правобережжі р.Прут біля сс. Нижній та Верхній Вербіж, Грушів, Тростянка, Воскресинці, і, особливо, Княждвір, де активізація зсувних процесів створює загрозу ботанічному заказнику загальнодержавного значення “Княждвір” – одному з найбільших в Україні насаджень тису ягідного, внесеного до Червоної книги;

– в Косівському районі особливої уваги заслуговує басейн р. Безулька біля с.Снідавка, де в її верхів’ях спостерігається активізація зсувів.

– активізація зсувів спостерігається в межах Прут-Черемошського межиріччя, де Покутське передгіпське скульптурне підняття розчле-новане долинами рр. Рибниця, Лючка та Пістинька, на схилах яких сформувались великі за площею зсувонебезпечні осередки;

– в верхів’ях басейну Прутець Чемегівський (Надвірнянський район).

Враховуючи кризові умови, що склались в багатьох районах області у зв’язку з активізацією зсувних процесів, необхідно здійснити природоохоронні заходи по попередженню зсувів та організувати вивчення динаміки цих небезпечних екзогенних геологічних процесів, особливо в районах їх активізації

Гірська частина області майже повністю входить в зону активного розвитку селевих процесів. Особливо селенебезпечні високогірні і серед-ньогірні ділянки Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богород-чанського Рожнятівського та Долинського районів. На протязі посушливого 2003 року утворення селевих потоків після грозових дощів спостерігалось рідко.

Найбільш широко селеві процеси поширені на лівобережжі р. Чорний Черемош в басейнах потоків Погорілець, Дземброня, Бистрець та р. Пробійна (Верховинський район), у верхів’ях річок Рибниця, Пістинька (Косівський район) та в басейні р. Прут, особливо на території, підпорядкованій Ярем-чанській міській раді.

Активізація селевих явищ на протязі останніх 10 років відмічається по лівих притоках р. Прут (р. Жонка, Явірник, Женець), де селеві потоки руйнували дороги, мости, а селевими виносами неодноразово заносилось полотно залізниці Коломия-Рахів. В 1997-2000 роках спостерігались інтенсивні селеві потоки в басейні р. Прутець Чемегівський (потоки Рокитний, Левущик, Каратулець, Цапулець, Шекелювка, Хичка та Копчин).

Зоною інтенсивного природного карсту являється широка смуга середнього Придністров’я в межах Галицького, Тисменицького, Тлумацького, Городенківського та Снятинського районів. Карст пов’язаний з розмивом і розчиненням сульфатних та карбонатних порід неогену. Розвиток відкритого та напівзакритого карсту веде до утворення характерних форм рельєфу у вигляді провалів та осідання земної поверхні у вигляді “лійок” діаметром від 3-5 м до 40-60 м у поперечнику. Це призводить до суттєвого зменшення придатної для обробітку площі найбільш родючих в області ґрунтів.

Найбільша активізація карстових процесів зафіксована поблизу сіл Тишківці, Вікно, Чортовець, Олієво-Королівка Городенківського району та Озеряни, Жабокруки, Хотимир і Воронів Тлумацького району, де легко-розчинні гіпсові відклади неогену виходять на денну поверхню. Інтенсивність активізації карсту оцінюється в 1-2% на рік, що виражається в утворенні нових та рості вже існуючих карстових форм рельєфу.

Техногенний карст спостерігається в межах промислово-міської агло-мерації м. Калуша, розвиток якого спричинений розробкою покладів калійної солі. На протязі 1985-1995 рр. в межах відроблених шахтних полів відмічалось інтенсивне утворення поверхневих карстових форм (провальні воронки, осідання земної поверхні), що спричинило до утворення озер на опущених ділянках в північній частині м. Калуша (Північне сильвінітове рудне поле) та в с. Хотінь (Хотіньське рудне поле). Осідання земної поверхні в м. Калуші призвело до руйнування житлових будинків, доріг, інженерних комунікацій в районі вулиць Вітовського, Глібова та ін. і завдало значних матеріальних збитків. В грудні 2001 р. велика провальна воронка діаметром до 25 м і глибиною 15-20 м утворилась в зоні Центрального каїнітового поля, на відселеній території.

Великої шкоди довкіллю завдають процеси водної ерозії, що ведуть до розмиву берегів річок. Вказані процеси найбільш інтенсивно проявляються