У другому випадку інвестори починають активно продавати активи, що лежать в основі ф'ючерсного контракту, в результаті чого їх ціна знижується. Одночасно арбітражери скуповують ф'ючерсні контракти, в підсумку підвищується ф'ючерсна ціна, що призводить знову до рівності ф'ючерсної та спотової цін.

4.МЕХАНІЗМИ ХЕДЖУВАННЯ РИЗИКУ ЗА ДОПОМОГОЮ ФЮЧЕРСНИХ КОНТРАКТІВ

Хеджування за допомогою ф'ючерсів являє собою стратегію зниження ризику шляхом інвестування у фінансові інструменти, прибутковість яких пов'язана між собою оберненою статистичною залежністю. Ринки ф'ючерсних контрактів зобов'язані своєю появою в першу чергу необхідності страхування ризиків, пов'язаних з непередбаченими коливаннями цін на товарних, фондових і валютних ринках. Ф'ючерсний контракт на деякий базовий актив являє собою інструмент, що ідеально підходить для цілей хеджування, тому що прибутковість ф'ючерсного контракту пов'язана тісною від'ємною кореляційною залежністю з приростом величини базової змінної.

Приклад. Якщо інвестор володіє активом (має довгу позицію), ціна якого в даний момент складає, скажемо. 100 гривень і побоюється зниження ціни, то при наявності ф'ючерсного ринку даних інструментів, йому варто продати ф'ючерсний контракт (відкрити коротку позицію на ф'ючерсному ринку). Тоді будь-яке зниження ціни базового активу буде в більшій чи меншій мірі компенсовано доходом за ф'ючерсним контрактом, тому що ф'ючерсна ціна і ціпа спот тісно взаємозалежні.

Природно, що виграш від володіння базовим активом у результаті росту його ціни буде, у свою чергу, знижений за рахунок збитків по короткій ф'ючерсній позиції. Хеджування дозволить знижувати ризик, але це об'ективно приводить до зниження прибутковості. Стратегія страхування довгої позиції по базовому активу за допомогою відповідної короткої ф'ючерсної позиції називається коротким хеджем.

Аналогічно, ризик пов'язаний з короткою позицією по базовому активу (необхідністю його придбання в майбутньому) страхується за допомогою довгої позиції на ф'ючерсному ринку Ця стратегія називається довгим хеджем.

У ситуації, коли ф'ючерсний ринок для деякого базового активу відсутній, хеджування ризику можливе за допомогою ф'ючерса на який-небудь інший актив. Причому коливання останнього повинно бути тісно взаємозалежне з коливаннями ціни активів, позицію по яких необхідно застрахувати. Таку операцію називають перехресним хеджем.

Довгий хедж. Довгий хедж полягає у відкритті довгих позицій на ф'ючерсному ринку, і застосовується у випадку, якщо інвестор стоїть перед необхідністю придбання активу в деякий майбутній момент часу (володіє майбутньою короткою позицією на ринку спот).

Приклад. Як приклад, можнарозглянути імпортера, що стоїть перед необхідністю оплати контракту на постачання деяких товарів у сумі 1 млн доларів. Нехай контракт укладений 1 січня, а оплата повинна бути зроблена 1 травня. Курс спот на 1 січня складає 5,3 грн. за один долар, тобто вартість контракту на момент висновку дорівнює 1 *5,3= 5,3 млн. гривень.

Якщо імпортер вважає, що ймовірним є ріст курсу долара по відношенню до гривні, йому варто укласти контракт на придбання доларів з поставкою 1 травня. Однак терміни поставки по доступних на ринку ф'ючерсних контрактах можуть не збігатися з тими, котрі необхідні хеджеру. У цьому випадку необхідно відкривати позицію по ф'ючерсу з терміном найбільш близьким до бажаної дати.

Валютний ф'ючерс - термінова угода на біржі, що представляє собою купівлю-продаж визначеної валюти по зафіксованому на момент укладання угоди курсу з виконанням через визначений термін. Відмінність валютних ф'ючерсів від операції-форвард по лягає в тому, що:

1) ф'ючерси - це торгівля стандартними контрактами;

2) обов'язковою умовою ф'ючерса є гарантійний депонт

Схему хеджування за допомогою ф'ючерсної валютної операції розглянемо на прикладі українського імпортера, що здійснює платіж за контрактом у доларах (валюта ціни - євро) експортеру з ЄЕС. При підвищенні курсу євро український імпортер несе збитки, тобто для оплати контракту йому потрібно більше доларів, ніж він розраховував заплатити при укладанні угоди. Щоб застрахувати свій валютний ризик, імпортер дає доручення брокеру укласти на біржі два ф'ючерсних контракти:

§ один із продажу євро на суму ціни контракту;

§ інший - на покупку доларів на суму, рівну ціні контракту, перерахованої за курсом євро до долара на момент його укладення.

У цьому випадку, якщо гривневі біржові котирування долара і євро в Україні будуть змінюватися відповідно до тенденцій світового валютного ринку, ризик буде застрахований. Контракт від продажу євро принесе гривневий прибуток у розмірі збільшення курсу марки щодо долара в перерахуванні на гривні, а контракт на купівлю доларів застрахує всю угоду від стрибка гривневого курсу. В принципі імпортер може одержати додатковий виграш, якщо виникнуть сприятливі умови для гри на різниці при взаємному котируванні євро і долара і їх крос-курсу через гривню по ф'ючерсних контрактах. Єдина додаткова умова полягає в тому, що контракт на євро і долар треба укласти з тим розрахунком, щоб ф'ючерсні котирування (незалежно під абсолютних величин) співвідносилися так само, як і біржові крос-котирування цих валют через гривню на момент укладання контракту на актив.

ВИСНОВКИ

Отже, ф'ючерсна угода - це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) кошти у визначений час і на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент визнання зобов'язань сторонами контракту. Ця угода здійснюється на підставі підписання ф'ючерсного контракту (ф'ючерса) .

Фінансовий ф'ючерс - це контракт на купівлю або продаж того іншого фінансового активу за заздалегідь узгодженою ціною на стандартизовану дату в майбутньому.