Курсова робота
«Організаційно-економічний механізм сертифікації промислової продукції»
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………………3
Розділ 1. Поняття та економічне значення сертифікації продукції……………6
1.1. Застосовувані в Україні стандарти………………………………………..6
1.2. Обов’язкова та добровільна сертифікація………………………………..11
1.3. Міжнародні системи сертифікації та національної системи якості……14
Розділ 2. Державний нагляд за якістю і внутрівиробничий контроль……….18
2.1. Функції та організації роботи зі стандартизації, метрології
та сертифікації……………………………………………………………..18
2.2. Державний нагляд і контроль за дотриманням вимог стандартизації,
метрології та сертифікації…………………………………………………22
2.3. Формування системи якості на підприємствах України………………..24
Розділ 3. Економічний і соціальний ефект стандартизації та
сертифікації продукії……………………………………………………..29
3.1. Основний механізм та види технічного контролю за якістю продукції
на підприємстах……………………………………………………………29
3.2. Організаційно-економічний механізм за дотриманням якості
промислової продукції…………………………………………………….32
Висновок……………………………………………………………………………..35
Список використаної літератури…………………………………………………37
Вступ
Стандартизація – система управління стандартами
Метрологія – система управління і контролю вимірювальних процесів
Сертифікація – система процедур оцінювання відповідності стандартам, вимогам та нормам
Системи якості – сукупність видів діяльності, спрямовані на забезпечення якості продукції (процесів, робіт, послуг)
Сертифікамція – діяльність уповноважених органів по підтвердженню відповідності товару (роботи, послуги) обов'язковим вимогам стандарту і видачі документа відповідності. Для сертифікації продукції використовуються різні нормативно-технічні документи, стандарти, а стосовно до експортної продукції, крім перерахованих, міжнародні і національні стандарти інших країн.
Отже, під стандартизацією розуміють визначення і застосування єдиних правил з метою упорядкування діяльності у певній галузі. Стосовно продукції стандартизація охоплює:
§ установлення вимог до якості готової продукції, а також сировини, матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючих виробів;
§ розвиток уніфікації і агрегатування продукції як важливої умови спеціалізації і автоматизації виробництва;
§ визначення норм, вимог і методів у галузі проектування та виготовлення продукції з метою забезпечення належної якості і недопущення невиправданої різноманітності видів і типорозмірів виробів однакового функціонального призначення;
§ формування єдиної системи показників якості продукції, методів її випробування та контролю; забезпечення спільності термінів вимірювань і позначень;
§ створення єдиних систем класифікації і кодування продукції, носіїв інформації, форм і методів організації виробництва;
Стандартизація продукції здійснюється за певними принципами, основними з яких є:
§ урахування рівня розвитку науки і техніки, екологічних вимог, економічної доцільності та ефективності виробництва для виготовлювача, користі та безпеки для споживачів і держави в цілому;
§ гармонізація з міжнародними, регіональними, а у необхідних випадках – з національними стандартами інших країн;
§ взаємозв'язок і узгодженість нормативних документів усіх рівнів; придатність останніх для сертифікації продукції;
§ участь у розробці нормативних документів усіх зацікавлених сторін-розробників, виготовлювачів, споживачів, органів державної виконавчої влади;
§ відкритість інформації щодо діючих стандартів та програм робіт по стандартизації з урахуванням чинного законодавства.
Результати стандартизації знаходять відображення у спеціальній нормативно-технічній документації. Основними її видами є стандарти і технічні умови – документи, що містять обов’язкові для продуцентів норми якості виробу і засоби їх досягнення (набір показників якості, рівень кожного з них, методи і засоби вимірювання, випробувань, маркировки, упаковки, транспортування і зберігання продукції).
Сертифікація в Україні. Відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію» № 46-93 від 10.05.1993 на Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики покладено створення та забезпечення функціонування державної системи сертифікації. Державний Комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики є національним органом України з сертифікації.
Предметом дослідження є організаційно-економічний механізм сертифікації промислової продукції.
Метою роботи є комплексний аналіз організаційно-економічного механізму сертифікації продукції, метрології та стандартизації.
Завдання даної роботи:
1) охарактеризувати застосовувані стндарти в Україні;
2) охарактеризувати обов’язкову та добровільну сертифікацію та національні системи якості;
3) описати міжнародні системи сертифікації та національної системи якості;
4) розглянути функції та організації роботи зі стандартизації, метрології та сертифікації;
5) охарактеризувати державний нагляд і контроль за дотриманням вимог стандартизації, метрології та сертифікації;
6) розглянути формування системи якості на підприємствах України
7) виявити основний механізм та види технічного контролю за якістю продукції на підприємстах;
8) проаналізувати організаційно-економічний механізм за дотриманням якості промислової продукції.
Теоретичною, методологічною та практичною основою роботи послужили періодичні публікації провідних вітчизняних та зарубіжних економістів, закони та декрети Уряду України.
Структура роботи. Дана робота складається із вступу, трьох розділів, висновку та списку використаної літератури.
Розділ 1. Поняття та економічне значення сертифікації продукції
1.1. Застосовувані в Україні стандарти
Державна (національна) система сертифікації створена в Україні в ході економічних реформ як новий, ринковий інструмент регулювання. Обов’язкову сертифікацію продукції впроваджено в Україні в 1993 р. Ця сертифікація проводиться на відповідність продукції вимогам, що забезпечують її безпечність для життя, здоров’я і майна громадян, охорону навколишнього природного середовища, сумісність і взаємозамінність продукції, вимогам техніки безпеки і гігієни праці, а також метрологічним нормам, правилам, вимогам і положенням, що забезпечують достовірність та єдність вимірювань [25, c. 129].
Як інструмент захисту споживача від недоброякісних і небезпечних товарів, що надходять на ринок України, сертифікація відіграє свою позитивну роль. На теперішній час, коли обов’язковій сертифікації підлягає 34 види продукції (послуг) (стосовно сільського господарства – двигуни тракторів і сільськогосподарських машин, дорожні транспортні засоби, машини сільськогосподарські для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва, харчова продукція та продовольча сировина), сертифікація є достовірною формою підтвердження відповідності для продукції, що є небезпечною для життя, здоров’я та майна громадян і навколишнього природного середовища. Сертифікацію здійснюють 137 органів із сертифікації і 673 випробувальних лабораторії, акредитованих в системі УкрСЕПРО. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері, яка проводиться виключно в державній системі сертифікації, була б набагато ефективнішою за умови скоординованої роботи всіх органів виконавчої влади, які відповідають за стан внутрішнього ринку України.
Законодавчу базу державної системи сертифікації складають [30, c. 11]:
§ Декрет Кабінету Міністрів «Про стандартизацію і сертифікацію» від 11.06.97р. № 333/97 - ВР;
§ Закон України «Про внесення змін до Декрету