Друга група обмежень пов”язана з наявністю у підприємства фінансових і грошових засобів на придбання і залучення необхідних матеріальних і природніх ресурсів.

Для здійснення виробничої діяльності підприємства можуть використовувати наявні в них запаси матеріальних ресурсів.

Тоді буде справедливий запис:

, jIR, iIP. (2.6)

Рівень запасів ресурсів тоді на кожному кроку буде визначатися рівнянням:

, jIR, iIP. (2.7)

Баланс коштів на кожний період часу тоді буде дорівнювати:

, (2.8)

де TRp - доля коштів, що йде на формування регіонального бюджету;

TGp - доля коштів, що йде на формування державного бюджету;

DGpt - дотації, субсидії і субвенції з загальнодержавних фондів;

DRpt - дотації, субсидії і субвенції з регіональних фондів.

У виді таких дотацій можуть виступати як пряме фінансування, так і розміщення державних замовлень, забезпечення матеріальними ресурсами, інвестиції.

Тому що у формулу (2.8) включені можливі кредити, що надаються суб'єктам, що хазяюють, то справедливо таке обмеження:

Мpt 0 (2.9)

Таким чином, визначено основні балансові співвідношення й обмеження в блоці виробництва.

Слід відмітити, що деякі обмеження можуть відноситися не до одного блоку, а до кількох. Розглянемо блок ресурсів.

В економіці ресурси визначаються як складові елементи економічного потенціалу, яким володіє суспільство на кожному етапі свого розвитку і використовується для досягнення конкретних цілей соціально-економічного розвитку. З цих позицій правомірно виділити такі види ресурсів, як матеріальні, фінансові, природні і трудові. Економічна сутність ресурсів заключається в їх властивості як носіїв матеріально-речової основи, джерела в процесі виробництва благ і послуг. Формування матеріальних ресурсів тісно пов”язано з процесом виробництва. Розглядаючи матеріальні ресурси, слід відмітити, що управління потоками матеріальних ресурсів здійснюється в основному на мікрорівні, тобто на рівні взаємовідношень між господарюючими суб”єктами. З позицій забезпечення і управління економіч-ною безпекою на регіональному рівні представляють інтерес такі матеріальні ресурси як:

·

·

·

·

Під управлінням стратегічними ресурсами розуміється визначення квот на їх використання і виділення із державного резерва господарюючим суб”єктам в необхідних розмірах.

Рішення про виділення ресурсів в кожному періоді приймається виходячи із поточного стану економіки і соціальної сфери. Також в цьому блоці приймається рішення про зміни рівня запасів по кожному виду стратегічного ресурсувиходячи з очікуваної соціально-економічної ситуації.

Ціллю функціонування даного блока є підтримка визначеного рівня кожного виду ресурсів і визначення пріоритетів в наданні ресурсів іншим блокам. В якості оцінки потреби суміжниї блоків в даному ресурсі можна прийняти двоїсті оцінки відповідних оптимізаційних задач, які і будуть показувати відносну цінність кожного ресурсу для кожного конкретного блоку і його елемента. Таким чином, регіональну задачу управління ресурсами можна визначити як задачу оптимального розподілу загальносистемного ресурсу. На кожному кроці в цей блок надходить інформація про об”єми кожного виду ресурсу, який необхдно надати і двоїста оцінка цього ресурсу в відповідній задачі. Для блока управління ресурсами ці двоїсті оцінки виступають як коефіцієнти цільової функції. Також існують затрати на поповнення ресурсів. для деяких ресурсів для їхнього поповнення необхідно використання інших ресурсів. Таким чином, розхід ресурсів йде як на задоволення потреб з середини, так і на поповнення ресурсів. Також можливі купівля і продаж ресурсів іншому рігіону. При цьому розхід ресурсів не відображається на показниках економічної безпеки регіона, а тільки змінює об”єми запасів кожного виду ресурсу.

Фінансові ресурси регіону представлені в регіональному і місцевих бюджетах підпорядкованих територій формування цих бюджетів регулюється ЗУ „ Про державний бюджет України”, а також місцевими радами народних депутатів різних рівнів. Точно ж так здійснюється і розхід бюджетних засобів.

Основними джерелами формування фінансових ресурсів реіону є фізичні і юридичні особи, які проживають і здійснюють господарську діяльність на території.

Основним механізмом формування фінансових ресурсів реіону є податкова система як на загальнодержавному рівні, так і на регіональному.

Об”єм фінансових ресурсів регіону на кожному етапі безпосередньо залежить від функціонування господарюючих суб”єктів в попередій звітний період. Державна і регіональна політика, яка проводиться в області оподаткування, визначає розвиток і функціонування господарюючих суб”єктів в наступному періоді.

Слід відмітити, що політика, яка проводиться в області оподаткування, так і бюджетного регулювання визначається рівнем соціально-економічного розвитку територій. Тобто, основна задача управління фінансовими ресурсами заключаються не тільки у виконанні адміністрацією своїх функцій по забезпеченню належного рівня соціально-економічного розвитку підпорядкованих територій, але і в рівномірному, з точки зору можливостей і потреб, розподілі між населенням і пілприємствами затрат на забезпечення такого рівня.

Особливим видом ресурсу є трудові ресурси.

Особливість трудових ресурсів заключається в тому, що при розгляді їх в коротко- і середньостроковому періоді можна прийняти, що трудовий потенціал регіону носить достатньо постійний характер, тобто кількість населення, що проживає на даній території, не так еластична до зовнішніх соціально-економічних факторів, як всі інші ресурси. Це в свою чергу означає, що при аналізі трудового потенціалу регіону на перше місце виходять не кількісні оцінки цього ресурсу, як було в попередніх випадках, а кількісний стан ресурсів, який характеризується середньою продуктивністю праці. Управління ж продуктивністю праці, в першу чергу пов”зане з витратами на освіту, підвищення кваліфікації персоналу, освоєння високих технологій. При цьому існує достатньо великий лаг між здійсненням вкладень в трудові ресурси і віддачею від них.

Рівень кінцевих потреб в регіоні залежить, передусім, якості життя, від середньої заробітної плати.

Таким чином, під впливом соціально-економічної ситуації, яка склалася в регіоні, господарюючі суб”єкти приймають оптимальні рішення для