2.2. Моделювання процесів бюджетного регулювання в управлінні економічною безпекою регіону.

Регіон представляє собою складну багаторівневу ієрарахічну систему. Системний підхід до управління економічною безпекою потребує розгляду питань управління нею на різних рівнях ієрархії. З метою комплексного забезпечення економічної безпеки як найбільшважливої складової національної безпеки.

Бюджет на будь-якому рівні можна представити як план утворення та використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що здійснюються органами державної влади і управління на відповідному рівні.

До місцевих бюджетів,згідно діючому на сьогодні законодавству, відносяться міські, районні, районні в містах, селищні і сільські бюджети.

Бюджет області об”єднує обласний бюджет і бюджети районів і міст обласного підпорядкування.

Бюджет района об”єднує районний бюджет,бюджети міст районного значення, селищні і сільські бюджети.

Бюджет міста , який має районний поділ, об”єднує міський бюджет і бюджети районні, які входять в його склад.

Схематично бюджетну систему України можна представити як показано в додатку 3.

Для забезпечення належного рівня економічної безпеки регіонів необхідно відновлення зруйнованих і створення нових господарських зв”язків і виробничих потужностей. Звичайно, що для рішення цих питань необхідні засоби, одним із джерел яких є державний бюджет України і бюджети відповідних рівнів. Таким чином при вирішенні цієї задачі необхідно визначити оптимальне взаємовідношення доходів державного і регіональних бюджетів, створити фонди для міжрегіонального перерозподілу фінансових ресурсів на економічні соціальні програми.

Доходи бюджнтів створюються за рахунок надходжень від сплати фізичними і юридичними особоми податків, зборів та інших обов”язкових платежів в бюджет, а також надходжень з інших джерел. При цьому слід відмітити, що передача бюджетних засобів з одного бюджету в інший бюджет одного і того ж рівня забороняється.

З державного бюджету України в місцеві бюджети може передаватися частина доходів у вигляді процентних відрахувань від загальнодержавних податків, зборів і обов”язкових платежів, які стягуються на даній території, чи дотацій і субвенцій. Розмір цих відрахувань затверджується в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Засоби місцевих бюджетів витрачаються тільки на цілі і в межах, затверджених місцевими Радами народних депутатів.Витрати всіх бюджетів поділяються на поточні витрати і витрати розвитку.

Поточні витрати – це в основному витрати на фінансування засобів по соціальному захисту населення.

Витрати розвитку – це витрати бюджетів на фінансування інвестиційної і інноваційної діяльності, а саме: фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; субвенції та інші витрати, пов”язані з розширеним відтворенням.

Основною умовою стабільного функціонування фінансово-бюджетної системи є збалансованість бюджетів різних рівнів.

Враховуючи хронічний дефіцит бюджетів всіх рівнів і неможливість надання комплексної підтримки всім територіальним одиницям в необхідному об”ємі, особливу актуальність на сьогодні набувають питання вибору напрямків і об”ємів бюджетного фінансування. Тобто , актуальною стає проблема оптимального розподілу бюджетів і взаємозв”язків бюджетів всіх рівнів.

Відповідно до закону бюджетна система України складається з Державного бюджету України, бюджету Автономної республіки Крим і місцевих або регіональних бюджетів.

Бюджетна система України - це багаторівнева ієрархічна система, як показано в додатку 3. При цьому на кожному рівні ієрархії необхідно приймати рішення про оптимальний розподіл відповідного бюджету. Тобто необхідно побудувати комплекс моделей, що забезпечують рівномірний, з погляду забезпечення економічної безпеки, розвиток усіх рівнів регіону.

На кожному рівні (крім верхнього і нижнього) маємо, тоді трирівневу ієрархічну систему. З верхнього рівня на поточний передаються ліміти у виді долі податків, що залишається на цьому рівні і розміри субсидій, субвенцій і позик, наданих протягом року; на поточному рівні визначається оптимальний план витрат бюджету (включаючи субсидії, субвенції і позики для нижчестоячого рівня), а також передаються на нижній рівень ліміти з податків.

Рівень економічної безпеки на кожному рівні ієрархії можна оцініти за допомогою множини показників. Таким чином, необхідно забеспечувати розпділ бюджетних коштів так, щоб на кожному рівні досягти максимально-можливого за данних обставин рівеня економічної безпеки. Це відображено у цільовій функції наступної моделі.

Тоді в якості моделі оптимізації бюджетної політики та економічної безпеки регіону буде справедлива наступна модель розподілу бюджетних коштів:

, (2.10)

, (2.11)

, (2.12)

, (2.13)

, (2.14)

, (2.15)

, (2.16)

, (2.17)

, (2.18)

, (2.19)

де DtI і RtI- прибутки і витрати бюджету в t-й плановий період;

StI - субсидії і субвенції, що надаються в бюджет у t-ому плановому періоді;

Tnt - обсяг податку виду n, що збирається в t-ому плановому періоді;

Tngt - обсяг податку виду n, що збирається в місті обласного підпорядкування g в t-ому плановому періоді;

Tnrt - обсяг податку виду n, що збирається в районі r в t-ому плановому періоді;

pnI - доля податка вида n, що спрямовується до бюджету в t-ому плановому періоді;

pngII - доля податка вида n, що спрямовується до бюджету міста обласного підпорядкування g в t-ому плановому періоді;

pnrIII - доля податка вида n, що спрямовується до бюджету района r в t-ому плановому періоді;

Zt0 - позики, що надаються бюджету в t-ому періоді;

ZtgI - позики, що надаються бюджетам міст обласного підпорядкування в t-ому періоді;

ZtrI - позики,