за винятком Одеської області. Приблизно такий же стан на Поліссі, Поділлі і Закарпатті.
Захід України, крім Львівської області цілком перебуває в критичному стані з точки зору його економічної безпеки.
Треба підкреслити, що стан економічної безпеки як окремих регіонів так і економічних районів, а також України в цілому не є постійними, він може змінюватися. Показники економічної безпеки саме і визначають місце і напрямок таких змін.
Розрахунки економічної безпеки треба вдосконалювати в таких напрямках:
Ш врахування факторів - дестимуляторів. Нажаль в цьому випадку стає неможливим обчислення інтегральних оцінок суб’єктів і, як наслідок показників їх економічної безпеки;
Ш врахування того, що дуже багато показників є до певної межі факторами-стимуляторами, а після неї – факторами - дестимуляторами або навпаки;
Ш врахування того, що економічні показники, як правило, залежать один від одного, отже, посилення стимулюючої дії одного показника може зумовити посилення де стимулюючої дії інших показників або навпаки.
Тому треба доробляти цей метод або розробляти інші методи розрахунків економічної безпеки, оскільки готових методів поки що нема.
Існує багато напрямків підвищення економічної безпеки України та її регіонів ми зупинимося на тих із них, які випливають із розглянутого методу.
Інтегральна оцінка верхнього полюса регіонів України, а також і коефіцієнт її економічної безпеки дуже чутливий до зміни значення показника того або іншого регіону в загальній величині цього показника для України в цілому.
Інтегральна оцінка верхнього полюса тим нижча, а коефіцієнт економічної безпеки країни відповідно тим вищий, чим більш пропорційно розвинуті регіони.
Водночас розглянутий метод дозволяє врахувати також і спеціалізацію окремих регіонів, тому що інтегральні оцінки регіонів є сумою стандартизованих оцінок усіх їх показників, яка ділиться на число останніх.
Таким чином, відповідно до даного методу, ріст економічної безпеки країни досягається шляхом пропорційного росту всіх її регіонів.
3.5. Розрахунок очікуваної економічної ефективності.
В основу розрахунку економічної ефективності розв’язання задачі за допомогою ЕОМ покладена “Методика визначення економічної ефективності автоматизованих систем управління підприємством та виробничим об’єднанням”. Надалі в нашому випадку під поняттям АСУ будемо розуміти розв’язок задачі розрахунку точки беззбитковості за допомогою ЕОМ.
Для розрахунку річного приросту прибутку (річної економії) спочатку визначимо такі величини :
1. Розрахунок зміни річного обсягу реалізованої продукції:
q
Можливий приріст обсягу реалізованої продукції за рахунок економного використання j-го фактору
де: РjA – можлива величина використання резервів j-го фактору в умовах функціонування АСУ;
qjA – питомі витрати j-го фактору на одну гривню реалізованої продукції в умовах функціонування АСУ;
Pj – величина j-го фактору необхідного для реалізації продукції у розмірі А1 без врахування впливу АСУ.
q
Питомі затрати трудових ресурсів на реалізацію продукції в розмірі однієї гривні в умовах функціонування АСУ :
де: РТ – річний фонд робочого часу працівників виробничого підрозділу підприємства;
РТ – зменшення витрат трудових ресурсів в умовах АСУ.
А1 – обсяг реалізованої продукції протягом року.
Мінімальне значення можливого приросту обсягу реалізованої продукції, забезпеченого всіма факторами: ДАAmin (при необмежених матеріальних факторах) визначає додатковий обсяг реалізованої продукції за рахунок функціонування АСУ.
q
Річний обсяг реалізованої продукції при функціонуванні АСУ:
А2 = А1 + АAmin .
2. Розрахунок зміни собівартості одиниці реалізованої продукції протягом року:
q
Затрати на операційні витрати, обслуговування реалізації продукції після впровадження АСУ:
де: СM – затрати на операційні витрати, обслуговування реалізації продукції до впровадження АСУ;
г – коефіцієнт росту обсягу реалізованої продукції;
вМ – коефіцієнт, що характеризує можливі скорочення затрат на операційні витрати, обслуговування реалізації продукції після впровадження АСУ.
q
Затрати на додаткові заходи обслуговування після впровадження АСУ:
де: СТ – затрати на додаткові заходи обслуговування до впровадження АСУ.
q
Затрати на основну та додаткову заробітну плату , а також відрахування на соціальне страхування після впровадження АСУ:
де: СЗ – затрати на операційні витрати, обслуговування реалізовації продукції до впровадження АСУ;
САЗ – економія по фонду основної та додаткової заробітної плати, а також відрахувань на соціальне страхування в умовах функціонування АСУ;
ЗАП – економія по фонду заробітної плати, яка утворюється за рахунок зменшення витрат робочого часу в результаті функціонування АСУ;
ЗАО – умовна економія, що утворюється за рахунок швидших темпів росту продуктивності праці у порівнянні з ростом заробітної плати.
ЗАСВ – економія по фонду заробітної плати виробничих працівників в результаті скорочення доплат за понаднормові роботи при функціонуванні АСУ;
де: АAmp - можливий обсяг реалізованої продукції за рахунок економії праці в результаті впровадження АСУ;
qAmp – питома заробітна плата основних працівників на одну гривню реалізованої продукції в умовах функціонування АСУ.
Оскільки всі виявлені трудові ресурси використані для збільшення обсягу реалізованої продукції, то економія затрат по фонду заробітної плати за рахунок зменшення втрат робочого часу в результаті функціонування АСУ рівна нулеві, тобто затрати по основній і додатковій зарплаті в результаті впровадження АСУ: САЗ залишаються на тому ж рівні, САЗ = СЗ.
q
Витрати на утримання і експлуатацію обладнання :
Соб.пост – умовно-постійна частина витрат на утримання і експлуатацію обладнання до впровадження АСУ:
Соб.змін – умовно-зміннна частина витрат на утримання і експлуатацію обладнання до впровадження АСУ.
q
Витрати виробничого підрозділу після впровадження АСУ:
Сц – витрати виробничого підрозділу до впровадження АСУ ;
Дц – коефіцієнт залежності приросту витрат виробничого підрозділу від приросту обсягу реалізованої продукції.
q
Загально виробничі витрати після впровадження АСУ:
СЗ.З – загально виробничі витрати до впровадження АСУ ;
ДЗ,З – коефіцієнт залежності приросту загальновиробничих затрат від обсягу реалізованої продукції.
q
Позаопераційні витрати після впровадження АСУ:
СП.В – позаопераційні витрати до впровадження АСУ .
q
Умовна економія поточних витрат при заміні ручних засобів обробки інформації на розв’язок задач на ЕОМ:
СР – затрати на ручну обробку інформації;
САВ