Оі – об’єм інформації, що обробляється вручну ;

Цг – вартість однієї години ручної обробки інформації;

Нв – норма виробітку;

Гд – коефіцієнт, що враховує додаткові затрати часу на логічні операції при ручній обробці інформації;

Зсрі – середньомісячна заробітна плата одного працівника, що обробляє інформацію;

Тмбс – місячний фонд робочого часу;

Нс – коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування.

q

q

С2 = СА /А2,

А2 – річна кількість після впровадження АСУ.

q Річний приріст прибутку (річна економія) розраховується:

А1 – річний обсяг реалізованої продукції до впровадження АСУ.

С1 – затрати на одну гривню реалізованої продукції при функціонуванні АСУ .

3. Розрахунок річного економічного ефекту

Річний економічний ефект від створення АСУ розраховується так :

Е = Ерічн - ЕнКд ,

Ен – нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень в сфері виробничої діяльності;

Кд – затрати, пов’язані зі створенням АСУ .

4. Розрахунок показників ефективності затрат

Визначається двома показниками :

q Термін окупності витрат :

Т = Кд/Ерічн + Т1

Т1 – коефіцієнт, що враховує складність освоєння АСУ в конкретних умовах діяльності підприємства.

q Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності затрат :

Ер = 1/Т

При збільшенні економічної ефективності від впровадження АСУ повинна задовольнятись умова: Ер > Ен.

5. Розрахунок поточних затрат

Поточні затрати (експлуатаційні), пов’язані з розв’язком задач АСУ за рік визначаються за формулою :

Сексп = Цм Кг, де

Цм – вартість однієї машино-години експлуатації ЕОМ;

Кг – кількість машино-годин, необхідних для розв’язку задач АСУ за рік.

Висновки.

На сьогоднішній день у політичних, економічних, соціальних та інших аспектах розвитку Української держави зростає роль регіонів. Цей процес виявляється у всеохоплюючому переході до децентралізації в прийнятті управлінських рішень.

Соціально-економічний розвиток регіонів відбувається в умовах переходу від адміністративно-командних методів управління економікою до ринкового регулювання соціально-економічних процесів, при цьому усе більша частина соціального навантаження лягає безпосередньо на регіони.

У роботі показано. Що основною ціллю регіонального планування і управління повинно стати забезпечення рівномірного, поступального розвитку соціально-економічної сфери регіону і підпорядкованих йому територій, що є основою економічної безпеки регіонів.

Об’єктами економічної безпеки регіону є територія регіону й усе, що відноситься до його економіки: розташовані на даній території підприємства, організації, його економічна система, структура, природні багатства, суспільство з його інститутами, закладами, фірмами і особистість.

Ціль функціонування системи забезпечення економічної безпеки регіону встановити чинники, що впливають на економічну безпеку; визначити, яким чином ці фактори можуть бути змінені, і які наслідки для регіону створює ця зміна.

Для досягнення цієї цілі в дипломній роботі було визначено комплекс показників. Що характеризують рівень економічної безпеки регіону, та розроблена концепція забезпечення економічної безпеки на регіональному рівні.

Для формалізації процесу управління економічною безпекою на регіональному рівні в роботі розроблено комплекс взаємозалежних моделей.

Розроблений комплекс моделей оптимального розподілу бюджетних коштів у багаторівневій ієрархічній системі дозволить підвищити ефективність використання бюджетних коштів на рівні регіону і підпорядкованих йому територій. Таким чином, подана модель дозволяє визначити оптимальну з погляду забезпечення високого рівня економічної безпеки структуру розподілу обласного бюджету і бюджетів нижче стоячих рівнів (районних, міських, селищних) за період, що аналізується. У результаті впровадження даної моделі може бути досягнуте значне підвищення ефективності використання бюджетних коштів.

При визначенні загрози економічної безпеки регіону виникає задача зменшення початкової кількості показників, які описують кожну із них. Це пояснюється тим, що чим більше число показників, які описують загрозу, тим тяжче їх інтерпретувати. Поставлена задача може бути розв’язана в рамках факторного аналізу, а точніше методом головних компонент.

Запропонована в дипломній роботі концепція побудови системи економічної безпеки на регіональному рівні і комплекс економіко-математичних моделей її реалізації дозволяють вийти на якісно новий рівень забезпечення процесів рівномірного, стабільного розвитку соціально-економічної ситуації в регіонах і підпорядкованих їм територіях.

Розробка моделей повинна бути прив’язана до розв’язання державних, регіональних, галузевих, об’єктних проблем з врахуванням взаємозв’язку і взаємозалежності показників економічних вигод і втрат.

Розробка моделей, які визначають систему економічної безпеки держави і її регіонів, повинна визначати міри по випередженню загроз, які зароджуються. З позиції економічної безпеки необхідно оцінити і забезпечити прогноз впливу всіх загроз, що очікуються, а також економічні і неекономічні впливи на їх хід, а головне – виявити можливість різкого катастрофічного спаду і критичного попиту.

Одночасно з прогнозно аналітичною задачею повинна знайти розв’язок модель розробки і реалізації системи антикризових мір, мір направлених на запобігання настання критичного порогу.

Таким чином, під впливом соціально-економічної ситуації, яка склалася в регіоні, господарюючі суб”єкти приймають оптимальні рішення для здійснення своєї виробничо-господаоської діяльності. Для здійснення цієї діяльності необхідні визначені ресурси, які можуть як виробляти в регіоні, так і імпортуватися із інших регіонів чи країн. Результатом господарської діяльності є продукти ( товари і послуги) двох типів: товари кінцевого споживаня і проміжні товари, чи ресурси. Дальше рівень виробництва і споживання визначає основні показники економічної безпеки регіону. На основі цих оцінок в блоці управління економічною безпекою регіону виробляються управлінські рішення, які регулюють процеси виробництва, споживання, відношення із зовнішнім середовищем вже на наступному кроці планування.

Для забезпечення економічної безпеки регіонів України необхідно виконати наступні умови:

§ розробити єдиний методологічний підхід до оцінки економічної безпеки регіонів України

§ класифікувати регіони за рівнем їх економічної безпеки

§ розробити систему порогових значень індикаторів економічної безпеки і деталізації їх складу за рівнем території

§ здійснити діагностику регіонів за ступенем економічної безпеки з вказанням критичних порогових рівнів,